Соціологія на парламентських виборах

Круглий стіл

«Соціологія на парламентських виборах»

Інститут соціології НАН України (вул. Шовковична, 12).

Організатори круглого столу: Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва

Учасники:

Ірина Бекешкіна – директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
Євген Головаха – заступник директора Інституту соціології НАН України
Олексій Антипович – директор Соціологічної групи «Рейтинг»
Ігор Тищенко – експерт Соціологічної групи «Рейтинг»
Михайло Міщенко – заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова
Олександр Вишняк – керівник соціологічної служби «Ukrainian Sociology Service»
Гліб Вишлінський – заступник директора GfK Ukraine
Микола Чурилов – генеральний директор TNS Ukraine
Володимир Паніотто – генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології
Валерій Хмелько – президент Київського міжнародного Інституту соціології, професор Університету «Києво-Могилянська Академія»
Євген Копатько – президент соціологічної компанії Research & Branding Group
Едуард Золотухін – керівник соціологічної компанії Research & Branding Group

Питання до обговорення:

Виборча кампанія у дослідженнях соціологів: тенденції, рейтинги, прогнози.
Екзит-поли у день виборів – скільки їх буде?
Проблеми висвітлення різних соціологічних даних у засобах масової інформації.
Соціологічний ринок і фальсифікат: як з цим боротися?

Виборча кампанія в оцінках лідерів українських соціологічних служб

Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва провів 9–14 жовтня 2012 р. експрес-опитування керівників загальнонаціональних соціологічних служб, які брали активну участь у виборчій кампанії. Соціологам було поставлено запитання щодо явки на виборах, сучасної диспозиції політичних сил і ймовірних результатів виборів за партійними списками та мажоритарними округами, а також щодо особливостей громадської думки стосовно виборів та виборчої кампанії. Такі самі запитання ставилися керівникам соціологічних служб напередодні попередніх парламентських виборів (окрім, звичайно, мажоритарних округів).

Усього було опитано вісім керівників соціологічних служб:

Олексій Антипович – керівник соціологічної фірми «Рейтинг»

Ірина Бекешкіна – директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України

Гліб Вишлінський – заступник директора GfK Ukraine

Олександр Вишняк – керівник соціологічної фірми «Ukrainian sociology service», завідувач відділу Інституту соціології НАН України

Михайло Міщенко – заступник директора соціологічної служби Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова

Володимир Паніотто – генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, професор Університету «Києво-Могилянська Академія»

Наталя Харченко – виконавчий директор Київського міжнародного Інституту соціології

Валерій Хмелько – президент Київського міжнародного Інституту соціології, професор Університету «Києво-Могилянська Академія»

Миколи Чурилов – генеральний директор ООО TNS Ukraine, генеральний директор компанії «СОЦИС»

Публікуємо усі відповіді в авторській редакції.

Як Ви вважаєте, якою буде явка на виборах? Вона буде нижчою чи вищою, ніж на попередніх парламентських виборах? В яких регіонах вона буде вищою і в яких – нижчою?

Олексій Антипович: Близько 65%. Вища на Заході, нижча на Півдні і Донбасі.

Ірина Бекешкіна: Явка буде приблизно такою самою, як і на попередніх виборах 2007 року: 63–68%. Найвищою вона буде у Західному регіоні, найнижчою – в Південному.

Гліб Вишлінський: За даними останнього опитування, проведеного GfK Ukraine разом з GfK NOP UK, 73% точно або скоріше прийдуть на вибори. На мою думку, явка суттєво не зміниться до попередніх років і складе 60–65%. Найвищою вона буде у Західному, Центральному та Східному регіонах.

Олександр Вишняк: З яким роком порівнювати? В 2007 році були дострокові вибори, в 2006 – чергові. Буде вище, ніж в 2007, нижче, ніж у 2006-му. Найвище – в Західній Україні, найнижче – Південній.

