Кадрова політика Зеленського побудована на політичній відданості, а не на моральних чи професійних якостях кандидатів

Ще будучи кандидатом в президенти Володимир Зеленський обіцяв привести разом з собою у владу «нові обличчя» і навіть пропонував виборцям долучитись до підбору кандидатів на високі державні посади. Але минув перший рік президента Зеленського і виявилось, що замість цього у велику політику разом із ним прийшли не лише його друзі дитинства, знайомі та бізнес-партнери, але і кадри часів президента Януковича.

Хто вони,  чим займались раніше, чим займаються зараз та чому Зеленському не вдалось дотриматись своєї обіцянки  про це у статті Радіо Свободи.

А ось як прокоментував інтернет-виданню кадрову політику президента Зеленського Олексій Гарань, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи", професор політології НаУКМА. 

«Це гасло (про нові обличчя –​ ред.) було технологічно виграшним, але не відповідало суті. Що значить «нові обличчя»? Де їх взяти? В принципі цей підхід неправильний. Є люди, які склалися до 2014 року, є люди, які прийшли в політику після 2014 року. А якщо ми відкидаємо і тих, і тих, з кого набирати? Яка відповідь? Із «95 кварталу». Так воно і вийшло», –​ пояснює професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

На думку Олексія Гараня, кадрова політика Зеленського не ґрунтується на моральних чи професійних якостях кандидатів

При цьому присутність людей часів Порошенка і Януковича у Зе-команді Олексій Гарань оцінює по-різному. Щодо першого випадку, то поганого у цьому нічого не бачить. А от щодо ексоратників президента-втікача, каже, є нюанси.

«Дійсно, є спроба повернути цих людей, на яких тавра нема де ставити. Призначення Богдана було просто порушенням, плювком в закон. Сам Зеленський казав, що він обговорював посаду прем’єра з Тігіпком, із Хорошковським, тобто тими людьми, які власне створювали режим Януковича», –​ пояснює Гарань.

Він також додає, що не всі представники влади часів Януковича є за визначенням злочинцями чи корупціонерами. Тому під час потенційних призначень чиновників тієї епохи радить звертати увагу на два аспекти: чи підпадає людина під дію люстраційного закону та на її професійний шлях.

Загалом кадрову політику президента Зеленського Гарань характеризує, як таку, що побудована головним чином на політичній відданості, а не на моральних чи професійних якостях кандидатів.