Соціологи про двомісячні протести
Володимир Іщенко, соціолог:
«У листопаді починаються багатосоттисячні протести, хоча протестні настрої були високі. Але люди на вулицю не виходили. Вони ці настрої тримали у собі».
Перша фаза їхнього «вихлюпування» на підтримку асоціації з ЄС стартувала 21-го листопада, коли на Майдан Незалежності вийшла інтелігенція і студенти. Друга фаза була 30-го листопада, після нічного розгону демонстрантів.
Протести, що тривають досі, розділили країну майже навпіл.
Ірина Бекешкіна, соціолог:
«І схід, і захід об’єднує те, що вони хочуть демократії».
«Люди, навіть ті, хто не підтримує Євромайдан, проти силових сценаріїв».
«Майже однакова кількість і там, і там тих, хто певен, що треба сідати за круглий стіл».
Саме реальний переговорний процес, а не його імітацію, експерти називають одним із варіантів виходу з кризи.
Втім, настрої українців соціологи вимірювали ще до «ручного» прийняття пакету законопроектів 16 січня. А це досить істотно вплинуло на настрої населення, за новоприйнятими нормами, учасникам і організаторам Євромайдану тепер світить по 10-15 років тюрми.
Хоча й назви у цих документів протилежні. Назва, наприклад, одного із законів – «Про додаткові заходи безпеки громадян».
Ігор Коліушко, юрист:
«Я думаю тут, принаймні, пропущене одне слово – деяких громадян. Але, я думаю, що тим громадянам за їхніми високими парканами і так мало що загрожувало».
У нових нормах юрист уже знайшла низку прогалин. Як обмеження права на справедливий суд чи порушення права власності – в статті про «оплатне вилучення» транспортного засобу за рух у колоні з п’яти автомобілів.
Та й із визначеннями – не все гаразд. Що таке «оплатне вилучення» - закон визначення не дає. Так само, як і з «наклепом» та «екстремізмом». Особливо юристів збентежив новий зміст слова «агент».
Ігор Коліушко, юрист:
«Мій коментар з приводу прийнятого закону: термінології цього закону розцінюється як політична діяльність, і я повинен перед тим, як це робити, представитись вам, що я – іноземний агент».
Особливий «респект» з приводу голосування, а потім друку цих законів у офіційній пресі – соціологи виголосили парламентській опозиції.
Після активних дій в районі стадіону «Динамо» з’ясувалося: замість щонедільної балаканини зі сцени на Майдані, ефективніше було б направити високий градус протестних настроїв українців у корисніше русло. Наприклад, політичний страйк. Але об’єднанцям таке апріорі було не по зубах.
Володимир Іщенко, соціолог:
«Ця опозиція не має до них жодного стосунку, вона не представляє трудові колективи, вони не представляють, скажімо, робітничий клас, який міг би зупинити стратегічні підприємства України і поставити під сумнів владу олігархів та владу уряду, яка на них спирається».
Знизити градус напруги в суспільстві плідними перемовинами ще не пізно, кажуть експерти. Втім, чи вірить у це народ, соціологи певно знають і самі.
Виписані ж під силовиків та прокуратуру закони можуть почати діяти з години на годину.
Ірина Бекешкіна, соціолог:
«А застосовуватися буде точково, щоб іншим не повадно було».
«А після того протести стануть менш масовими, але набагато більш радикальними».
Автори: Катерина Рябошапка, Іван Мацько
Редактор: Роман Кібальник
Джерело: News One Channel