Михайло Міщенко: Вважаю, що вона буде приблизно такою ж, що й на виборах 2007 року, найвищою – у Західному регіоні, нижчою – на Півдні і Сході.

Володимир Паніотто: Явка буде, мабуть, десь 61–63%, це трохи вище, ніж у 2006 чи 2007 роках. Щодо регіонів – можливо, явка буде трохи нижча на сході (в нас є регресійна модель для прогнозування, але зараз немає часу розраховувати, може, пізніше).

Наталія Харченко: Орієнтовна явка 60–62%. За нашими оцінками, вона буде трохи нижчою за попередні парламентські вибори. Найвища явка буде на заході і зменшуватиметься на схід.

Валерій Хмелько: Думаю, що явка буде не вищою, ніж на попередніх парламентських виборах 2007 року, коли вона складала 62%, а нижчою – в межах від 57% до 62% (60 ± 3%). Найвища явка на Заході і на Сході, найнижча – в Центрі.

Микола Чурилов: Явка избирателей на выборы будет на уровне 58–60 процентов. Она будет несколько ниже, чем на предыдущих парламентских выборах – очень интенсивно и «грязно» проводится нынешняя избирательная кампания. Явка в западных регионах страны будет несколько выше.

Якою на сьогодні є рейтингова диспозиція політичних сил? Якою Ви передбачаєте розстановку сил за партійними списками у майбутній Верховній Раді?

Олексій Антипович: 225 депутатів: 119 – Батьківщина, Удар і Свобода; 106 – ПР+КПУ

	Серед всіх опитаних	Серед тих, хто має намір взяти участь у виборах
Партія регіонів	19,2	23,0
УДАР	15,2	17,9
Батьківщина	13,9	16,5
КПУ	10,8	12,8
Свобода	4,9	6,0
Україна – Вперед	2,6	3,1
Наша Україна	0,9	1,0
Радикальна партія	0,4	0,5
Руський блок	0,4	0,5
Партія пенсіонерів України	0,4	0,5
Зелена планета	0,3	0,3
СПУ	0,2	0,3
Інші	0,5	0,5
Не братимуть участі у виборах	11,7	–
Важко відповісти	18,6	17,2

Ірина Бекешкіна: Дані останнього опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» разом з Київським міжнародним Інститутом соціології (18 вересня – 1 жовтня), засвідчують, що лідером виборчих перегонів є Партія регіонів (23%), друге-третє місце ділять «УДАР» та ОО «Батьківщина» (16% і 15%), далі йде КПУ (10%) і вперше за увесь час опитувань виборчий бар’єр перетнула ВО «Свобода». Значна частина респондентів – 24% – не визначилася з вибором, отже, залишається значний резерв. Як може змінитися ситуація і хто має шанси наростити свій результат? Немає сумнівів, що лідером виборів залишиться Партія регіонів (можливий результат – 30–33%), оскільки опозиція, яка протистоїть Партії регіонів, йде двома колонами. Друге місце більш імовірно посяде ОО «Батьківщина» (19–21%), оскільки у структурі виборців «УДАРу» значна частина молоді, яка часто у великих містах проживає не за місцем реєстрації, а на цих виборах змінити місце голосування можна лише у межах одного округу (тому – 18–20%). Комуністи матимуть 11–13%. У «Свободи» непогані шанси пройти у Верховну Раду (5–8%), бо можна припустити, що «Свобода» має деяку частину прихованих прихильників у східних та південних областях, які приховують свій вибір під час опитувань. Мало імовірно, що Партія Наталі Королевської «Україна – вперед» зможе досягти виборчого бар’єра. За партійними списками деяку невелику перевагу матиме опозиція (за рахунок проходження «Свободи»).

