Ставлення населення України до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО)

Загальнонаціональне опитування населення України проведено Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» з соціологічною службою «Ukrainian Sociology service» з 5 по 16 жовтня 2013 р. Усього було опитано 2000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (старше 18 років) за такими показниками, як стать, вік, рівень освіти, тип та регіон проживання.  Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Для порівняння наведено дані кількох загальнонаціональних опитувань. Перше проведено Фондом «Демократичні ініціативи»  з 24 березня по 5 квітня 2011 року за загальнонаціональною репрезентативною вибіркою.  Усього було опитано 1801 респондент, похибка вибірки не перевищує 2.4%.  Друге проведено Фондом «Демократичні ініціативи»  з 18 по 27 вересня  2011 р.,  було опитано 2010 респондентів,  похибка вибірки не перевищує 2.2%. Третє проведено Фондом «Демократичні ініціативи» з 6 по 24 жовтня 2012 року, усього було опитано 2613 респондентів похибка вибірки не перевищує 2.2%.

Опитування здійснено за фінансової підтримки освітньої програми USETI.

Порівняння даних чотирьох загальнонаціональних опитувань,  засвідчує, що в Україні вже сформувалася стабільна громадська думка стосовно підтримки зовнішнього незалежного оцінювання як вирішального критерію для вступу до вищих навчальних закладів. Важливим є те, що зовнішнє незалежне оцінювання позитивно оцінюється   прихильниками   різних політичних сил. 

Впроваджена з 2008 року система вступу до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) підтримується переважною більшістю населення України, причому ця підтримка з роками зростає: у грудні 2008 року її підтримували 42% населення (не підтримували 34%),  у березні 2011 року – 46% (не підтримують 30%), вересні 2011 р. – вже 50% (не підтримували 27%), в жовтні 2012 р. – 49% (не підтримували – 27%), а в жовтні 2013 р. – 53% (не підтримували 25%).  У «цільовій» групі – тих, чиї діти, діти рідних та близьких чи вони самі вступали до ВНЗ за результатами ЗНО, тобто безпосередньо стикалися з системою вступу за ЗНО – підтримка істотно вища: підтримували вступ за ЗНО в жовтні 2013 р. – 65% (у березні     2011 р. –  55%, вересні 2011 р. – 64%, жовтні 2012 р. – 62%), не підтримували – 24% (у березні 2011 р. – 30%, вересні 2011 р. – 22%, жовтні 2012 р. – 26%).

Серед «цільової групи» – тих, чиї діти, діти родичів та близьких друзів чи вони самі проходили зовнішнє тестування, 68% були повністю чи переважно  задоволені тим, як воно проводилося (21% – ні).

У «цільовій групі»  45% респондентів  відповіли, що вступили саме туди, куди хотіли (у березні 2011 р. – 43%, у вересні 2011 р. – 52%, жовтні 2012 р. – 50%), ще 34% – не зовсім куди хотіли, але вважають варіант непоганим. Лише 14% (16% у березні 2011 р., 9.5% у вересні 2011 р., 11% у жовтні 2012 р.) вступили, «аби кудись вступити», а зовсім нікуди не вдалося  вступити лише  3% абітурієнтів. 

Оцінюючи кожен з етапів вступу абітурієнтів до ВНЗ,  серед  респондентів з цільової групи поінформованістю  про правила вступу були задоволені 56% ( 25% – не задоволені), етапом подачі заяв та документів – 56% задоволених, 22% – не задоволених,  етапом оприлюднення списків рекомендованих до зарахування  – 53% задоволених, 23% – не задоволених.

