Нам треба думати про те, що вигідно Україні – і не боятися «червоних ліній» Кремля – Олексій Гарань

Президент Володимир Зеленський заявив, що Франція і Велика Британія можуть стати одними з перших країн, які направлять свої війська в Україну. Деталей щодо чисельності контингенту та строків прибуття глава держави не озвучив,  посилаючись на домовленості з міжнародними партнерами. Які саме завдання можуть виконувати іноземні сили? Чи йдеться про інструкторів, інженерів або ж охорону інфраструктури – наразі не розголошується. Про можливі формати участі союзників та «червоні лінії» Кремля в коментарі телеканалу Київ 24 розповів науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор НаУКМА Олексій Гарань.

Кремль буде проти, але Україна має думати про свої інтереси
Науковець  наголосив, що  російська риторика про «червоні лінії»  у питанні  розміщення військового європейського  контингенту на території України не повинна встановлювати обмежень для дій України та її союзників.

Насамперед слід зважати на те, що відповідає інтересам України.

«Куди ж далі жорсткіше те, що Кремль нам заявляє? Ясно, що він буде говорити – ні, не можна, не дозволимо. Але ми маємо думати про себе. Очевидно, що зараз НАТО не може надати Україні воєнних і безпекових гарантій, тому шукаються інші варіанти. І добре, що такий варіант – реальна присутність сил – почав обговорюватися», – зазначає Олексій  Гарань.

За словами професора політології, ще півроку тому така тема навряд чи взагалі була б зрозумілою. А зараз її публічно порушує не лише Україна, а й сам президент Франції Еммануель Макрон, який говорить про необхідність обговорення присутності сил стримування в Україні.

Формат місії досі незрозумілий

Хоча йдеться про серйозний дипломатичний прорив, конкретика поки що відсутня. Який саме  мандат матиме місія, в яких регіонах вона діятиме, що саме забезпечуватиме – поки невідомо.

«Президент Зеленський говорить про безпекову місію, яка надасть безпекові гарантії, Макрон – про місію стримування. Це не одне й те саме. І тут дуже важливо, що саме буде зафіксовано в домовленостях. Чи захищатимуть ці сили повітряний простір України? Чи охоронятимуть кордон з Білоруссю? Чи справді зможуть стримувати російський наступ, якщо він поновиться?», – коментує Олексій Гарань.

На цьому етапі, наголошує політолог, багато залежить від того, як це буде сформульовано –  чи це буде лише символічна присутність, чи реальний захисний фактор.

«Я сподіваюся, що це не буде  символічна присутність, як це було  в Боснії, коли миротворців просто вивели перед наступом сербів. І серби почали здійснювати геноцид боснійського населення.  Нам потрібен серйозний мандат», – наголошує науковець.

Коли можливе прибуття іноземних військ

Сценарії присутності військ можуть бути різними – від негайного розгортання  до прибуття після укладення перемир’я. Обидва варіанти мають свої переваги та ризики.

«Найкраще було б, якби це сталося зараз. Але якщо ні, то хоча б на етапі припинення вогню. Для нас це найкращі варіанти. Однак перший варіант трохи ризикований для країн-партнерів, оскільки російські обстріли можуть продовжуватися і їхні солдати можуть потрапляти під них», – застерігає Олексій Гарань.

Проте те, що переговори вже ведуться на рівні начальників штабів, є позитивним сигналом, наголошує політолог. Це означає, що йдеться не про абстрактні ідеї, а про планування конкретного контингенту. Водночас  науковець  радить бути обережними з риторикою і не давати зайвих обіцянок.

«Ми вже мали історію підписання угод з 28 країнами НАТО, і це подавалося як гарантії безпеки. Насправді це були гарантії безпекової допомоги. А це різні речі», – нагадав Олексій Гарань.