Опитування
Перегляди: 583
31 травня 2012

Презентація книги Надії Дюк «Наступне покоління в Росії, Україні та Азербайджані: молодіжна політика, ідентичність та зміни»

Прес-конференція

Учасники:

  • Надія Дюк – віце-президент  Національного фонду  підтримки демократії   (США)
  • Ірина Бекешкіна – директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
  • Світлана Заліщук – директор проектів ГО «Центр UA», член координаційної ради руху «Чесно»
  • Світлана  Конончук – керівник політичних програм УНЦПД
  • Єлизавета Щепетильникова – голова Української асоціації студентського самоврядування

Питання до обговорення:

  • Що собою становить наступне покоління молодих людей, яке народилося  після Радянського Союзу – чи справді воно є «Першою Вільною Генерацією»?
  • Який тип лідерів виросте із цього покоління? Яким буде їхній шлях до влади?
  • Чи буде наступне покоління спроможним запровадити демократію у пострадянських країнах?
  • Наскільки різняться  цінності молоді України, Росії та Азербайджану після  20 років розпаду СРСР? Чи мають ці цінності національну специфіку?

Надія Дюк. Наступне покоління в Росії, Україні та Азербайджані: молодь,  політика, ідентичність та зміна (Видавництво Rowman &Littlefield Publishers, Inc., 2012)

Книга Надії Дюк «Наступне покоління у Росії, Україні та Азербайджані: молодь, політика, ідентичність та зміна», що вийшла друком цього року у США у видавництві Rowman & Littlefield Publishers, Inc. є результатом тривалих її досліджень і як аналітика, і як міжнародного громадського діяча, що добре знає ситуацію у пострадянських країнах, а особливо щодо діяльності їхніх політичних еліт та громадського сектору.

Зрозуміло, що вектор майбутнього розвитку пострадянських країн значною мірою залежить від молодого покоління – його планів, прагнень, уявлень про майбутнє. У  суспільствах, де відбуваються  радикальні зміни,  люди, що належать до різних вікових генерацій, мають глибокі відмінності в ідеологічних поглядах, ціннісних орієнтаціях, уявленнях про майбутній розвиток країни. І хоча представники різних поколінь  рівні у своїх правах на виборах,  саме ті, хто зараз лишень підходить до штурвалу країни, визначатимуть її подальший курс. 

Основою наміру автора провести  дослідження та написати цю книжку  стало декілька  ідей:

  • Що собою становить це наступне покоління молодих людей, яке народилося після Радянського Союзу – чи справді воно є «Першою Вільною Генерацією»?
  • Який тип лідерів виросте із цього покоління? Яким буде їхній шлях до влади?
  • Чи буде наступне покоління спроможним запровадити демократію у пострадянських країнах?

Знання і розуміння цінностей  та орієнтацій молодого покоління є необхідним компонентом прогнозування можливих напрямів розвитку суспільства, який аж ніяк не є фатальним одномірним процесом, а багато у чому залежить від нашого сьогодення.

Для вивчення цих питань було обрано три країни – Росію, Україну та Азербайджан, які Надія Дюк вважає ключовими для дальшої долі пострадянського простору, відтак у 2002–2003 рр.  та 2009–2010 рр. був реалізований проект «Молодь трьох ключових посткомуністичних країн: Україна, Росія та Азербайджан», в рамках якого Фонд «Демократичні  інціативи» у співпраці з провідними соціологічними службами трьох країн провів опитування молоді (віком 18–34 роки). Окрім опитування, було проведено чимало  інтерв’ю, зустрічей та групових дискусій. Принаймні чотири  конференції з різних питань щодо наступних поколінь  були проведені під час реалізації проекту: одна в Москві,  дві у Києві та одна у Вінниці, з численними дискусіями  на тему молоді, лідерства та політики. Книжка також зачепила тему попередніх молодіжних протестів в Україні, починаючи від студентської «Революції на граніті» у 1990 році, та аналізує причини Помаранчевої революції, деталізуючи залученість молоді. Сучасні політичні тенденції в Азербайджані також не можуть бути осягнуті повною мірою без представлення у  книжці опису спроб молоді та опозиційних активістів  у цілому досягти певних успіхів, прогресу у боротьбі з  авторитарним  режимом, що розвивається.

