Медіа
Перегляди: 1396
22 січня 2016

Мінський процес. Чому пробуксовують переговори щодо Донбасу

Заяви про Мінськ-3 та "ініціативи" щодо встановлення режиму тиші проголошують на фоні обстрілів, які не припиняються.

Засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську 20 січня принесло невтішні новини - обмін полоненими було зірвано через нові вимоги представників "ДНР" та "ЛНР", які не озвучують широкому загалу. Крім того, у глухий кут зайшли переговори щодо виборів, які згідно з домовленостями мають відбутися на окупованій території. Заяви про Мінськ-3 та чергові проголошення учасниками перемовин "ініціатив" щодо встановлення режиму тиші на Донбасі лунають на фоні суворої реальності - бойовики не припиняють обстріли. Відтак Росія руками сепаратистів продовжує гнути свою лінію.

Минулого тижня після візиту нового представника РФ на переговорах Бориса Гризлова до Києва у ЗМІ з'явилася інформація, що він начебто озвучив пропозицію повернення Україні контролю над кордоном лише після проведення виборів на Донбасі та завершення конституційної реформи, яка дає "особливий статус" Донбасу. Це потрібно Росії для того, щоб вже в червні почати переговори з Євросоюзом щодо зняття санкцій.

Водночас позиція України незмінна - проведення виборів неможливе до припинення вогню та виведення іноземних формувань з території Донбасу. Відтак ситуація затягується, рекомендації Контактної групи не виконуються.

На думку політичних експертів, зараз мають зробити свій хід західні партнери України, надавши їй підтримку. Водночас Мінський процес зараз розглядають як єдиний можливий формат вирішення проблеми.

  Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи":

- Мінські домовленості не виконуються, але вони дозволили Україні домогтися продовження санкцій проти Росії. Саме невиконання їх Росією слугувало політичним і юридичним аргументом для того, щоб санкції проти неї були продовжені.

Дійсно, що мінський процес буксує. Але іншого формату, на жаль, досягти не вдалося. Я думаю, що це сталося не через позицію України. Це пов'язано з позицією наших західних партнерів, в тому числі США, які не захотіли використовувати "женевський формат" [багатосторонній діалог щодо врегулювання ситуації на Донбасі за участі представників США, який передував "нормандському формату"]. Але зараз нам ці Мінські домовленості дали шанс виграти раунд стосовно продовження санкцій проти Росії.

Щодо того, як все відбуватиметься далі - є два ключових моменти. Перше: чи будуть конституційні зміни в Україні, які мають відбутися відповідно до пункту 11 домовленостей. І друге: чи будуть заплановані вибори на окупованій території Донбасу - пункт 9.

Позиція Росії полягає у тому, що Україна має приймати конституційні зміни і швидше проводити ці вибори. Позиція України: ми не можемо виконувати пункти 9 і 11 без того, щоб були виконані попередні. Крім того, Україна говорить, що у нас ще є пункт 10, де говориться про виведення іноземних військ і формувань з території України. Тож дійсно, поки що ці позиції не співпадають.

Україна достатньо твердо стоїть на своєму.  Ми не можемо проводити вибори заради виборів. Тож ключовим моментом тут буде позиція, яку займе Захід. Зараз виглядає так, що Україні вдалося переконати Захід у тому, що конституційні зміни на даний момент прийматися не будуть, тому що пункт 11 не може бути виконаний, поки не виконується пункт перший.

Звичайно, Росія буде кричати про те, що Україна таким чином порушує домовленості. Але судячи з того, що зараз відбувається, можна говорити про те, що ці конституційні зміни у другому читанні не будуть проголосовані. Вони відтягуються, поки Київ шукає юридичні аргументи. І це з розумінням буде сприйнято на Заході.

 Євген Магда, директор Центру суспільних відносин:

- Мінський процес на сьогоднішній момент залишається як формат, який Україна не може дозволити собі торпедувати, тому що у такому разі вона буде в очах західних партнерів країною, яка зриває мирний процес. Тому Україна почала робити тактичні кроки для того, щоб все таки очікувати змін позиції Росії.

Росія не виконує Мінські домовленості і не збирається цього робити, наголошуючи на тому, що вона не є їхнім суб'єктом. А Україна - виконує, за що Порошенка активно критикують ті, хто називає себе патріотами.

Тож Україні невигідно бути тією країною, яка відмовиться зараз від виконання цих домовленостей, але і говорити про зміни у Конституцію у таких умовах не актуально.

На жаль, найближчим часом якогось конкретного рішення не буде, тому що для Росії це не вихід. І вона не соромиться цього демонструвати. Поки ситуація буде лише затягуватися.

Віталій Бала, політолог, директор Агентства моделювання ситуацій

  - Мінські перемовини вже давно є ходінням по колу. За великим рахунком, цей Мінський формат не може вирішити питання російсько-українського військового конфлікту або гібридної війни. Він був першим етапом, покликаним припинити активні бойові дії та почати обмін полоненими. Далі мав би початися наступний етап - для того, щоб вийти на вирішення питання миру. Цього не сталося, тому нічого дивного немає у тому, що вони не зможуть у такий спосіб, використовуючи цей інструментарій, вирішити головне питання - ліквідації не наслідків, а причини військових дій. І до того часу, поки не почнуть вирішувати проблему, пов'язану з причиною цих військових дій, ми будемо свідками пошуків різних форматів, які знову ж таки ні до чого не призведуть.

У ситуації, що склалася, у першу чергу треба виконати умови з припинення вогню і виведення військових. Далі необхідне введення миротворчих сил на окуповану територію - звичайно, розуміючи той факт, що у такий спосіб цей конфлікт "заморожується". Це не є вирішенням проблеми, але дасть певну паузу, яка дозволить готуватися до десепаратизації. Це питання, можливо, не одного року. Але це більш менш вірогідний спосіб прискорення цих подій.

І другий варіант, який може тривати набагато довше, - це прийняття закон про тимчасово окуповані території, як це було зроблено з півостровом Крим.

Всі інші варіанти шкодитимуть національним інтересам України.