На саміті НАТО зроблено сильну заяву, блокування з боку Угорщини вдалося обійти.

Сергій Стуканов: Вчора опублікували декларацію за результатами саміту, що складається з 79 пунктів. У ній 64-й пункт присвячений Грузії, 65-й – Україні. НАТО визнала, що Україна є країною, яка прагне до Альянсу. Сумнівних моменти є два: хто стане президентом у 2019-му і чи не зміниться від цього курс у політиці, другий - настрої людей. В українській частині декларації просто згадується, що країни-члени НАТО залишаються вірними рішенням Бухарестського саміту, без жодних згадок про членство. У грузинській частині - «ми залишаємося вірними саміту про те, що Грузія стане членом НАТО». Коментар щодо цього Громадському радіо дав Олексій Гарань, науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.

Олексій Гарань: Якщо говоримо про зустріч  з президентами Грузії та України, то після неї Генеральний секретар оприлюднив заяву, де у десятому пункті говориться про те, що Україна є ключем для безпеки у євроатлантичному просторі і є його невід’ємною частиною. Важливо, що у фінальній декларації саміту сказано: «У світлі відновлених прагнень України щодо членства в НАТО ми підтверджуємо рішення, які були прийняті на Бухарестському саміті». А на тому саміті було вирішено, що Україна і Грузія стануть членами НАТО. Тому, це те формулювання за яке боролося українська делегація.

Так, по Грузії формулювання сказано сильніше. Думаю це пояснюється тим, що вони, на відміну від нас, не тратили 6 років з 2008-го по 2014-й. Але рух України вперед є, це безумовно.

В обох документах зазначено, що НАТО не визнає ́ анексію Криму і не визнає. І це формулювання є дуже важливим напередодні зустрічі Трампа з Путіним. Також згадано і про заручників в Росії та в Криму, і про репресії проти кримських татар. Це сильна заява. Ми досягнули не всього чого хотіли, але принаймні блокування з боку Угорщини вдалося обійти.

 Повне інтерв'ю з експертами на Громадському радіо