Вважаємо, що ця книжка буде надзвичайно корисною для  будь-кого, хто намагається зрозуміти сучасні процеси, що відбуваються і відбуватимуться у Росії, Україні та Азербайджані.   

Слід також зазначити, що праця Надії Дюк дістала найвищу оцінку відомих у світі метрів політичної науки. «Наступне покоління в Росії, Україні на Азербайджані», – пише Ф.Фукуяма, – буде обов’язковою книгою  для будь-кого, хто шукатиме розуміння політичних змін у колишньому Радянському Союзі».  Збігнев Бжезинський розцінює книгу як «своєчасний і важливий внесок у розгляд складних відносин між демократією та політично пробудженою молоддю у ключових незалежних країнах колишнього радянського простору». На думку Ларрі Даймонда, «у своєму новаторському і своєчасному дослідженні Надія Дюк ґрунтується на значній кількості інтерв’ю та соціологічних опитуваннях, аби змалювати політичний портрет  першого пострадянського покоління в Росії, Україні та Азербайджані. Це є життєво важлива праця для розуміння суті та обмежень політичних змін у цих країнах».  

Деякі загальні висновки, які автор вважає найбільш суттєвими: 

  • Молодь завжди радикальна та енергійна, проте це не означає, що вона є демократично налаштованою.
  • Сучасне покоління молодих людей – дуже майстерне в освоєнні соціальних медіа  заради мобілізації людей і організації виступів на вулицях, форми їхніх протестів  – інноваційні, проте на сьогодні жоден із цих протестів не переріс у конкретний політичний рух.
  • Політика сучасного керівництва у будь-якій країні – не має значення, тяжіє воно до авторитаризму чи демократії – є важливою у визначенні того, яким чином поводитиметься молоде покоління. Більш авторитарний режим, який  приховує власні корупційні практики,  схильний кооптувати  молодше покоління робити те саме; а більш демократично налаштоване керівництво прагнутиме  підтримувати відкриті погляди та політику щодо нової генерації.
  • Самих лише лідерських  якостей  у молодих та натхненних лідерів недостатньо для того, аби вони були успішними в політиці. Молоді, ідеалістичні, потенційні політичні активісти матимуть необхідність узгоджувати, якщо не досягати компромісу до певної міри,   свої ідеали, аби набути підтримки  від провідних політичних партій.
  • Недостатня відкритість та небажання залучити молодше покоління є характерною рисою опозиційних політиків такою ж мірою, як і урядових лідерів.
  • Молодь та соціальні рухи, які вона створює, можуть бути потужною та, без сумнівів, дестабілізаційною силою. Проте для того, аби бути силою, що принесе позитивні зміни, молодь потребує підтримки та допомоги у віднайденні свого місця у широкому просторі політичного життя країни, аби її енергія та динамізм не були використані  для недемократичних цілей недемократичними лідерами.

Динаміка громадської думки молоді України: що змінилося?

  • Проведене наприкінці 2009 – на початку 2010 рр. порівняльне дослідження громадської думки молоді України, Росії та Азербайджану показало,  що молоді українці відрізнялися  від  молоді Росії і, особливо, Азербайджану значно більш  негативним ставленням майже до усіх  соціальних та політичних інституцій і що цей негативізм української молоді істотно зріс у порівнянні з кінцем 2002 року. Оскільки дослідження в Україні проводилося безпосередньо перед президентськими виборами,  це зростання негативізму могло бути наслідком виборчої кампанії.   
  • Проте наступні опитування, проведені у 2011 році, показали , що негативне ставлення молоді до державних інститутів ще більш зросло, особливо ж – до правоохоронних органів – міліції, судів, прокуратури. Стабільно високою залишається довіра до церкви та позитивний баланс довіри до ЗМІ.
  • За балансом довіри-недовіри до:

            - ЗМІ:  +26% у 2002 р., +7% у 2009, +3% у 2011;

            - Політичним партіям: –72% у 2002 р., – 63% у 2009, – 66% у 2011р.;

