Що українці думають і знають про НАТО?

Опитування
Перегляди: 5410
11 вересня 2018

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 16 по 28 серпня 2018 року.

Всього був опитаний 2041 респондент віком від 18 років у всіх регіонах України (в 110 населених пунктах), за винятком АР Крим та окупованих територій у  Луганській та Донецькій областях. Теоретична похибка вибірки становить  2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у 2002–2017 рр. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології. 

  • Від 2014 р. в українському суспільстві продовжує превалювати орієнтація на вступ до НАТО як найкращий варіант гарантування національної безпеки України. Порівняно з 2012 р. частка тих, хто вважає цей шлях кращим за інші опції безпеки, зросла більш ніж втричі: у 2012 р. вступу до НАТО як джерела безпеки надали перевагу 13%, у травні 2014 р. –  33%, у вересні 2014 р. – 44%, листопаді 2015 р. – 46%, червні 2017 – 47%, травні 2018 – 43%.  Станом на серпень 2018 р. приблизно 42% українців вважають членство в НАТО найкращою гарантією національної безпеки.
  • В регіональному вимірі вступ до НАТО підтримується абсолютною більшістю громадян на Заході (71%) та в Центрі (52%) України, тоді як на Сході та Півдні підтримка вступу до НАТО  помітно менша – 32% та 20% відповідно.
  • Зростання підтримки членства в НАТО  від 2014 року відбувалось на тлі розчарування в ідеї позаблоковості та військового союзу з Росією й іншими країнами СНД. Разом з тим, протягом останніх років підтримка позаблоковості України поступово зростає. Так, в листопаді 2015 року позаблоковість підтримували 23% громадян, в червні 2017 р. – 31%, а станом на серпень 2018 р. таких вже 35%. Однак у ставленні до позаблоковості існують істотні регіональні відмінності:  позаблоковість  має відносну перевагу як шлях гарантування безпеки України лише на Півдні (37%) та Сході (38%).
  • Ідея військового союзу з Росією та іншими країнами СНД порівняно із іншими безпековими опціями має стабільно низький рівень підтримки, який у серпні 2018 року склав лише 6%.
  • Готовність взяти участь у референдумі щодо членства в НАТО залишається на приблизно однаково високому рівні з 2012 р.  Так, якби  референдум щодо приєднання до НАТО відбувався в серпні 2018 р., участь у ньому взяли би 63% громадян. Найвищу гіпотетичну явку демонструють жителі Заходу (73%), найнижчу – мешканці Сходу (52%). На цьому референдумі більшість (67%)  проголосувала б «за»  вступ до НАТО при 28% «проти» і 5% тих, хто ще не визначився. У квітні 2012 року (як і у попередні роки) результати голосування були б прямо протилежними: 61% тих, хто взяв би участь у референдумі, проголосували б «проти» і лише  26% – «за».
  • Водночас  результати уявного референдуму щодо членства України в НАТО відрізнялись би залежно від регіону: найбільше проголосували б «за» вступ у Західному («за» – 69%, проти – 14%, не визначилися – 18%)  та Центральному регіонах («за» – 49%, проти – 32%, не визначилися – 20%). Натомість, переважно «проти» проголосували б у Південному («за» – 21%, проти – 65%, не визначилися – 14%) та Східному («за» – 25%, «проти» – 64%, не визначилися – 11%) регіонах.
  • Для тих, хто готовий проголосувати «за» членство України в НАТО, головним аргументом є те, що членство в НАТО «дасть гарантію безпеки Україні» – це є визначальним мотивом для 76% прихильників Альянсу. Ще вагомими мотивами для останніх є те, що членство в НАТО «дозволить Україні протистояти агресії Росії і повернути окуповані території» (34%) та «дасть змогу зміцнити та модернізувати українську армію» (32%).
  • Негативне ставлення до членства України в НАТО зумовлене передовсім побоюваннями, що це може втягнути Україну у військові дії НАТО (це є аргументом для 47% тих, хто проголосував проти вступу України до НАТО). Також опозиція до ідеї членства в Альянсі обумовлена сприйняттям НАТО як «агресивного імперіалістичного блоку» (38%) та переконаністю в тому, що Україна в принципі має бути позаблоковою державою (33%).
