– Громадська оцінка діяльності Президента України Володимира Зеленського за 100 днів висока, тобто населення задоволене. Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва провів опитування, яке завершилося 20 серпня, позитивний рейтинг В. Зеленського становив 70 відсотків. Якщо говорити наприклад про Разумкова, то в нього баланс довіри і недовіри – плюс 25 відсотків, навіть у Богдана плюс 5 відсотків.
А у всіх опозиційних лідерів мінусовий рейтинг, мінусовий баланс довіри і недовіри, навіть у Вакарчука мінус 25 відсотків. Тобто це свідчить про те, що комунікаційна політика і гасла, які використовував Зеленський у ході парламентської кампанії і після неї, виявилися дуже ефективними. А от оцінка експертів є зовсім іншою. В опитуванні фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва з нагоди 100 днів роботи Президента Зеленського взяв участь 51 експерт. За десятибальною шкалою його діяльність оцінили у 3,7 балів. Це більше, ніж було у Януковича за аналогічний період, але у Порошенка за перших 100 днів експертна оцінка була 6,3. Ми бачимо, що оцінки експертів і громадськості відрізняються кардинально.
Якщо говорити про досягнення Зеленського за 100 днів, то 27 експертів назвали те, що Зеленський розпустив парламент, призначив позачергові вибори, і його політична сила виграла їх. 11 експертів вважають досягненнями закордонні візити Президента. Найбільший здобуток Зеленського в тому, що йому вдалося створити монобільшість. Але якщо говорити про негативи, то тут суперечливі кадрові призначення, на що звернуло увагу 33 експерти. Зокрема йдеться про Богдана, Баканова, Кучму… 19 експертів зарахували до невдач у зовнішній політиці повернення Росії до ПАРЄ, можливу реабілітацію Російської Федерації у стосунках з Європейським Союзом та США і відсутність цілісної зовнішньополітичної стратегії. І ще 16 експертів відзначили як негатив зухвалу публічну поведінку щодо місцевих чиновників, конфлікти з представниками ЗМІ й брак співпраці з громадянським суспільством.
Якщо говорити про парламент, то створення пропрезидентської більшості само собою не є негативом, проте питання в тому, як Президент цим скористається. Адже можна приймати потрібні, і в тому числі непопулярні, рішення, а можна проводити будь-які рішення, зокрема й такі, що ведуть до подальшої концентрації влади в руках Президента. Серед перших законопроектів ми побачили прагнення Зеленського підпорядкувати собі Національну гвардію, тобто забрати її з підпорядкування МВС, прагнення призначати і звільняти керівників антикорупційних органів. Це свідчить про можливу подальшу концентрацію влади в руках Президента. Й, на жаль, ми побачили процедурні негаразди в ході першого дня роботи парламенту, і це все викликає, звичайно, дуже серйозні застереження. Бо, маючи таку більшість, можна робити відповідні речі в парламенті так, щоб комар носа не підточив, тобто, аби все відповідало процедурі і регламенту. А тут ми побачили кавалерійський наскок: я все роблю за один день, аби показати, що я в домі господар. І це є негативом.
Якщо говорити про призначення уряду, то його більшість – це молоді обличчя, це реформатори. Але виникають і питання, зокрема щодо перепризначення Арсена Авакова на посаду міністра внутрішніх справ. Це показує, що людина, яка провалила реформу поліції залишається на посаді. Ігор Коломойський, до речі, теж прогнозував перепризначення Авакова на посаду міністра внутрішніх справ і призначення Олексія Гончарука прем’єр-міністром. Виявляється, що Коломойський дуже добре орієнтується в тих процесах, які нині відбуваються на Банковій.
Варто сказати й про те, що рішення про об’єднання міністерств виглядають не продуманими, зокрема енергетики та екології. Це те ж, що створити міністерство вовків і зайців. Також об’єднання міністерства ветеранів з міністерством з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб стало навіть несподіванкою для нової міністерки Оксани Коляди.
Позитивними є зовнішньополітичні призначення. Це і міністр закордонних справ Вадим Нестайко, і віце-прем’єр з питань європейської інтеграції Дмитро Кулеба, які є переконаними європеїстами і євроатлантистами. Але питання в тому, наскільки Зеленський буде до них прислухатися. А тут у нас будуть непрості моменти, бо і Росія, і Захід вимагатимуть поступок від України. У мене є побоювання стосовно «Нормандської четвірки», щоб рух вперед не відбувався за рахунок односторонніх поступок України.
Якщо прогнозувати подальшу ситуацію з урядом, то можна сказати, що прем’єр Олексій Гончарук не має взагалі досвіду управління ні в державних структурах, ні в бізнесі. Тому теж питання, як буде налагоджено роботу уряду. Насправді Президент Зеленський, маючи монобільшість, всі позитивні речі зараховуватиме собі в плюс, а у разі негативів, то він у принципі може все це переводити на уряд і в якийсь момент почати знімати міністрів або й навіть прем’єра. Знову ж таки наявність більшості це йому дозволяє.
Щодо більшості, то я прогнозую, що на найближчий час вона голосуватиме синхронно, а протягом року можуть розпочатися процеси диференціації у цій великій фракції. Але доведеться робити не тільки популістські кроки, які отримують схвалення суспільства, а й треба буде приймати і непопулярні рішення. Зокрема треба буде щось вирішувати стосовно ринку землі чи питання тарифів. Наразі комунікаційна політика Зеленського працює дуже добре. Але питання в тому, які ж будуть змісти? Наприклад, популістське рішення про скорочення кількості депутатів до 300 народ сприйме на «Ура!». Але наскільки це виправдано? Тому що, наприклад, Франція, Німеччина, Британія мають 600 і більше депутатів у парламентах. Але такі рішення будуть, бо їх схвалити легко, і вони підтримуватимуть його популярність.