            - Міліції:  – 31% у 2002 р., – 44% у 2009 р., – 58% у 2011 р.;

            - Судам: –  18% у 2002 р., – 46% у 2009 р., – 55% у 2011 р.;  

            - Прокуратурі: – 16% у 2002 р., –  44% у 2009 р.  – 53% у 2011 р.;

            - Банкам: –5% у 2002 р.,  –45% у 2009 р., – 43% у 2011 р.;  

            - Армії: +7% у 2002 р., – 2% у 2009 р., – 4% у 2011 р.;  

            - Президенту: – 52% Леоніду Кучмі у 2002 р., – 63%  Віктору Ющенку у 2009 р., – 41%  Віктору Януковичу у 2009 р., – 44% Віктору Януковичу у 2011 р.

            - Верховній Раді: – 55% у 2002 р.,  –71% у 2009 р., – 78% у 2011 р.

            - Церкві: +43% у 2002 р., +45% у 2009 р., +42% у 2011 р.

  • Порівняно з  2009 роком істотно змінилося ставлення молоді України до цінностей демократії і свободи. Якщо наприкінці 2009 року, напередодні президентських виборів демократію вважали найбільш бажаним типом державного устрою для України 41%, а 25% молоді припускали, що за певних обставин авторитарний режим може бути кращим, ніж демократичний, то вже у квітні 2012 р.  року кількість прихильників демократії зросла на 12% (до 53%), а прибічників авторитаризму зменшилася на 5% (до 20%).
  • У дилемі, що більш важливо – свобода або достаток? –  у грудні 2009 року молодь віддавала перевагу достатку (39% проти 34%), а вже у квітні 2012 р. більшість віддала перевагу свободі (39% проти 29%). 

Рівень довіри до державних і соціальних інституцій:

 Засобів масової інформації (телебачення, радіо, газети)  

 

Листопад-2002

Грудень-2009

Червень-2011

Повністю довіряю

10.4

7.4

5.0

Скоріше  довіряю

57.0

42.1

41.5

Скоріше  не довіряю

19.7

32.5

26.3

Зовсім не   довіряю

11.2

9.8

17.1

Важко відповісти/немає відповіді 

1.7

8.2

15.1

 

 Політичних партій

 

Листопад-2002

Грудень-2009

Червень-2011

Повністю довіряю

1.2

1.2

1.0

Скоріше  довіряю

11.0

11.4

10.0

Скоріше  не довіряю

48.8

44.8

31.5

Зовсім не   довіряю

35.8

31.2

45.6

Важко відповісти/немає відповіді 

3.3

11.0

12.9

 

 Судів

 

Листопад-2002

Грудень-2009

Червень-2011

Повністю довіряю

7.5

3.8

3.1

Скоріше  довіряю

30.1

18.0

12.1

Скоріше  не довіряю

33.5

35.4

28.2

Зовсім не   довіряю

22.9

30.4

42.1

Важко відповісти/немає відповіді 

6.0

12.4

14.4

 

Міліції

 

Листопад-2002

Грудень-2009

Червень-2011

Повністю довіряю

4.6

3.2

2.3

Скоріше  довіряю

24.1

15.0

15.0

Скоріше  не довіряю

38.3

37.4

28.0

Зовсім не   довіряю

29.7

32.2

45.3

Важко відповісти/немає відповіді 

3.3

12.2

9.5

 

Прокуратури

 

Листопад-2002

Грудень-2009

Червень-2011

Повністю довіряю

6.7

4.2

2.7

Скоріше  довіряю

32.2

17.0

12.0

Скоріше  не довіряю

32.4

35.6

28.5

Зовсім не   довіряю

23.1

29.2

39.9

Важко відповісти/немає відповіді 

5.6

14.0

8.1

 

 Банків

 

Листопад-2002

Грудень-2009

Червень-2011

Повністю довіряю

9.4

3.0

4.2

Скоріше  довіряю

34.1

17.8

20.2

Скоріше  не довіряю

28.1

39.6

31.5

Зовсім не   довіряю

20.4

26.4

35.9

Важко відповісти/немає відповіді 

7.9

13.2

8.1

 

Армії

 