  • У загальному сприйнятті НАТО населенням відносна більшість вважає, що організація є передовсім оборонним союзом (37%), ще 16% сприймають НАТО як миротворчу організацію. Водночас 30% в Україні продовжують сприймати НАТО  як «агресивний військовий блок» (хоча в 2007 р. таких було значно більше – 52%). Найбільше прихильників такого бачення мешкає в південних (47%) та східних (56%) регіонах країни.
  • Основну функцію НАТО населення України вбачає у захисті країн-учасниць блоку від збройного нападу (37%). До важливих функцій, які виконує сьогодні НАТО, опитані в Україні віднесли також боротьбу з міжнародним тероризмом (27%), тоді як приблизно стільки ж побачили у НАТО інструмент впливу Сполучених Штатів на політичні процеси у світі та Європі (25%).
  • Індикативне питання, яке засвідчило б знання населення стосовно НАТО, продемонструвало достатньо низький рівень суспільної обізнаності: лише 19% опитаних дали правильну відповідь, що рішення в НАТО ухвалюються консенсусом (коли з ним згодні усі країни-члени НАТО). Натомість, найбільш популярною виявилась відповідь «більшістю голосів» (22% порівняно із 34% в червні 2017 р.), ще 14% вважають, що рішення ухвалюють «старі» члени НАТО, а «новачки» – поки що ні. А більшість (45%) взагалі не змогли пристати до жодного варіанту відповіді (в червні 2017 р. таких було тільки 34%). При цьому найбільше обізнаних щодо ухвалення рішень в НАТО консенсусом серед мешканців Заходу (27%) та  Центру (20%), тоді як на Півдні та Сході абсолютна більшість (53% та 65% відповідно) взагалі не змогли надати відповідь на це  запитання.
  • Загалом лише приблизно 11% населення вважає, що вони добре інформовані про те, що таке НАТО. Майже 55% дещо знають, але, на їхню думку, недостатньо, тоді як 20% не знають практично нічого. Поряд з цим 12% опитаних в Україні визнають, що інформація про НАТО їх взагалі не цікавить. Примітно, що показники поінформованості щодо НАТО залишились приблизно на тому самому рівні, що й минулого року (червень 2017 р.), причому істотних відмінностей щодо інформованості між регіонами не спостерігається.
  • Наявність у інформаційному просторі чималої кількості інформаційних матеріалів щодо НАТО відзначають 14% опитаних громадян (найбільше таких у Центрі – 21% та на Заході – 14%, а найменше – на Сході, де таких лише 1%), тоді як відносна більшість респондентів (38%) в Україні вважають, що публікації, фільми щодо НАТО з’являються, але рідко. На думку 21% населення, жодна інформаційна кампанія стосовно Альянсу в Україні насправді не провадиться (найбільше таку оцінку поділяють на Сході – 42%), тоді як 20% не обізнані з цього питання, бо воно їх просто не цікавить.
  • Найбільш цікавими темами стосовно НАТО громадяни  вважають передовсім позитивні та негативні наслідки вступу в НАТО для України (45%). Серед цікавих для суспільства тем відзначались також – вплив (від вступу в Альянс) на рівень та якість життя пересічних українців (32%), вплив на економіку України, можливості залучення західних інвестицій (27%), можливості НАТО щодо встановлення миру на Донбасі (27%) та можливості модернізації Збройних сил України (25%).
     

ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ

Останні новини з категорії Опитування

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні – загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне опитування проведено з 21 по 27 березня 2024 року
25 квітня 2024

Джерела інформації про війну

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разум...
18 квітня 2024

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024

"Нова українська школа" в 5–6-х класах: виклики впровадження

Результати опитування близько 600 педагогів/-инь, які працюють із 5–6-ми класами НУШ, і двох хвиль глибинних інтервʼю, проведених ГО “Смарт...
15 березня 2024