Суспільство сьогодні доводить, що європейська інтеграція це його проект і воно готове боронити його

Те, що українська сторона  за жодних обставин не підписуватиме  Угоду про асоціацію, у Вільнюсі було очевидно. Поставивши неприйнятні вимоги,  які базувалися на феєричних рахунках, що для запровадження європейських стандартів Україні  потрібні 165 мільярдів доларів,  українська сторона тим часом   реалізувала  схему  купівлі Росією відмови України від підписання угоди про асоціацію. Про це під час прес-конференції «Україна після Вільнюса: що далі?»  сказав науковий директор Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва Олександр Сушко. «Йде мова про купівлю Росією відмови України від асоціації з ЄС. Усі заяви, що ми в останній момент все прорахували і передумали, – це фікція. Їм треба було це сказати, щоб хоча б переконати свій електорат» , – заявив експерт. За його словами, швидше за все, мова йде про обіцянку з боку властей Росії «швидких грошей».
За інформацією представника Інституту Євроатлантичного співробітництва, уряд Російської Федерації погодився  надати Україні кредит на 2 млрд дол., позики комерційної, але під достатньо низький відсоток.  «Це будуть два транші. Перший мільярд уже зайшов  під такі умови, які є не те що кабальними, а небачиними в системі позичання між державними. А саме, формула передбачає право тієї сторони, що надає позику, в будь-який момент вимагати її повернення, і позичальник зобов’язаний повернути цю позику протягом 24 годин з моменту вимоги щодо повернення. Це, безумовно, дефолтна формула позики, яка має застерегти від можливості  нового розвороту».

Експерт пояснив, якщо, наприклад, Кабмін під тиском суспільства піде на скасування свого рішення 21 листопада, то одразу буде задіяний механізм вимоги щодо повернення наданих грошей.  

Олександр Сушко як безпосередній свідок подій на саміті у Вільнюсі,  зазначив, що їх перебіг, який там розвивався, був сенсаційним. «Євросоюз, зваживши на стратегічну значущість євроінтеграції України,  погодився укласти  з нею угоду без багатьох вимог, тобто відклавши їх на етап ратифікації, – розповідає експерт. – До нас підходив міністр закордонних справ Польщі, пан Сікорський за кілька годин до вирішальних розмов і повідомляв, що на момент вечора четверга Європейський союз був готовий до підписання угоди про асоціацію. Дослівно цитую: «політично, юридично і технічно». Тобто угода реально лежала на столі і була готова до підписання. Тому ми маємо розуміти, який драматичний акт розігрався за тими стінами».

Олександр Сушко вважає, що сьогодні ситуація складається так, що автоматичного повернення до стану  28 листопада  не буде. Ті окремі посили з владного боку, що «все ще можна відіграти назад» не спрацюють, бо  з суспільством, та ще й після кривавих розгонів мирних протестів,   навряд чи можна відіграти назад. Крім того, скасування урядового розпорядження від 21 листопада не входить у плани Кабміну саме через зобов’язання  перед Росією.

Єдиним запобіжником зміни  зовнішньополітичного вектору  з євроінтеграційного на  проросійський може стати суспільство, вважає експерт. «Після подій останнього тижня ми можемо говорити про європейський вектор України з принципово інших позицій, ми можемо говорити про нього, як про вектор, який усвідомлений суспільством, яке бачить цінність, мету і засіб досягнення цієї мети, – наголосив Олександр Сушко. –  Тобто, це те чого в Україні ніколи не було, хоча у нас формально уже давно проголошено курс на європейську інтеграцію. Це було цікаво політикам,  дипломатам, частині громадських діячів, експертам. Але це ще ніколи не було справою суспільства, коли суспільство доводить, що європейська інтеграція це його проект  і воно готове боронити його. Це створює ті запобіжники, про які можна було тільки мріяти», – підсумував експерт.