Листопад-2002

Грудень-2009

Червень-2011

Повністю довіряю

12.3

8.6

8.9

Скоріше  довіряю

35.5

32.6

30.7

Скоріше  не довіряю

23.5

19.4

18.4

Зовсім не   довіряю

17.5

22.8

25.1

Важко відповісти/немає відповіді 

11.2

16.6

16.8

 

 Президента   України

 

Листопад-2002*

Грудень-2009**

Червень-2011***

Грудень-2011***

Повністю довіряю

4.2

1.6

5.4

3.8

Скоріше  довіряю

17.2

5.4

19.2

18.2

Скоріше  не довіряю

29.9

28.2

25.6

25.4

Зовсім не   довіряю

42.6

50.2

39.9

41.0

В/в/немає відповіді 

6.2

14.6

9.8

11.5

*Президент Леонід Кучма

**Президент Віктор Ющенко

            ***Президент Віктор Янукович

 

Верховної   Ради   України

 

Листопад-2002

Грудень-2009

Червень-2011

Повністю довіряю

1.5

1.6

1.1

Скоріше  довіряю

17.3

5.0

11.6

Скоріше  не довіряю

38.0

31.0

32.9

Зовсім не   довіряю

36.4

48.0

48.4

Важко відповісти/немає відповіді 

6.7

14.4

7.1

 

Церкви

 

Листопад-2002

Грудень-2009

Червень-2011

Повністю довіряю

27.9

20.8

23.5

Скоріше  довіряю

38.0

38.2

39.1

Скоріше  не довіряю

12.1

14.0

9.0

Зовсім не   довіряю

10.6

10.0

13.3

Важко відповісти/немає відповіді 

11.4

17.0

15.1

 

З яким з наведених суджень Ви більше згодні?

 

 

Грудень-2009

Квітень-2012

Демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України

40.7

53.3

За певних обставин авторитарний режим може бути кращим, ніж демократичний

25.2

19.8

Для такої людини,як я, не має значення,демократичний режим в країні чи ні

17.1

15.4

Важко відповісти

16.9

11.6

 

 

З яким з наведених суджень Ви більше згодні?

 

 

Грудень-2009

Квітень-2012

Звичайно, важливими є i свобода i достаток, однак в обмiн на власний добробут я готовий поступитися державi часткою своїх прав та громадянських свобод

39.0

29.3

Звичайно, важливими є i свобода i достаток, однак заради особистої свободи та гарантiї дотримання всiх громадянських прав я готовий терпiти певнi матерiальнi труднощi

33.6

39.3

Важко відповісти

27.4

31.4

Для порівняння були використані наступні дослідження:

Листопад-2002 р. – загальнонаціональне опитування молоді України, проведене  Фондом «Демократичні ініціативи» та Київським міжнародним Інститутом соціології у межах проекту «Перше вільне покоління в Україні – хто вони?». Усього було опитано 519 молодих людей віком від 18 до 34 років включно. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, освітою та регіоном  проживання та типом поселення. Опитування проведене за фінансової підтримки Фонду «Відродження».

 

Грудень-2009 р. – загальнонаціональне опитування молоді України,  проведене Фондом «Демократичні ініціативи» та фірмою «Ukrainian Sociology Service» . Усього  було опитано близько 500 респондентів віком 18-34 роки. Вибірка репрезентативна за такими параметрами, як вік (групи 18-24 і 25-34 роки), стать, рівень освіти, регіон та тип поселення.  Опитування проведене за фінансової підтримки Фонду «Відродження».

 

Червень-2011 р. – Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Інститутом соціології НАН України та фірмою «СОЦІС». Усього за репрезентативною вибіркою було опитано 3200 респондентів, з якої було виділено підвибірку молоді віком від 18 до 34 років включно, яка нараховувала 1053 респонденти.

 

Квітень-2012 р. –   Загальнонаціональне опитування населення України було проведене проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім.. Ілька Кучерів та Центром ім. Разумкова.  Усього за репрезентативною вибіркою було опитано 2000 респондентів, з якої було виділено підвибірку молоді віком від 18 до 34 років включно, яка нараховувала 707 респондентів.  Опитування проведене за фінансової підтримки проекту UNITER.