Контрнаступ старої України

Ірина Бекешкіна,
Український соціолог, директор Фонду "Демократичні ініціативи"

Друга річниця розстрілу Майдану. До цієї трагічної дати влада підготувала українцям чимало "подарунків": провалила голосування за відставку уряду, протягнула вихолощений закон про електронне декларування чиновників, а також фактично встановила партійну диктатуру в Україні, влаштувавши в парламенті дешевий спектакль.

Хтось вдало охарактеризував нашу політику: крок вперед, два назад, ходьба на місці, стрибки в сторону. Останні події в Раді показали, наскільки сильно корупційна олігархічна система влади готова чинити опір змінам. Мова йде про контрнаступ старої України, яка намагається зупинити нас на шляху європейської інтеграції.

Вельми дивна вийшла картина: парламент, з одного боку, визнав роботу уряду незадовільною, а з іншого — продовжив його повноваження до вересня. Багато чого можна було б зрозуміти, якби в результаті відбулося змістовне обговорення подальших кроків виконавчої влади. Але ні, спочатку пролунала огульна критика депутатів, потім — хвастощі міністрів. Говорили всі різними мовами.

І потім, незважаючи на суперечки, проштовхнули черговий "договорняк": коли справа дійшла до голосування за відставку Кабміну, частина народних обранців (якідо цього визнали роботу уряду незадовільною) просто вийшли із сесійної зали. Ми знову стали свідками заздалегідь продуманої вистави, нас знову розвели, як кошенят.

Але на цьому "подаруночки" влади не закінчилися. Парламент також схвалив істотно змінений законопроект про електронне декларування чиновників. Нові поправки передбачають підвищення ліміту декларування в три рази і декриміналізацію відповідальності за внесення неправдивих даних до 2017 року. Крім того, членами сім'ї прописані тільки чоловіки, дружини і діти.

Пригоди довкола цього проекту виразно демонструють опір корупційної системи. Якщо б взяли ініціативу в початковій редакції, українським чиновникам вже в цьому році довелося б вибирати: або чесно декларувати свої статки (що могло викликати до них чимало запитань), або не декларувати (що загрожувало б двома роками позбавлення волі). Документ довго обговорювали. Намагалися перенести введення закону на рік. А в результаті вийшло ще краще: кримінальну відповідальність відстрочено до 2017‑го. Виходить, зараз можна брехати скільки завгодно, а потім протягом року щось вирішити зі своїм майном. Ба більше, відповідно до нової редакції, можна не декларувати подарунки вартістю менше 300 тис. грн. Що дуже вигідно, наприклад, суддям.

Показове і голосування закону, що передбачає право партій виключати своїх кандидатів із виборчого списку у будь-який час після дня виборів до оголошення результатів ЦВК. Це диктатура партійних вождів. Виходить, виборець голосує за одних кандидатів, популярних у народі, а після голосування партійні вожді вирішують, кого пропустити в парламент, а кого — ні. За людину ніхто не віддавав голос, а її все одно обрано — абсурд. Очевидно, закон проштовхнули для забезпечення місць у парламенті для фінансових "гаманців" партій, яким за наявності відкритих списків на виборах нічого не світить.

Подібні рішення — два кроки назад у розвитку країни. Вже очевидно, що більшу частину депутатського корпусу складають люди старої системи.

Якою може бути реакція українців на те, що відбувається? По-перше, впаде довіра, причому до політики в цілому і політиків зокрема. По-друге, у більшості переважає апатія, а у меншості — радикалізм. Віра в демократичні процедури пропаде у тих й інших. В умовах війни, а також враховуючи нашого особливого сусіда, це ще одна причина казати про небезпечні тенденції для країни.

Батьківщина вже заявила про вихід з коаліції, Самопоміч перейшла в опозицію. Очевидно, ці партії спробують задіяти активну частину суспільства, проте їх спроби можуть вийти з‑під контролю. Радикальні позапарламентські сили одночасно розохотять радикалів. Це негативно позначиться на настроях, особливо на тлі неотримання чергового траншу МВФ, подальшої девальвації гривні та зростання цін.

В результаті, якщо справа дійде до проведення дострокових парламентських виборів, більше половини населення на них просто не прийде — люди розчаровані. Коли явка невисока, результати можуть виявитися несподіваними. І наступний склад парламенту буде ще гіршим, ніж цей. У Раду пройде більше радикалів і популістів.

Тому нинішнім політикам пора взятися за розум. Якщо у них не працює інстинкт збереження країни, нехай хоч трохи спрацює інстинкт самозбереження.

Колонку опубліковано в журналі "Новое Время" за 19 лютого 2016 року.