Мовна стаття закону про освіту в Україні: чи втілить Угорщина свої погрози в життя

Угорщина офiцiйно оголосила, що вiдтепер перешкоджатиме євроiнтеграцiї України. Уряд цiєї країни вирiшив блокувати всi рiшення ЄС, спрямованi на зближення з Україною - такою є реакцiя на пiдписання Петром Порошенком Закону "Про освiту", повідомляє Експрес.

"Ми можемо гарантувати, що це боляче вдарить по майбутньому України", - запевнив мiнiстр закордонних справ Угорщини Петер Сiярто.   

"Україна може забути про iнтеграцiю до Європи. Угорщина блокуватиме будь-якi iнiцiативи, вигiднi Українi, у мiжнародних органiзацiях, надто в ЄС", - наголосив вiн.

Мiнiстр людських ресурсiв Угорщини Золтан Балог заявив, що український закон про освiту суперечить багатьом мiжнародним конвенцiям та зобов'язанням, якi Україна взяла на себе.

"Керiвництво України веде країну не в Європу, воно веде свою країну в глухий кут", - зазначив вiн. I закликав мiнiстра освiти України почати переговори щодо закону з представниками закарпатських угорських громад. Балог сказав: "Уряд Угорщини все ще готовий вести переговори з Україною щодо справедливої етнiчної освiти".  

Нагадаємо, що ця буря виникла через статтю 7 нового Закону "Про освiту", що передбачає виключне викладання мовою нацменшин лише в початковiй школi. А от надалi учнi мають навчатися не лише рiдною мовою, а й державною - українською.

Як далеко може зайти протистояння мiж Україною та Угорщиною, що виникло через український закон про освiту?   Про це ми запитали експерта з мiжнародного та європейського права, екс-директора Координацiйного бюро європейської та євроатлантичної iнтеграцiї секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України Вадима Трюхана та професора полiтологiї НУ "Києво-Могилянська академiя", наукового директора Фонду "Демократичні ініціативи"  Олексiя Гараня.  

- Якi можливостi має Угорщина для того, щоб заблокувати зближення України з ЄС?

В. Трюхан: - Угорщина є членом ЄС, Ради Європи, ОБСЄ та багатьох мiжнародних органiзацiй. I вона справдi може заблокувати iнiцiативи, потрiбнi Українi, у тому разi, коли застосовують процедуру ухвалення рiшень консенсусом.

До блокувальних союзiв у рiзних мiжнародних органiзацiях Будапешт може залучати й iншi держави. Наприклад, у рамках ЄС - це Болгарiя, Грецiя, можливо, Польща. У рамках Ради Європи, крiм перелiчених країн, - Молдова. У рамках ОБСЄ до коалiцiї iз задоволенням приєднаються навiть Росiя i Бiлорусь, на яку величезний вплив має Москва. Тож Українi слiд готуватися до виснажливих баталiй у межах ключових мiжнародних органiзацiй.

Водночас це не означає, що Угорщина пiде на такий крок. Адже цим буде завдано серйозної шкоди i громадянам України, якi належать до угорської меншини. А це може обернутися втратою довiри та поваги до такої країни з боку цих людей.

- Чи виправданi заяви угорцiв про те, що Україна, ухваливши новий закон про освiту, порушила взятi на себе мiжнароднi зобов'язання?

- Про порушення мiжнародних зобов'язань можна стверджувати лише тодi, коли вони встановленi компетентними органами, уповноваженими тлумачити положення тих чи iнших конвенцiй або договорiв, стороною яких є Україна. На сьогоднi таких фактiв немає. Тому звинувачення з боку наших угорських партнерiв мають суто полiтичний характер.

Решта держав, якi долучилися до кампанiї з паплюження закону про освiту, навряд чи йтимуть на подальше загострення, з огляду на мiнiмальнi дивiденди, якi їм воно може дати. Окрема iсторiя - Росiя. Вiд цiєї країни слiд чекати довготривалих атак на закон про освiту й Україну загалом на всiх доступних їй мiжнародних майданчиках i в медiа.

Та й загалом, на мою думку, уся ця iстерiя навколо українського закону про освiту спрямована на те, щоб вiдвернути увагу угорського суспiльства вiд проблем, яких вистачає в самiй Угорщинi. Нагадаю, це i критика нещодавно ухваленого там нового закону про освiту, який використовують як iнструмент для знищення унiверситету, що створив Джордж Сорос. I вiдмова приймати бiженцiв, i дружба прем'єра Орбана з президентом Росiї Путiним...

О. Гарань: - Те, що зробила Україна, не суперечить нi мiжнародним актам, нi Хартiї про регiональнi мови i мови меншини, до якої Україна приєдналася. Тобто з юридичного боку тут проблем немає, а от полiтично це створює напругу.

- То як нинi Українi варто реагувати на такi випади держав-сусiдiв? Внести змiни до закону про освiту?

В. Трюхан: - У жодному разi не можна вiдступати, адже це витлумачать як слабкiсть i сигнал до наступних нападок за iншими напрямами. Наприклад, у питаннях культури, подвiйного громадянства, оподаткування не в Українi, вiдмови вiд служби в армiї тощо.

Нам слiд вести консультацiї з усiма зацiкавленими сторонами, державами, якi мають претензiї до окремих положень закону, представниками меншин та експертним середовищем. А також залучати їх до процесу пiдготовки пiдзаконних актiв, адже велика кiлькiсть статей закону мають рамковий характер, уряд та Мiнiстерство освiти мають їх деталiзувати.

О. Гарань: - Це рiшення виявилося занадто швидким i радикальним. Можна пiти на якiсь компромiси, наприклад, запровадити змiшану мову викладання, скажiмо, частину предметiв викладати українською,  частину - мовою нацiональних меншин тощо. I треба шукати iншi шляхи, робити українську мову необхiдною в застосуваннi, щоб люди бачили, що вона їм потрiбна.

Наталiя ВАСЮНЕЦЬ, Iрина ЛОПУХ, Експрес