Саміт "Кримської платформи" — лише початок шляху

Ініціативу саміту «Кримської платформи», як відбудеться 23 серпня, а також ставлення українців до кримського питання  для порталу "Коментарі" проаналізував  професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Олексій Гарань.

— Я думаю, що "Кримська платформа" — дуже важлива подія. Вже зараз можна говорити про успіх. Про свою участь у заході заявили делегації 45 країн. При цьому будуть присутні ключові держави, причому на досить високому рівні. Так, звичайно, нам би хотілося, щоб деякі країни були представлені більш впливовими особами. Щоб залишилася на день канцлер ФРН Ангела Меркель, яка прибуває з візитом 22 серпня. Але і без неї буде представник уряду (стало відомо, що голова німецького зовнішньополітичного відомства Хайко Маас, який планував прибути до Києва для участі в саміті "Кримська платформа", не зможе приїхати через ситуацію в Афганістані; замість нього Німеччина делегувала до Києва міністра економіки і енергетики Петера Альтмайера — прим. ред.), керівництва урядів, президенти, міністри оборони Великобританії та Португалії. Приїжджають навіть ті країни, які раніше у пріоритетах мали не стільки Україну, скільки Північну Африку чи Близький Схід. Наприклад, Іспанія, Португалія, Італія. І про це ми можемо говорити як про успіх.

Дуже важливо й те, що навколо "Кримської платформи" об'єдналася і влада, і патріотична опозиція. Ми знаємо, як критикується Зеленський, але в цьому випадку і "Європейська солідарність", і "Голос", і "Батьківщина" підтримують його ініціативу. З символічної точки зору усе це — вже успіх.

Відомо, що "Кримська платформа" складатиметься із парламентської частини, політичної та експертної. Так, в експертній частині буде сім робочих груп, в тому числі з питань безпеки, гуманітарна група, з питань екології й так далі. Наскільки надалі ефективно  працюватиме "Кримська платформа", значною мірою залежить від успішної роботи груп за певними напрямами.

Саміт "Кримської платформи" — лише початок шляху. І на цьому шляху можуть бути різні підводні течії. Але важливо, що цей крок зроблений. Зазначу, що тематика Криму залишається актуальною у громадській думці України. Фонд "Демократичні ініціативи" спільно з Соціологічною службою Центру Разумкова провів у серпні опитування щодо Криму. З'ясувалося, що 61% українців бачить політичне майбутнє Криму в складі України. Лише 6% — у складі РФ. Ще 10% вважають, що Крим повинен бути незалежним державним утворенням. Тобто, умовно кажучи, 16-17% вважають, що Крим може бути поза Україною. І ця цифра приблизно збігається з цифрою тих, хто підтримує ОПЗЖ, виступає за Євразійський союз із Росією (12-14%). Але більшість українців справедливо вважають, що Крим — це Україна.

До того ж  61% опитаних підтримує законодавче закріплення статусу кримськотатарського народу як корінного народу України. І така більшість — по всіх регіонах. Це відповідь українців Путіну, кремлівській пропаганді, які спекулювали на темі, що таке закріплення — це дискримінація росіян. В Україні так не вважають. Ще одна важлива цифра — 57% вважають, що слід створювати кримськотатарську національну автономію. Причому ми такі опитування проводили у 2016 і 2018 роках. І порівняно з 2018-м ця цифра зросла на 7%. Це важливо для спростування тез російської пропаганди, яка запевняє, що відбувається якась дискримінація росіян. Дивно, чому в РФ можуть бути автономні республіки: башкирська, татарська, карельська і т.д., а в Україні — ні. Росія доклала багато зусиль, щоб зірвати "Кримську платформу" або зробити так, щоб приїхало менше країн на цей саміт. Мабуть, це пояснює, чому на саміті не буде представників країн Латинської Америки та Африки. Росіяни дуже сильно тиснули, щоб представники цих країн не з'явилися на "Кримській платформі". Але, наголошую, ми з повним правом можемо говорити, що цей захід, організований у досить короткі терміни, є успіхом.