Короткострокові вигоди і довгострокова ескалаціяв у регіоні: як політичні амбіції Трампа формують глобальні ризики – Марія Золкіна

Текст опубліковано на Facebook-сторінці аналітикині

Президент США Дональд Трамп шукає гучних (в усіх сенсах) результатів, швидких політичних дивідендів, які б закріпили його образ "величного" лідера "величної" Америки. Просто інструменти досягнення цієї мети можуть змінюватися: спочатку він сподівався добитися слави шляхом переговорів: посадити за стіл перемовин Росію і Україну, Ізраїль та Хамас - але ані там, ані там жодного успіху. Тож - і це було логічно - його фокус уваги змістився. І інструменти теж: від дзвінків - до бомбардувань. Короткостроково вигідні кроки – більш вигідні і привабливі, аніж довгострокові розрахунки.

Водночас важливо розуміти, що попри союзництво (справжнє союзництво - узгодження і взаємодоповнюваність дій і кроків), інтереси Ізраїлю та США щодо Ірану все-таки відрізняються.

І думаю, що не буде помилкою сказати, що Нетаньяху вміло грає на прагненні до слави, чим грішить Трамп.

Так, інтереси Ізраїлю все більше зводяться до внутрішніх змін в Ірані. Дестабілізація, зміна режиму при владі, хаос - будь що з цього, але точно не винятково знищення чи зменшення ядерних можливостей, як заявлялося офіційно на початку.

США, а точніше Трамп, скоріше за все, переслідують цілі скромніші – примусити Іран повернутися до переговорів і укласти домовленість про ядерну безпеку. Тобто, абсолютно не виключено, що після навіть серії ударів по Ірану, Трампу здаватиметься цілком реалістичним припинити це, підписати нову угоду і "закрити" питання. Але є одне "але".

Ним є надзвичайно висока ймовірність, що Трамп буде абсолютно неспроможний зупинити процес ескалації вже у цілому регіоні.

Дуже показово спостерігати за реакціями у сусідніх арабських країнах: всі переживають, що війна перекинеться на інші території, зокрема, через удари Ірану по американських базах в регіоні. І поки офіційна іранська влада так жорстко не говорить, іранські експерти (з Ірану) говорять в медіа саме так.

Ба більше, примітно, що Перська затока прямо зазначає (вустами місцевих експертів): головним бенефіціаром і головною зацікавленою особою у подальшій ескалації є Нетаньяху. Тобто, теж є розрізнення між Ізраїлем, як таким, і власними політичними інтересами її лідера.

Трамп, навіть після сьогоднішніх ударів, таким однозначно зацікавленим у подальшій масштабній війні поки що не сприймається.

Для України цей новий фокус уваги президента США і, вслід за цим, світу - погані новини. Не отримавши лаврів переможця на російсько-українському треку, я би не очікувала зусиль Трампа навіть щодо зменшення інтенсивності бойових дій. Нормалізація відносин США і Росії, натомість і, на жаль, для України, теж не потребуватиме якихось передумов: Трамп планомірно повертається до партнерських відносин з РФ, в обхід своїх вже колишніх європейських партнерів.

Змінити ці розклади, щоправда, може розгортання масштабної війни на Близькому Сході, адже в гру ще не вступала важлива для України Туреччина, і менш помітний в нашому полі, але так само важливий Азербайджан.