Населення достатньо високо оцінює можливості ЗНО:  з тим, що

• ЗНО ставить усіх у рівні умови, згодні 56% (не згодні – 25%), а у «цільовій» групі – 67%;
• ЗНО дає змогу обдарованим дітям вступити до будь-якого ВНЗ – згодні  53% (не згодні 27%), у «цільовій» групі – 60%;
• ЗНО стимулює учнів вчитися – згодні 59% (не згодні 22%), у «цільовій» групі – 68%;
• ЗНО зменшило рівень корупції при вступі до ВНЗ – згодні 46% (не згодні 32%), у «цільовій» групі – 58%;
• ЗНО стало кроком до справедливості у державі – згодні  46% (не згодні 30%), у «цільовій» групі – 44%;
• ЗНО дає змогу ВНЗ обирати кращих студентів – згодні 48% (не згодні 26%), у «цільовій» групі – 55%.

Основні прогалини вступу до ВНЗ за результатами ЗНО населення бачить насамперед у недостатній підготовці випускників шкіл до тестування (23%, у «цільовій» групі – 25%), у недосконалості тестів (23%, у «цільовій» групі – 29%) та у тому, що немає впевненості у чесності проведення тестування (23% серед населення і 25% у «цільовій» групі).

Щоб покращити  систему вступу до ВНЗ за результатами ЗНО,  головне, що пропонує населення – це краще готувати учнів до складання тестів (47% населення і 52% у «цільовій» групі). Ще дуже важливим є, щоб ВНЗ забезпечили публічність і зрозумілість системи зарахування абітурієнтів (33% населення і 37% у «цільовій» групі) та заздалегідь інформували абітурієнтів про свої правила вступу (23% населення та 26% у «цільовій» групі).

Більша частина населення (50%) згодна з тим, що треба зберігати пільги для певних категорій абітурієнтів – сиріт (74%), дітей з обмеженими фізичними можливостями (42%), дітей з найбідніших сімей (41%).  А от щодо інших категорій пільговиків громадська думка налаштована  значно менш позитивно: згода надавати пільги при вступі до ВНЗ переможцям олімпіад і конкурсів – 36%, чорнобильцям –  24%, медалістам – 27%, випускникам сільських шкіл – 16% та дітям шахтарів – 8%.

У жовтні 2013 р. 39% населення вважали, що  слухачі підготовчих курсів при ВНЗ повинні мати  певні переваги при вступі , а 34% – що не повинні.

Більшість населення налаштована проти пропозиції, щоб при вступі до ВНЗ до  результатів ЗНО та бала атестату додавався б бал за вступний іспит, який проводитимуть ВНЗ: 43% (52% у «цільовій» групі) вважають, що це призведе до корупції при вступі. Згодні на пропозицію щодо власних іспитів ВНЗ  28%.

Вирішальне значення при зарахуванні до ВНЗ повинні мати результати зовнішнього тестування – так вважає більшість опитаних (39% населення і 49% у «цільовій» групі»).  Оцінки, отримані при складанні вступних іспитів, що їх  проводитимуть ВНЗ, вважають більш значущими 17% (14% у «цільовій» групі), а середній бал атестату – 16% (17% у «цільовій групі). Співбесіду у ВНЗ та мотиваційне есе підтримують дуже мало опитаних (6% і 2% відповідно). 

Ставлення до незалежного зовнішнього оцінювання об’єднує прихильників різних політичних сил – і тих, хто належить до влади, і тих, хто є опозиційним. І виборці ВО «Батьківщини», «УДАР»у, ВО «Свобода», і виборці Партії регіонів негативно ставляться до перспективи введення вступних іспитів у вищі навчальні заклади, вважаючи, що саме зовнішнє незалежне оцінювання повинно мати вирішальну роль при зарахуванні вступників до вишів. 

Нагальними проблемами вищої освіти в Україні, що потребують вирішення найближчим часом, населення вважає: не визнання дипломiв бiльшостi вiтчизняних ВНЗ у свiтi (42%), корумпованiсть викладацького складу ВНЗ (40%) та невiдповiднiсть викладання вимогам ринку працi (37%).  

Першочерговими кроками для покращення якості освіти, на думку населення, повинні бути: боротьба з усiма проявами корупцiї i нечесностi у ВНЗ (46%), бiльше пов'язувати викладання з потребами майбутньої професiї (39%) та пiдвищити оплату працi викладачам (35%).