Медіа
Перегляди: 1631
4 серпня 2011

На 20-му році незалежності українці стали терплячішими, менше займатися дітьми, більше ходити до церкви і вважати, що провідну роль у житті суспільства відіграє мафія, політики і чиновники

Соціологи , які досліджували Україну, починаючи з 91-94-го років і аж до сьогодні, репрезентували до визначної дати 20-річчя народження держави результати «Моніторингу соціальних змін». Як зазначила директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, завдяки ентузіазму  засновників цього багаторічного проекту, насамперед провідних фахівців Інституту соціології НАН України Наталії  Паніної, Євгена Головахи, Валерія Ворони та інших соціологів  українське суспільство сьогодні має дуже цінні дослідження, які красномовно показують тенденції змін, засвідчують,  як змінювалися або не змінювалися настрої,  ставлення людей до різних проблем впродовж двадцятиліття становлення молодої держави.

З 1992 року соціологи щорічно опитували 1800 громадян України старше 18 років. Як зазанчила Ірина Бекешкіна, за 20 років у наших співвітчизників помінялося ставлення до незалежності. «Якби референдум про незалежність України проводився цього року, її підтримали б 47% українців проти 91% в 1991 році», - зазначила соціолог.

За даними опитування, в 2011 році про розпад  СРСР шкодує 47,4% українців, а в 1994 році число тих, хто бажав повернутися до Радянського Союзу, становило усього 17%. Тут, на думку соціолга, є  один парадокс: рівно стільки громадян, скільки проголосували б за її незалежність,  шкодують за тим, що розпався Радянський Союз. В обох группах по 47%. «Правда, це не зовсім ті самі люди, але за цим шкодує і значна частина з тих, хто проголосував би за незалежність», - зазначила науковець.

Соціолог додала, що якщо порівняти ці дані з отриманими напередодні 10-річного ювілею, кількість тих, хто проголосував би за незалежність, за цей час зменшилася на 10%. Науковець звернула увагу на те, що вони перейшли не до стану її противників, число яких за десять років залишилося стабільним на рівні 28%, а в розряд тих, кому байдуже, незалежна Україна чи ні.  Ірина Бекешкіна вважає, що це є приводом замислитися.

І.Бекешкіна також повідомила, що громадяни по-різному сприймають зміни, що відбулися в житті людей за роки незалежності. Якщо у 1994 році 43% населення вважало, що ці зміни були необхідні, хоч і не такою ціною, то зараз таку думку поділяють 26%. Майже третина наших співгромадян (23%) сьогодні переконані, що необхідності в таких змінах не було взагалі, а 19% із задоволенням повернули б те, що було у доперебудовний період.

Соціолог також зазначила, що до 2011 року українці стали більше терплячими. Якщо в 1998 році 60% опитаних заявили, що «терпіти скрутне становище неможливо», то в 2011 році 53% респондентів вважають, що становище важке, але терпиме. «Ми відчували себе нещасними за будь-якої влади, про що говорять характеристики, які не міняються за роки незалежності: 47% вважають, що ми живемо в суспільстві шахраїв, 44% - в суспільстві політиканів, 36% - авантюристів», - констатувала І. Бекешкіна.

А ще, як зазначила науковець, більшість жителів усіх регіонів України під час опитування визнали, що провідну роль у житті суспільства зараз відіграє мафія, політики і чиновники. У тому, що мафія і злочинний світ є найбільш впливовими суспільними групами, переконані 39,6% українців, 37% - переконані в значній ролі бізнесменів, 31% - бачить ровідну роль лідерів політичних партій, а для 30% - важливою суспільною кастою є чиновники. У респондентів була можливість вибрати кілька опцій, тому сума значень виявляється більшою за 100%. При цьому роль робітників та інтелігенції, на  думку населення, в житті суспільства порівняно з 1994 роком знизилася майже вдвічі - з 16 до 9%.

Змінилися в українців і дозвіллєві пріоритети. Порівнянні з 1994 роком вони стали більше вільного часу проводити перед комп’ютером (із 5 до 20%) і в церкві (із 14 до 28%). У той же час, за словами І.Бекешкіної, лідером у структурі проведення вільного часу є перегляд телепередач (у 1994 році - 79%, в 2010 році - 87%). Вона зазначила, що істотно зменшилась у 2010 році  порівняно з 1994 роком кількість тих, хто протягом тижня слухав радіопередачі (із 47 до 33%), читав художню літературу (із 38 до 21%), займався з дітьми (із 39 до 28%), відвідував кінотеатри (із 8% до 5%), бібліотеки (із 7 до 4%), відпочивав на природі (із 21 до 13%), робив ранкову зарядку, займався фізкультурою (із 18 до 13%), грав у настільні ігри (із 12 до 8%), займався прикладною творчістю (із 13 до 5%). Разом з тим українці стали частіше ходити в гості (40% у 1994 році і 45% - 2010 році) та приймати гостей (38% у 1994 році і 46% - у 2010 році).