Гліб Вишлінський: Дані останнього опитування, проведеного GfK Ukraine разом з GfK NOP UK, свідчать, що Партію регіонів підтримують 25% виборців, УДАР – 17%, «Батьківщину» – 15%, КПУ – 9%, «Свобода» і «Україна – вперед» не проходять до ВР з рейтингами на рівні 3%. Інші респонденти проголосують за інші партії, ще не визначилися, або відмовилися відповідати. На мою думку, за партійними списками владна коаліція і опозиційні сили наберуть у ВР приблизно рівну кількість виборців. Водночас, якщо до ВР несподівано пройде «Свобода», то можлива перевага опозиційних сил.

Олександр Вишняк: Досліджень загальнонаціональних не проводили, а провели дослідження тільки в 9 округах. Сказати нічого.

Михайло Міщенко: Передбачаю, що за партійними списками дещо більше місць буде в опозиційних партій, ніж у Партії регіонів та КПУ.

Володимир Паніотто: Партія регіонів (31% усіх поданих голосів), Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 24%, Партія «УДАР Віталія Кличка» — 20%, Комуністична партія України — 12%, Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 7%. Це означає, що з 225 місць, що розподіляються за пропорційною системою, від цих партій до парламенту пройшла б приблизно така кількість депутатів: Партія регіонів – 75, Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 58, Партія «УДАР Віталія Кличка» — 48, Комуністична партія України — 27, Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 17. Від Партії регіонів і Компартії разом – 102, від опозиції – 123 депутата.

Наталія Харченко: Останні данні показують, що в парламент за партійними списками потрапляє 5 політичних сил. Партія регіонів посяде перше місце, 2–3 з приблизно однаковим результатом займуть «Батьківщина» і «Удар». Четверте – КПУ. На межі прохідного бар’єру знаходиться партія «Свобода». Сумарна підтримка сил опозиції трохи перевищить сумарну підтримку Партії регіонів і КПУ.

Валерій Хмелько: Найбільшу підтримку має Партія регіонів, яка може набрати близько третини поданих голосів. Друге місце поділяють Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» та партія «УДАР Віталія Кличка», кожна з яких може отримати близько 20% поданих голосів. Компартія може отримати 12–13% голосів, ВО «Свобода» – 7–9% голосів. Проходження інших партій до ВРУ не очікую.

Чурилов Микола:

1	Партия регионов	33%
2	Об. «Батькивщина»	24%
3	Партия «Удар»	16%
4	Коммунистическая партия	12%

Які є особливості виборів у мажоритарних округах? Як Ви вважаєте – яких кандидатів пройде більше – від влади, від опозиції чи самовисуванців?

Олексій Антипович: Порівну! І яка дефініція від влади? Від опозиції? Самовисуванці? Є самовисуванці від влади і від опозиції. А є від опозиції майбутні «тушки»…

Ірина Бекешкіна: В мажоритарних округах відбувається справжня вакханалія. Вперше за 10 років відчинилося «вікно» для входу у велику політику, і надто багато бажаючих туди прорватися за будь-яку ціну. Про «ціну» йдеться буквально – підкуп виборців, адміністративний тиск, маніпуляції та «джинса» у ЗМІ, фальшовані результати соціологічних опитувань та ще багато іншого є повсякденною реальність на округах. З іншого боку, у ситуації, коли за місяць до голосування майже кожен п’ятий виборець не знає взагалі, що на виборах буде два бюлетені, а кількість не визначених на округах становить 30–50%, результат може бути непередбачуваним, зокрема, зросте вагомість партійності кандидатів. Проте у будь-якому разі більшість мажоритарників (за рахунок представників бізнесу, які балотуються як самовисуванці) кінець-кінцем опиняться (формально чи неформально) союзниками Партії регіонів.

Гліб Вишлінський: На мою думку, в разі ефективного завершення виборчої кампанії, зокрема, зняття менш рейтингових кандидатів «Батьківшиною»/УДАРом, разом з опозицію за ключові законопроекти голосуватимуть близько третини мажоритарників.

Олександр Вишняк: В округах від ПР від 100 до 130, від опозиції від 30 до 35, від УДАРу – до 15, від Свободи – до 10, від КПУ до – 3, від дрібних партій – 15, самовисуванців – від 40 до 55. Буде мало самовисуванців – переможців.

