Соціологи: Україна об'єднується проти Путіна

На сході України збільшилася кількість прихильників проросійського вибору, однак за єдність нації та територіальну цілісність держави як і раніше виступає абсолютна більшість українців, кажуть соціологи.

На сході України збільшилася кількість прихильників проросійського вибору, однак за єдність нації та територіальну цілісність держави як і раніше виступає абсолютна більшість українців, кажуть соціологи.

У Донецьку напередодні в результаті сутичок учасників мітингу "За єдину Україну" та проросійських активістів загинула одна людина. У Харкові, Луганську та кількох інших містах на сході та півдні України організовані групи громадян, які часто приїжджають з інших регіонів, регулярно влаштовують акції під проросійськими гаслами, а на будівлях міських адміністрацій з'являється то російський триколор, то знову прапор України.

Незважаючи на ці ознаки нестабільності, соціологічні служби не побачили кардинальних змін у настроях українців в останні тижні.

Реальна підтримка

Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто вважає, що активізація проросійських виступів на сході країни не відповідає реальній підтримці цих ідей серед населення.

"Наприклад, щодо Харківщини - там до всіх цих подій 15% людей хотіло об'єднання з Росією, зараз ця цифра вища, але все одно вона не співвідноситься з тими виступами, які там відбуваються", - пояснив соціолог в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі.

На думку Володимира Паніотто, багатотисячні мітинги під проросійськими гаслами - це результат гарної організації та високої мобілізації активістами своїх прихильників, в той час як протилежні ідеї не знаходять настільки ж масового вираження на вулицях міст.

"Більшість все одно за збереження України, але вони чи то менш організовані, чи то ніхто за це не брався так активно, як прихильники Росії. Все ж складається таке враження, що ця активність не пропорційна кількості людей, які б хотіли об'єднання з Росією", - такі висновки соціолог робить, спираючись на опитування, проведені його інститутом тиждень тому.

Радянський менталітет

Служби вивчення громадської думки України тільки зараз почали отримувати свіжі дані про настрої у країні в умовах нової політичної ситуації. Деякі дослідницькі центри востаннє проводили опитування в лютому, але з того часу ці дані, за словами соціологів, встигли застаріти двічі - після перемоги Майдану в Києві та після подій у Криму.

"Суспільство дійсно розділене. Розділене відносно Росії, хоча останні опитування, проведені GfK, показують, що суспільство розділене з приводу багатьох питань. Серед них питання зовнішньополітичних орієнтацій на Захід чи на Схід, питання мовні. Але в чому воно об'єднується - це в неприйнятті насильницьких варіантів, в неприйнятті насильства. Це згуртовує суспільство", - каже соціолог Ірина Бекешкіна, директор фонду "Демократичні ініціативи".

Вона також згодна з тим, що, незважаючи на безсумнівну орієнтацію східних областей України на Росію, активність прихильників об'єднання зі східним сусідом не відповідає дійсним настроям широких мас населення.

Ірина Бекешкіна схильна довіряти інформації про те, що багато учасників таких акцій організовано завозяться на українську територію з Росії.

"Давайте згадаємо, що коли Янукович вирішив, що Україні потрібно інтегруватися з Європою, підписувати асоціацію, чи були хоч якісь мітинги (проти цього – Ред.) в Криму, в Донецьку? Не було. А коли не підписав - були. Але якби не насильство (з боку влади - Ред.), то думаю, що і ці (проєвропейські – Ред.) мітинги були б цілком помірними і не настільки численними", - аргументує Бекешкіна свою думку.

Більшість соціологічних опитувань минулого року свідчать, що до початку Євромайдану українці ділилися на три приблизно рівні частини: третина країни виступала за євроінтеграцію, третина - за Митний союз з Росією і ще третина не могла визначитися з вибором.

Більше того: як розповідає Володимир Паніотто, найбільша кількість прихильників Європейського Союзу спостерігалася в той короткий період, коли широку агітаційну кампанію за європейський вибір розгорнув сам колишній президент країни Віктор Янукович.

