Кремль перетворює війну на політичний блеф: Тарас Жовтенко про «тупик» на фронті, «паралельну реальність» Путіна та асиметричну відповідь Заходу

Безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерєва Тарас Жовтенко у коментарі телеканалу «Ми – Україна» пояснив заяву адмірала НАТО Джузеппе Каво Драгоне про «тупикову» ситуацію на фронті та стратегічну поразку Росії, розповів, чому Кремль втратив будь-яку раціональність у своїх діях і якими асиметричними кроками на ірраціональність Путіна відповідають західні союзники.

За словами Тараса Жовтенка, коли НАТО говорить про «тупик», йдеться саме про військову оцінку ситуації:

«Україна з тією кількістю озброєння, яке надають і яке не відповідає нашим потребам, не може посунути ворога… а ворог не може просунутися, використовуючи свої мільярди і сотні тисяч людей», – пояснив аналітик.

Проте головне, зауважує він, – не лише у кількості людей чи техніки. У Кремлі вже давно перестали керуватися «суто воєнною логікою».

«Якби військова логіка і раціональні розрахунки дійсно домінували, то, ймовірно, вони бачили б ту саму картину, яку зараз бачить військове керівництво Північноатлантичного альянсу. Росія витрачає колосальні ресурси, зазнає шалених втрат, але отримує мінімальні здобутки. З точки зору раціональної логіки – це абсурд», – наголосив експерт.

Однак, за його словами, у Кремлі вже давно не керуються ані раціональними, ані військовими розрахунками.

«Проблема в тому, що путінська диктатура і раціональне мислення давно не перебувають в одній кімнаті. Російське військове керівництво виконує не військові, а політичні, геополітичні завдання, часто відірвані від реальності», – зауважив Тарас Жовтенко.

Експерт додає, що російський диктатор живе «в іншому столітті».

«Коли у світі XXI століття, Путін існує десь у XVI–XVII. Він дивиться на війну не очима військового, а людини, одержимої імперськими фантомами – “великою Росією”, печенігами. Головна мета Путіна у цій війні –  відновлення Російської імперії та колишніх сфер впливу у Східній і Центральній Європі, щонайменше часів Радянського Союзу. Ця ідея, помножена на його особисте прагнення увійти в історію, щоб про нього Медінський писав підручники з історії російської держави, повністю переважає будь-який раціоналізм і змушує Кремль ігнорувати навіть шалені втрати, на які звертають увагу на Заході та в НАТО», – зазначив аналітик.

Саме тому, за його словами, будь-які оцінки НАТО щодо «тупика» не враховують головного – повної неадекватності російського керівництва, яке діє поза межами звичної логіки втрат і здобутків.

Усвідомлюючи цю неадекватність, західні союзники змушені робити асиметричні кроки, вважає Тарас Жовтенко.

За його словами, ніхто на Заході не хоче перетворитися на таку саму диктатуру, сповнену жорстокості й ненависті, як Росія. Проте західні уряди дедалі частіше роблять жорсткі заяви, щоб продемонструвати готовність відповісти силою й утримати Кремль від подальшої ескалації.

«Адже всі розуміють: РФ об’єктивно слабка і воює, спираючись лише на дві свої переваги – кількість населення та величезні території. Більше жодних суттєвих переваг немає. Навіть ядерний арсенал у незрозумілому стані – це переважно старі радянські розробки чи незакінчені проєкти. А останні “тести” – радше демонстрація двигунів чи елементів, ніж готової зброї», – констатував Тарас Жовтенко.

Тому військові професіонали на Заході сприймають Росію як “паперового ведмедя”, а не навіть як “паперового тигра”»,  зауважив експерт.

«Звідси – різкі заяви генерала армії США Донах’ю, одного із заступників командувача союзних сил у Європі, який прямо сказав: якщо Москва спробує “вимахуватись”, НАТО за лічені години може перетворити Калінінград на попелище. А міністр оборони Бельгії, хоч його слова згодом і дезавуювали, теж заявив відверто: у разі потреби НАТО здатне стерти з карти Москву», – нагадав Тарас Жовтенко.

Такі заяви, додає він, показують, що західні союзники добре усвідомлюють слабкість Росії й власну перевагу. Але водночас існує когнітивний дисонанс: раціональне усвідомлення сили зіштовхується з політичною обережністю демократичних урядів, які мусять зважати на виборців, опозицію і страх ескалації.

На цьому тлі ініціатива Дональда Трампа щодо відновлення ядерних випробувань може стати сигналом для союзників: Сполучені Штати готові підтвердити свою силу не лише словами.

«Випробування стратегічної ракети “Мінітмен-3”, про які оголосили у Білому домі, – це крок, який у політичному сенсі підкріплює реальні оперативні та стратегічні плани американських військових і додає впевненості союзникам у Європі», – пояснив аналітик.

Саме відчуття цієї впевненості, за його словами, визначає готовність європейських політиків давати своїм військовим «зелене світло» на реалізацію спільних планів.

«Поки Путін трясе своїми уявними “Посейдонами” і “Буревісниками”, адміністрація Трампа демонструє намір випробувати абсолютно реальний носій ядерної зброї – стратегічну міжконтинентальну балістичну ракету. Це зовсім інша історія – сигнал про те, що США мають чим відповісти на російський ядерний шантаж», – наголосив Тарас Жовтенко.

Такий крок, на його думку, може підштовхнути європейських політиків до ухвалення більш твердих рішень для практичної підтримки спільної стратегії стримування Кремля.