Різниця між результатами Національного екзит-полу і результатами виборів загалом становить менше 2%

Різниця  між результатами Національного екзит-полу і результатами виборів в цілому становить менше 2%, і це свідчить про те, що  фальсифікацій за пропорційною частиною виборів  чи взагалі не  було, чи вони були в рамках 2%. Про це під час прес-конференції «Уточнення результатів Національного екзит-полу-2012» заявив генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.

Соціолог зауважив, що слід приймати до уваги, що національний екзит-пол  робив дослідження лише на виході з  виборчих дільниць,  а в результати виборів включено дані і зі спеціальних дільниць, і з в’язниць, і домашнє голосування. Тому відмінності, як і попереджали соціологи, задовго до виборів, все одно  мали би бути.

Найбільшу різницю між даними екзит-полу і даними виборів становить результат Партії регіонів і комуністів. В екзит-полі результат цих партій на 1,6% менший за результат на виборах. «Щодо Партії регіонів це  можна пояснити домашнім голосуванням, спеціальними дільницями чи спеціальними зусиллями, – відзначив Володимир Паніотто, – але розрізнити за даними екзит-полу, що  то є  насправді, важко».  Щодо  КПУ таку різницю можна пояснити насамперед домашнім голосуванням, тому що  літні люди, які більше підтримують компартію, скоріш за все голосують вдома.

Порівнюючи передвиборні результати з результатами екзит-полу, соціолог відзначив, що стосовно Партії регіонів вони  приблизно такі самі, а от щодо «Батьківщини» і партії Віталія Кличка «УДАР» вони суттєво відрізняються.  До вибрів обидві партії набирали приблизно порівну голосів своїх симпатиків. Під час же виборів «Батьківщина»  суттєво наростила кількість своїх прихильників. Таку зміну результату  Володимир Паніотто пов’язує з тим, що у Кличка електорат  більш молодий,  явка якого на вибори зазвичай  гірша, ніж у літніх людей.

Коментуючи той факт, що під час виборчої кампанії в соціологічних дослідженнях «Свободі» приписували значно менший відсоток голосів, аніж виявилося за результатами екзит-полу, соціолог пояснив це так званою «спіраллю замовчування». «Це явище свідчить  про те, що є або тиск адміністративний, або  тиск більшості,   коли люди не наважуються казати, що голосуватимуть за «Свободу» в регіонах, де  прийнято голосувати за якусь іншу партію», – констатував науковець.