Судочинство очима українців. Чого очікують від партій?

Аналітика
Перегляди: 455
13 липня 2019

Андрій Сухарина,
політичний аналітик
Фонду "Демократичні ініціативи"
імені Ілька Кучеріва


Стаття друкується на Новому времени


Є три питання, на які політичні актори мали би дати чіткі відповіді, перш ніж потрапити до парламенту

Українська судова система не може похвалитись високим рівнем довіри населення. Загалом судам цілком довіряють лише 1% населення, а переважно довіряють разом трохи більше 14%[1]. Це не можна назвати прийнятними даними для держави, де відбувалась судова реформа, яка, серед іншого, мала би підвищити рівень довіри до суду як інституції.

Проблеми з судовою гілкою влади не надумані і не віртуалізовані. Якщо аналізувати розподіл довіри до суду серед респондентів, які за останні роки безпосередньо стикались з судами і тими, хто не мав таких контактів, то бачимо, що показники недовіри є максимальними у групи респондентів, які мали безпосередні контакти з судами.

Проблема реформування судів також актуалізувалась у світлі останніх судових рішень, зокрема стосовно авіакомпанії «СкайАп» за позовом споживачки, яка навіть ніколи не користувалась послугами авіакомпанії, рішення стосовно заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, а також реєстрації окремих персон, які не відповідають формальним вимогам стосовно проживання в Україні, кандидатами в депутати за рішеннями судів.

Проблеми з судовою гілкою влади не надумані та не віртуалізовані

З огляду на те, що Верховна Рада має можливості для виокремлення вектору змін у судовій системі та контролю над цим процесом, виборцям та громадянському суспільству потрібно розуміти, як політичні партії, що мають суттєві електоральні показники, будуть вирішувати проблемні для громадської думки питання.

На жаль, порівняння думок виборців партій можна здійснювати тільки для політичних сил з достатнім представництвом респондентів в опитуваннях. Саме тому в таблицях представлено позиції виборців 5 партій-лідерів, хоч шанси на потрапляння до нього має більше політичних сил.

У цій пам’ятці порушено три питання, на які політичні актори мали би дати чіткі відповіді перед своїм потраплянням до парламенту.

1. Якою має бути подальша доля судової реформи, яка втілювалась останніми роками?

Серед представлених політичних партій доволі чітка позиція стосовно подальшої долі судової реформи представлена у програмі партії «Слуга Народу», яка передбачає, по суті,  реалізацію судової реформи з самого початку. Лише частково зрозуміла позиція партії «Європейська Солідарність», яка наголошує на тому, що «перезавантаження усіх судів має завершити реформу судової системи». Така двоїстість ставлення до судової реформи з боку «ЄС» має відображення і в структурі її електорату, де приблизно співмірні частки респондентів вважають, що «судову реформу треба починати заново», а також тих, які вважають, що потрібно «дочекатися завершення розпочатої судової реформи та її результатів». У програмі партії «Голос» висловлюються критичні думки стосовно судової системи в Україні загалом, але не визначається чітка позиція партії щодо продовження поточної реформи чи її реалізації з самого початку.

У програмі партії «Батьківщина» не має нічого про ставлення до судової реформи та її перспектив. Аналогічна ситуація з «Опозиційною платформою». Ці партії мали би висловити чітку позицію стосовно своїх планів щодо судової реформи. По суті, виборці практично всіх партій критично оцінюють судову реформу, тож політичні сили повинні розкрити своїм виборцям позиції стосовно цього питання.

Табл. 1. Як Ви оцінюєте теперішній стан судової реформи? ВИБЕРІТЬ ОДНУ ВІДПОВІДЬ

 

Загалом по Україні

Слуга Народу

Опозиційна платформа

Європейська Солідарність

Батьківщина

Голос

Судову реформу треба починати заново

43,5

46,8

54,3

31,4

49,7

45,9

Треба дочекатися завершення розпочатої судової реформи та її результатів

22,5

22,6

11,6

37,9

17,5

25,7

Систему правосуддя вже реформовано

5,9

5,0

4,6

3,9

9,4

6,4

Система правосуддя не потребувала і не потребує реформи

3,5

1,9

4,0

3,3

4,1

2,8

ВАЖКО ВІДПОВІСТИ

24,6

23,7

25,4

23,5

19,3

19,3

Табл. 2. Як Ви оцінюєте досягнуті результати судової реформи? ВИБЕРІТЬ ОДНУ ВІДПОВІДЬ

 

По Україні загалом

Слуга Народу

Опозиційна платформа

Європейська Солідарність

Батьківщина

Голос

Цілком позитивно

1,5

1,3

1,2

2,0

2,9

2,8

Більше позитивно, ніж негативно

11,3

9,7

1,7

27,5

11,7

16,5

Більше негативно, ніж позитивно

34,1

36,8

28,3

30,1

31,6

39,4

Цілком негативно

25,5

23,9

43,4

16,3

29,8

20,2

ВАЖКО ВІДПОВІСТИ

27,5

28,3

25,4

24,2

24,0

21,1

 

Водночас частина політичних сил, зокрема «Слуга Народу» та «Голос», вже підтримали Порядок денний встановлення справедливості, який включає в себе і судову реформу, запропонований профільними громадськими організаціями. Крім цих партій, цей проект також підтримали «Громадянська позиція», об'єднання «Самопоміч» та «Сила людей».

