Рейтинги і напрям розвитку країни: громадська думка українців після двох років президентства Володимира Зеленського

Загальнонаціональне дослідження електоральних настроїв громадян України проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 травня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитування було проведено методом  особистого інтерв'ю. Опитано 2020  респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Оцінка напрямку розвитку країни. Більшість респондентів переконана, що країна розвивається у неправильному напрямку (62%). Протилежної думки дотримуються тільки 20%. Такі скептичні оцінки загалом притаманні українському суспільству й фіксуються практично постійно, за винятком короткого етапу одразу після президентських виборів.

Оцінка правильності напрямку розвитку країни прямо корелює з матеріальним станом респондентів. Серед вкрай бідних українців правильним розвиток країни оцінюють тільки 11%, а серед заможних – майже 30%. Також існує вікова кореляція – молодші респонденти менш скептичні у своїх поглядах на розвиток країни, ніж старші люди.

Попри загальний скепсис, більшість респондентів все ж переконані у тому, що Україна здатна подолати в майбутньому наявні проблеми та труднощі. Однак, більшість респондентів все ж вважає, що це станеться у більш віддаленій перспективі (53,5%). Лише 17% вважають, що проблеми можна подолати впродовж найближчих кількох років, а 20% узагалі виявляють песимізм, зазначаючи, що Україна загалом не здатна подолати наявних проблем та труднощів. Найбільше песимістів –  на Сході країни (понад чверть), а найменше – на Заході (15%). Більш заможні люди оптимістичніші стосовно термінів. Чверть із них вважають, що Україна здатна подолати труднощі та проблеми у найближчій перспективі, а серед найбідніших респондентів таких тільки 11%.

Готовність участі у виборах. Респонденти демонструють відносно високу готовність брати участь у виборах Президента чи Верховної Ради. Приблизно третина заявили, що точно братиме участь у таких виборах і така сама кількість – що скоріше братимуть участь. При цьому, молодь дещо рідше заявляє, що точно братиме участь у виборах, ніж старші респонденти.

Вибори Президента. Якби вибори Президента України відбувались би на момент опитування, то перемогу на них здобув би чинний Президент Володимир Зеленський. За нього готові проголосувати у першому турі 20% усіх опитаних (31% серед тих, хто прийде на вибори та визначився з голосом). Друге місце утримує п’ятий Президент Петро Порошенко. За нього готові проголосувати 12% усіх опитаних (18,6% тих, хто визначився і прийде на виборчі дільниці). Третє і четверте місця посідають  Юрій Бойко та Юлія Тимошенко (різниця між ними менше похибки дослідження). За першого серед усього населення готові проголосувати 8,8% виборців (12,7% тих, хто визначився і прийде голосувати, а за Тимошенко – 8,4% усього населення (11,7% тих, хто визначився і прийде на виборчі дільниці). На шостому місці  – Ігор Смешко, який  отримав 4,2% всіх виборців, або 5,7%  тих, хто визначився і прийде на дільниці. Інші наявні кандидати не мають такої значної підтримки.

Водночас, на Президентських виборах існують суттєві відмінності за різними типами соціальних розмежувань. В контексті регіонів тільки Володимир Зеленський може похвалитися рівномірною підтримкою у всіх регіонах (лише на сході його рейтинг трохи просідає, хоч і не вельми відчутно). Інші кандидати мають суттєві відмінності. Петро Порошенко може сподіватися на підтримку 20% мешканців Заходу, але лише 4% виборців Півдня. У Юрія Бойка майже 18% підтримки на Сході, але лише 2% у західному регіоні. Юлія Тимошенко може акумулювати 13% підтримки в Центрі країни, але тільки 3% на Півдні.

Заможні респонденти частіше готові голосувати за Володимира Зеленського і Петра Порошенка. Менш заможні, в свою чергу, за Юлію Тимошенко та Юрія Бойка. Існують розбіжності і за віком респондентів. Старші респонденти частіше голосують за Юрія Бойка та Юлію Тимошенко, тоді як молодші – за Володимира Зеленського. Примітно, що в Петра Порошенка більш збалансований електорат – його приблизно однаково підтримують у різних вікових групах.

Існують також суттєві розбіжності залежно від мови респондентів. Серед україномовних респондентів значно більшу підтримку має Петро Порошенко (17% проти 5% серед російськомовних). Протилежна ситуація у Юрія Бойка (17% підтримки серед російськомовних та 4% серед україномовних). У Володимира Зеленського та Юлії Тимошенко трохи вища підтримка серед україномовних респондентів, але ці відмінності не такі великі, як у Порошенка чи Бойка.

Моделювання другого туру. В умовному другому турі виборів, чинний Президент Зеленський переміг би Петра Порошенка чи Юрія Бойка. У парі Зеленський/Порошенко розподіл голосів становив би 60/40%. У парі Зеленський/Бойко, така перевага була би ще відчутніша і  становила би  74/26%. При цьому, є певні регіональні особливості. Порошенко зумів би перемогти Зеленського на Заході, але нищівно програв би на Півдні. Бойко, у свою чергу, зумів би перемогти Зеленського на Сході, але  зазнав би нищівної поразки в Центрі та на Заході.

Вибори до Верховної Ради. Електоральні результати партій майже цілковито дублюють відповідні результати їхніх очільників на президентських виборах. Так, лідером є «Слуга народу» з 18% підтримки (28% тих, хто визначився та піде голосувати). Цей результат всього на 2% гірший, ніж результат Президента Зеленського. За «ЄС» готові проголосувати 12,4% респондентів (18,6% тих, хто визначився і піде голосувати). Цей результат ідентичний результату Петра Порошенка. В «ОПзЖ» – 10% підтримки (14,1% тих, хто визначився і прийде на виборчі дільниці). В Юрія Бойка зовсім на трохи менше, що може бути пов’язано з «троєвладдям» всередині «ОПзЖ». Результат «Батьківщини» – 8,5% (12,6% тих, хто визначився і має намір голосувати). Виборчий бар’єр має шанси подолати «Сила і Честь» – 4,2% (6,2% тих, хто має намір проголосувати і визначився). Інші партії не долають виборчого порогу.

↓Завантажити пресреліз з таблицями розподілів відповідей.