"Загалом, відмінність між сходом і заходом України з переважної більшості показників не дуже велика, - пояснює соціолог. - Іноді кажуть, що там "совок", що люди на Сході мають радянський менталітет і таке інше. Але наші дані показують, що взагалі-то на Заході вони теж мають радянський менталітет. І різні показники - наприклад, рівень патерналізму - не дуже відрізняються. Відмінність полярна - за мовою та орієнтацією на Росію чи Європейський Союз".

Євроінтеграція перемагає

Свіжі дослідження показують, що в цілому у країні баланс думок змінився в бік прихильників євроінтеграції.

"Уже показали дослідження SOCIS, що істотно виросла орієнтація на Європейський Союз, на 5%. І на 5% відсотків знизилася орієнтація на Митний союз. Тобто якщо раніше між ними була різниця в 10%, то зараз - 20%", - розповіла Ірина Бекешкіна.

Вона уточнює, що розкол в українському суспільстві відбувся ще з одного питання - ставлення до Майдану. Захід і центр країни сприйняли події в Києві позитивно, схід і південь - негативно.

"Але якщо, скажімо, взяти сам Схід, то там в умовах переважно негативного ставлення, 30% ставилися позитивно. Або Південь - загалом негативно, але 20% - позитивно. Тобто там вже всередині цих регіонів будуть конфлікти, які ми бачимо в Донецьку", - пророкує пані Бекешкіна.

Український соціопсихолог Олег Покальчук погоджується з тим, що великим містам на сході країни доведеться проходити "свої Майдани".

"Донецьк - це ілюстрація. Кожен громадянин має пройти свій Майдан. Як і в будь-якому місті, коли він стикається з необхідністю жертвувати, він розуміє дуже предметно і на місці: звідки береться агресор, хто вбиває, під якими прапорами - і все стає на свої місця", - вважає експерт.

Олег Покальчук переконаний, що з ескалацією конфлікту проросійські настрої на сході країни будуть зменшуватися в геометричній прогресії.

"Путін - мем і метафора"

Українські соціологи не ставили своїм респондентам питання про те, чи готові вони зі зброєю в руках відстоювати незалежність України.

Однак ніхто не сумнівається в тому, що зовнішня загроза - це чинник, що об'єднує націю, який легко переважить відмінності у мовах і політичних поглядах.

"Останні дослідження GfK показали, що об'єднує зараз Захід і Схід. Говорячи російською, "лужки - таки наши". Тобто з відбиранням Криму і Схід не згоден. Це об'єднує", - підкреслює Ірина Бекешкіна.

Ці дані опосередковано підтверджуються результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології, який пропонував респондентам відповісти на питання про їхнє ставлення до можливого введення російських військ на територію України.

"83% не схвалює, а 9% схвалює. Загалом у країні і навіть на сході більшість не схвалює введення військ", - цитує дані опитування Володимир Паніотто.

На сході України тих, хто б вітав російські війська, очікувано трохи більше, але вони все одно в абсолютній меншості. Не чекають чужих військ на своїй землі і там щонайменше 70% населення.

Володимир Паніотто зауважує, що не можна робити такі само висновки тільки по Криму - результати щодо автономії нерепрезентативні через занадто малу кількість опитувальних анкет, які звідти отримала соцслужба.

Соціальний психолог Олег Покальчук з легкістю вказує на головний чинник об’єднання країни зараз.

"Я вважаю, що символ, який найбільше об'єднує Україну, - це Путін. Він об'єднав Україну як ніхто інший - проти себе, проти своєї політики, проти політики Кремля. "Дружити проти" - це ж стара добра традиція. І вона працює набагато краще, ніж якісь символи", - пояснює експерт.

"Путін - це і мем, і метафора, і "наше все", і "Путлер", і все що завгодно. Не тільки для нас - для всього світу. Найперше, завдяки загальному дискурсу цього мему ми об'єднуємося з Європою так само, в цьому єдиному прагненні. І всередині України, безсумнівно, теж", - підсумовує Олег Покальчук.