Що українці думають і знають про НАТО?

Опитування
Перегляди: 5716
11 вересня 2018

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 16 по 28 серпня 2018 року.

Всього був опитаний 2041 респондент віком від 18 років у всіх регіонах України (в 110 населених пунктах), за винятком АР Крим та окупованих територій у  Луганській та Донецькій областях. Теоретична похибка вибірки становить  2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у 2002–2017 рр. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології. 

  • Від 2014 р. в українському суспільстві продовжує превалювати орієнтація на вступ до НАТО як найкращий варіант гарантування національної безпеки України. Порівняно з 2012 р. частка тих, хто вважає цей шлях кращим за інші опції безпеки, зросла більш ніж втричі: у 2012 р. вступу до НАТО як джерела безпеки надали перевагу 13%, у травні 2014 р. –  33%, у вересні 2014 р. – 44%, листопаді 2015 р. – 46%, червні 2017 – 47%, травні 2018 – 43%.  Станом на серпень 2018 р. приблизно 42% українців вважають членство в НАТО найкращою гарантією національної безпеки.
  • В регіональному вимірі вступ до НАТО підтримується абсолютною більшістю громадян на Заході (71%) та в Центрі (52%) України, тоді як на Сході та Півдні підтримка вступу до НАТО  помітно менша – 32% та 20% відповідно.
  • Зростання підтримки членства в НАТО  від 2014 року відбувалось на тлі розчарування в ідеї позаблоковості та військового союзу з Росією й іншими країнами СНД. Разом з тим, протягом останніх років підтримка позаблоковості України поступово зростає. Так, в листопаді 2015 року позаблоковість підтримували 23% громадян, в червні 2017 р. – 31%, а станом на серпень 2018 р. таких вже 35%. Однак у ставленні до позаблоковості існують істотні регіональні відмінності:  позаблоковість  має відносну перевагу як шлях гарантування безпеки України лише на Півдні (37%) та Сході (38%).
  • Ідея військового союзу з Росією та іншими країнами СНД порівняно із іншими безпековими опціями має стабільно низький рівень підтримки, який у серпні 2018 року склав лише 6%.
  • Готовність взяти участь у референдумі щодо членства в НАТО залишається на приблизно однаково високому рівні з 2012 р.  Так, якби  референдум щодо приєднання до НАТО відбувався в серпні 2018 р., участь у ньому взяли би 63% громадян. Найвищу гіпотетичну явку демонструють жителі Заходу (73%), найнижчу – мешканці Сходу (52%). На цьому референдумі більшість (67%)  проголосувала б «за»  вступ до НАТО при 28% «проти» і 5% тих, хто ще не визначився. У квітні 2012 року (як і у попередні роки) результати голосування були б прямо протилежними: 61% тих, хто взяв би участь у референдумі, проголосували б «проти» і лише  26% – «за».
  • Водночас  результати уявного референдуму щодо членства України в НАТО відрізнялись би залежно від регіону: найбільше проголосували б «за» вступ у Західному («за» – 69%, проти – 14%, не визначилися – 18%)  та Центральному регіонах («за» – 49%, проти – 32%, не визначилися – 20%). Натомість, переважно «проти» проголосували б у Південному («за» – 21%, проти – 65%, не визначилися – 14%) та Східному («за» – 25%, «проти» – 64%, не визначилися – 11%) регіонах.
  • Для тих, хто готовий проголосувати «за» членство України в НАТО, головним аргументом є те, що членство в НАТО «дасть гарантію безпеки Україні» – це є визначальним мотивом для 76% прихильників Альянсу. Ще вагомими мотивами для останніх є те, що членство в НАТО «дозволить Україні протистояти агресії Росії і повернути окуповані території» (34%) та «дасть змогу зміцнити та модернізувати українську армію» (32%).
  • Негативне ставлення до членства України в НАТО зумовлене передовсім побоюваннями, що це може втягнути Україну у військові дії НАТО (це є аргументом для 47% тих, хто проголосував проти вступу України до НАТО). Також опозиція до ідеї членства в Альянсі обумовлена сприйняттям НАТО як «агресивного імперіалістичного блоку» (38%) та переконаністю в тому, що Україна в принципі має бути позаблоковою державою (33%).
  • У загальному сприйнятті НАТО населенням відносна більшість вважає, що організація є передовсім оборонним союзом (37%), ще 16% сприймають НАТО як миротворчу організацію. Водночас 30% в Україні продовжують сприймати НАТО  як «агресивний військовий блок» (хоча в 2007 р. таких було значно більше – 52%). Найбільше прихильників такого бачення мешкає в південних (47%) та східних (56%) регіонах країни.
  • Основну функцію НАТО населення України вбачає у захисті країн-учасниць блоку від збройного нападу (37%). До важливих функцій, які виконує сьогодні НАТО, опитані в Україні віднесли також боротьбу з міжнародним тероризмом (27%), тоді як приблизно стільки ж побачили у НАТО інструмент впливу Сполучених Штатів на політичні процеси у світі та Європі (25%).
  • Індикативне питання, яке засвідчило б знання населення стосовно НАТО, продемонструвало достатньо низький рівень суспільної обізнаності: лише 19% опитаних дали правильну відповідь, що рішення в НАТО ухвалюються консенсусом (коли з ним згодні усі країни-члени НАТО). Натомість, найбільш популярною виявилась відповідь «більшістю голосів» (22% порівняно із 34% в червні 2017 р.), ще 14% вважають, що рішення ухвалюють «старі» члени НАТО, а «новачки» – поки що ні. А більшість (45%) взагалі не змогли пристати до жодного варіанту відповіді (в червні 2017 р. таких було тільки 34%). При цьому найбільше обізнаних щодо ухвалення рішень в НАТО консенсусом серед мешканців Заходу (27%) та  Центру (20%), тоді як на Півдні та Сході абсолютна більшість (53% та 65% відповідно) взагалі не змогли надати відповідь на це  запитання.
  • Загалом лише приблизно 11% населення вважає, що вони добре інформовані про те, що таке НАТО. Майже 55% дещо знають, але, на їхню думку, недостатньо, тоді як 20% не знають практично нічого. Поряд з цим 12% опитаних в Україні визнають, що інформація про НАТО їх взагалі не цікавить. Примітно, що показники поінформованості щодо НАТО залишились приблизно на тому самому рівні, що й минулого року (червень 2017 р.), причому істотних відмінностей щодо інформованості між регіонами не спостерігається.
  • Наявність у інформаційному просторі чималої кількості інформаційних матеріалів щодо НАТО відзначають 14% опитаних громадян (найбільше таких у Центрі – 21% та на Заході – 14%, а найменше – на Сході, де таких лише 1%), тоді як відносна більшість респондентів (38%) в Україні вважають, що публікації, фільми щодо НАТО з’являються, але рідко. На думку 21% населення, жодна інформаційна кампанія стосовно Альянсу в Україні насправді не провадиться (найбільше таку оцінку поділяють на Сході – 42%), тоді як 20% не обізнані з цього питання, бо воно їх просто не цікавить.
  • Найбільш цікавими темами стосовно НАТО громадяни  вважають передовсім позитивні та негативні наслідки вступу в НАТО для України (45%). Серед цікавих для суспільства тем відзначались також – вплив (від вступу в Альянс) на рівень та якість життя пересічних українців (32%), вплив на економіку України, можливості залучення західних інвестицій (27%), можливості НАТО щодо встановлення миру на Донбасі (27%) та можливості модернізації Збройних сил України (25%).
     

ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