Михайло Міщенко: За мажоритарними округами більше місць отримають провладні кандидати (до них можна віднести більшість «високорейтингових» самовисуванців).

Володимир Паніотто: Формально більше пройде самовисуванців, але реально – від влади.

Наталія Харченко: Вибори у мажоритарних округах відрізняються значним використанням брудних технологій. Формально від влади і опозиції може пройти приблизно однакова кількість кандидатів, але за рахунок самовисуванців і наближених до влади партійних кандидатів перевага буде за владою.

Валерій Хмелько: Не маю уявлення.

Микола Чурилов: По всей видимости, от партии власти.

Які особливості громадської думки напередодні виборів Ви б відзначили (вкажіть не більше 3-х)

Олексій Антипович: Перевтома від політики і соціології.

Ірина Бекешкіна: 1) Втома суспільства від політики і політиків, велике розчарування і у пост-«помаранчевих», і у пост-«біло-блакитних». Запит на нових політиків «третю силу».

2) Зростання цинізму у суспільстві, схильність бути купленими за пайки чи гроші.

3) Перші спроби представників громадянського суспільства брати участь у виборах не лише як спостерігачі, а й як учасників виборчих перегонів.

Гліб Вишлінський: 1) Високий рівень недовіри до партій та політичних лідерів.

2) Не до кінця задоволений суспільний запит на «третю силу».

3) Різка прагматизація виборців завдяки активності кандидатів-мажоритарників.

Олександр Вишняк: 1) Громадська думка нікого зараз не цікавить. Сильний вплив партійних брендів в округах;

2) особливо у ПР та УДАРу;

3) слабка робота самовисуванців;

4) величезні кошти на рекламу та акції у мажоритарних округах.

Михайло Міщенко: 1) недовіра до політиків загалом і голосування за принципом «меншого зла»;

2) невдоволеність владою поєднується із невдоволеністю опозицією і невірою в те, що опозиційні партії можуть запропонувати альтернативні шляхи розвитку країни.

Володимир Паніотто: 1) Недовіра до всіх соціальних інститутів, партій, громадянського суспільства, крім церкви і ЗМІ;

2) Зниження довіри до соціологів, хоча на початку кампанії він був вищий за довіру до ЗМІ (може й зараз вище, ми не перевіряли, це гіпотеза – на відміну від першого твердження);

3) зневіра у справедливості, демократії і низька готовність захищати свободу.

Наталія Харченко: 1) Зростання недовіри до представників влади і опозиції.

2) В суспільстві домінують скептичні очкування щодо виборів і песимістичні прогнози на майбутнє.

Валерій Хмелько: 1) Непересічна популярність нової політичної сили – партії «УДАР Віталія Кличка».

2) Помітне зростання популярності ідеологічно акцентованих партій – і правого ухилу, і, особливо, лівого.

3) Збереження того ж територіального поділу електоральних преференцій двох частин країни – про«помаранчевої» та про«біло-блакитної».

Микола Чурилов: 1) «Эти постоянные выборы «задрали» нас всех».

2) «Я не верю никому, но за кого-то надо же голосовать».

3) «Лучше было бы деньги потраченные на выборы, потратить на что-то более полезное для людей».

Соціологія на парламентських виборах

Читайте також

Неподконтрольный Донбасс и пенсионный вопрос - комментарий Марии Золкиной

Підсумки-2018: громадська думка

В Краматорске и Славянске люди по-разному относятся к российскому фактору в войне на Донбассе

Національний екзит-пол: президентські вибори 2019. 2-й тур

Останні новини з категорії Опитування

Війна та дипломатія: як українці ставляться до можливих переговорів і гарантій безпеки

День Незалежності України: цінність держави, згуртованість та волонтерство під час війни

Чи відчувають українці себе європейцями й наскільки довіряють європейським інституціям

Громадська думка українців щодо святкування дати закінчення Другої світової війни у Європі