Покарання — єдиний варіант боротьби із корупцією чиновників топ-рівня
Аналітик фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина у студії Громадського радіо розповів про дослідження ставлення українців до корупції, яке фонд провів спільно з соціологічною службою «Центр Разумкова».
— Чи було питання до респондентів, чи вдаються вони до корупційних дій?
— У цьому опитуванні такого питання не було, але раніше ми запитували людей про це. Ми питали це приблизно рік тому у великому опитуванні про корупцію. Ми побачили, що приблизно чверть вдавалася до різних корупційних дій. Переважно йшлося про низовий рівень — медичні заклади та органи державної влади на нижчому рівні, коли потрібно отримати довідку, вирішити побутове питання.
У цьому дослідженні нас цікавило саме сприйняття, чи є корупція складовою ментальності, на думку громадян, чи можна її подолати зусиллями влади. Респонденти говорять, що корупція не подолана, суттєвих результатів немає, тому що ті, хто повинні з нею боротися, самі корумповані. Ми потрапляємо в замкнене коло.
Але є інші тривожні дзвіночки, зокрема те, що третій за популярністю варіант відповіді говорить про те, що немає сильної руки, яка здатна подолати корупцію. На мою думку, це є великою загрозою, тому що є підставою для того, щоб рано чи пізно до влади прийшли політичні сили, які будуть заявляти про те, що вони борються з корупцією. Ця боротьба буде ілюзорною, тільки такою, що задовольнить людей. Наприклад, гучні «посадки». Але це може призвести до авторитаризму в Україні. Я інтерпретую це як велику загрозу.
Хоча люди можуть по-різному розуміти певне питання. Насправді ми вже можемо спостерігати це в інших дослідженнях. Коли ми питаємо, чи повинні в Україні дотримуватися права і свободи, демократичний режим, більшість каже «так». Коли ми питаємо, чи потрібна Україні сильна рука, яка зможе навести порядок, більшість говорить «так», але ці питання можуть суперечити одне одному.
— 55% респондентів вважають, що потрібно жорстко карати причетних до корупції. 12% вважають, що потрібно змінювати ставлення суспільства до цього питання. Що, на вашу думку, є дієвим?
— Тут потрібно зробити розмежування між топ-корупцією найвищих посадових осіб, які отримують неправомірну вигоду заради якихось преференцій, і побутову корупцію. Якщо ми говоримо про побутову корупцію, то вона жодними «посадками» не вилікується. Дієвий спосіб був запропонований при запровадженні ЗНО, коли, мабуть, найбільш корумпована частина вищої освіти буквально за дуже короткий термін стала максимально прозорою, корупція принаймні на етапі вступу зменшилася.
Коли ми говоримо про топ-корупцію, мабуть, єдиний варіант — невідворотність покарання. Кожен чиновник топ-рівня повинен розуміти, що будь-яка неправомірна вигода для нього неминуче закінчиться покаранням.
Ми запитували, наскільки серйозною є проблема корупції. Тут отримали дуже невтішні показники. Понад 90% кажуть, що це серйозна проблема. 60% загальної кількості кажуть, що це найбільш серйозна проблема України на сьогодні. Коли ми запитуємо про персональні проблеми людей, відповіді будуть інші (тарифи, бідність, війна). Коли ж ми питаємо, яка проблема найважливіша для країни, то це корупція.
— Як проблема корупції відіб’ється на передвиборчому періоді?
— В цьому опитуванні ми також намагалися визначити, яке місце матиме корупція у дебатах, які будуть пропонуватися кандидатами. Це питання не на першому місці, але входить у п’ятірку, тому що громадяни вимагають, щоб кандидати говорили про те, як вони досягнуть миру на Донбасі, казали, що кандидат має приваблювати їх як особистість, мати близькі для них ідеї та пропозиції, але до п’ятірки незмінно входило те, як кандидат буде боротися з корупцією.
— Як із корупцією в соціології?
— Я не скажу, що є корупція у самій соціології, є корупція навколо соціології. Скоро почнуть з’являтися «опитування», де одразу будуть зрозумілі замовники.
— Як нам відрізняти замовні результати опитувань від справжніх?
— Перед місцевими виборами у 2015 році агенція журналістики даних «Тексти» зробила базу чорних соціологів. Це компанії піарників, які були залучені до фальшування результатів. Також потрібно звертати увагу на те, хто опублікував дані, чи сильно ці дані відрізняються від опитувань більш перевірених фірм, яка була вибірка.
Оригінал: Громадське радіо