2. Якою є позиція партій щодо Вищого антикорупційного суду?

Антикорупційний суд має стати фінальною частиною пазлу інституцій, які повинні боротись з політичною корупцією. Зважаючи на поточну низьку ефективність передовсім НАЗК і САП, формування якісного антикорупційного суду має бути ключовим пріоритетом.

Виборці майже всіх найрейтинговіших партій підтримують створення такого суду. Найменшу підтримку стосовно його формування висловлюють виборці «Опозиційної платформи», але й навіть серед них є значна кількість прихильників суду. Найвища підтримка — серед виборців «Голосу» та «ЄС». В програмах цих партій артикулюється й чітка підтримка ефективного антикорупційного суду. Виборці «Батьківщини» та «Слуги Народу» не мають суттєвих відмінностей від загального розподілу думок у суспільстві стосовно суду та радше підтримують його.

Табл. 3. Чи підтримуєте Ви створення Вищого антикорупційного суду, до якого нещодавно призначили суддів? ВИБЕРІТЬ ОДНУ ВІДПОВІДЬ

 

 

Україна загалом

Слуга Народу

Опозиційна платформа

Європейська Солідарність

Батьківщина

Голос

Повністю підтримую

 

16,3

16,2

8,1

25,8

10,5

30,0

Переважно  підтримую

 

25,3

25,5

15,0

38,1

31,6

33,6

Переважно  не підтримую

 

10,9

10,9

11,0

8,4

12,9

6,4

Зовсім не підтримую

 

8,8

7,4

20,2

3,9

8,2

6,4

Не розумію, для чого він

 

16,6

14,9

23,1

7,7

17,0

9,1

ВАЖКО ВІДПОВІСТИ

 

22,0

25,1

22,5

16,1

19,9

14,5

У програмах партій «Батьківщина» та «Опозиційна платформа» немає жодної позиції та інформації стосовно антикорупційного суду. Також є потреба у конкретизації позиції партії «Слуга Народу» стосовно цієї інституції, оскільки у програмі політичної сили не висловлено чіткої позиції стосовно саме антикорупційного суду. Водночас, «Слуга Народу» підтримала громадський Порядок денний встановлення справедливості, однак таку позицію краще було б конкретизувати у програмі.

3. Як політичні партії працюватимуть з громадськими організаціями заради очищення системи від недоброчесних суддів?

Участь громадськості та міжнародних експертів є важливою для очищення судової влади від скомпрометованих суддів. Позитивним є приклад Громадської ради доброчесності, яка однак була суттєво обмежена у можливості відсіювання недоброчесних суддів.

Ті політичні сили («Слуга народу» та «Голос»), які підтримали Порядок денний встановлення справедливості, висловили готовність підтримати включення до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя не менше половини громадських експертів та участь міжнародних експертів у доборі їхніх членів.

Табл. 4. Чи повинні представники фахових громадських організацій мати право голосу під час відбору, оцінювання суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності?

 

Україна загалом

Слуга Народу

Опозиційна платформа

Європейська Солідарність

Батьківщина

Голос

Так, повинні мати право вирішального голосу

25,6

27,9

21,4

21,6

24,4

34,3

Так, повинні мати право дорадчого (рекомендаційного) голосу

39,2

39,5

41,0

52,3

38,4

35,2

Ні, не повинні

11,8

9,6

13,3

13,1

14,0

5,6

ВАЖКО ВІДПОВІСТИ

23,4

23,0

24,3

13,1

23,3

25,0

Виборці всіх політичних сил вважають за необхідне долучення до відбору, оцінювання суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності представників фахових громадських організацій. При цьому, специфіка співпраці з громадськими організаціями взагалі не простежується у програмах партій «Опозиційна платформа» та «Батьківщина». Не згадується цей аспект і у програмі «ЄС». Як би там не було, партії повинні дати чітку відповідь на це питання — врешті-решт, цього хочуть і їх виборці.

 

[1] Всі подальші дані опитувань громадської думки наведено відповідно до опитування на замовлення Центру політико-правових реформ за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади». Дослідження провела соціологічна служба Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України, крім Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

________________________

Цей матеріал підготовлений Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках проекту «Національний екзит-пол 2019», що здійснюється за фінансової підтримки Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства Канади в Україні.

Top