Індекс сприйняття корупції в українських ЗМІ - експертне опитування

На замовлення громадської організації «Медіаварта» за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (США) Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів дослідження рівня прозорості діяльності українських медіа. Метою дослідження було з’ясувати експертну думку щодо якості журналістських матеріалів на телебаченні та радіо, в друкованих та  інтернет-виданнях, а також інформаційних агенціях. Опитування проведено з 20 лютого по 4 березня 2016 року. Усього було опитано 200 респондентів.

Основні результати дослідження:

• Загалом респонденти задовільно оцінюють рівень компетентності засобів масової інформації. Згідно з результатами опитування, найвищі бали (за 5-бальною шкалою) отримали інформаційні агентства, середній бал яких становив 3,7. Найнижчий показник у радіостанцій – 3 бали.
• Інформаційні агентства, на думку опитуваних, краще, ніж інші ЗМІ, відокремлюють факти від оціночних суджень – їхній середній бал становить 4. Телеканали, онлайн-ресурси, друковані видання та радіостанції, натомість, здобули оцінку «задовільно».
• Респонденти вважають, що інформаційні агенції також найкраще серед усіх ЗМІ дотримуються балансу різних точок зору – їх оцінили в 3.3 бала. Інші типи ЗМІ отримали оцінки нижчі за 3 бали.
• Друковані ЗМІ, телеканали та інформаційні агентства дещо краще перевіряють факти, які представляють у своїх матеріалах – їх оцінки склали трохи більше 3 балів. Радіостанції та онлайн-ресурси, згідно з відповідями респондентів, роблять це гірше: вони отримали 2,8 і 2,7 бала відповідно.
• Найвище опитані оцінили ЗМІ за критерієм новинності їхніх матеріалів – узагальнений середній бал становив 3,8. Найкращі оцінки у цьому контексті дістали  інформаційні агентства (4,3 бала) і онлайн-ресурси (4,1 бала).
• Опитані відзначили відчутний вплив власників ЗМІ на їхню редакційну політику – на 4 бали з 5 можливих. При цьому він є дуже високим у випадку телебачення та радіостанцій і дещо нижчим для інших типів ЗМІ. Так само доволі відчутним, на думку респондентів, є тиск власників і/чи редакторів ЗМІ на журналістів з приводу підготовки матеріалів. Найбільшим він є на телебаченні (4,1 бала), найнижчим – в інформаційних агентствах (3,3 бала).
• Оцінюючи рівень політичної «джинси» у ЗМІ протягом останніх трьох місяців, опитані здебільшого відповідали, що він був вищим від середнього. На телебаченні, на їхню думку, «джинси» було дещо більше (4 бали), в інформаційних агентствах – дещо менше (3,2 бала). Комерційної «джинси», згідно з відповідями, було трохи менше, однак в середньому показник її поширеності теж був більшим, ніж середній.
• Серед усіх опитаних співробітників ЗМІ кожен четвертий зізнався, що в тому ЗМІ, де він працює, постійно або часто трапляються випадки розміщення замовних матеріалів. Ще 38% відповіли, що таке буває зрідка або радше як виняток. При цьому лише 10% зазначили, що у них ніколи не було випадків «джинси». Найчастіше «джинса», згідно з відповідями, мала політичний характер, рідше – економічний чи пов’язаний з певними особами.
• Частина респондентів також навела приблизні «тарифи» розміщення «джинси» у ЗМІ, про які їм було відомо. Найвищими вони є на телебаченні – їхній діапазон там становить від 14 до 83 тис. грн. Найдешевше, згідно з оцінками респондентів, можна розмістити «джинсу» в онлайн-виданнях (ціна від 4 до 21 тис. грн за один матеріал).
• Лише 19% респондентів помітили покращення ситуації із прихованою рекламою в ЗМІ в 2015 р. порівняно з попереднім роком. 29% вважають, що вона, навпаки, погіршилась, а 39% – що суттєвих змін не відбулося.
• На думку опитаних, головні перешкоди, що заважають покращенню ситуації у цій сфері, полягають у скрутному економічному становищі ЗМІ та бажанні їхніх власників отримувати доходи будь-якими шляхами. Важливими факторами, на думку респондентів, є також терпиме ставлення співробітників ЗМІ до фактів «джинси» і байдужість населення до цього феномену.
• Респонденти виокремили кілька найбільш дієвих засобів боротьби з прихованою рекламою. Серед них – широке оприлюднення  фактів «джинси» у ЗМІ, запровадження суворіших санкцій за її розміщення, законодавче унеможливлення впливу власників на редакційну політику, виховання у журналістів почуття власної гідності, а також зобов’язання ЗМІ укладати редакційні угоди між власником і колективом.
• Ключову роль у боротьбі із розміщенням замовних матеріалів у ЗМІ, згідно з відповідями респондентів, мають відігравати громадські медійні об’єднання та Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, а також – меншою мірою – Міністерство інформаційної політики.
• Респонденти висловили свої рекомендації для головних органів, що здатні боротися із замовними матеріалами у ЗМІ.  Для Верховної Ради – ухвалювати закони з прописаними механізмами покарання за «джинсу», для Національної ради з питань телебачення та радіомовлення – запроваджувати санкції чи навіть позбавляти ліцензії за «джинсу», для Міністерства інформаційної політики – застосовувати санкції за розміщення прихованої реклами та моніторити інформаційний простір. Неурядові організації, на думку опитаних, мають передусім займатися громадським моніторингом і оприлюдненням фактів «джинси».
• Переважна більшість опитуваних представляли медіа-сферу (журналісти, редактори у ЗМІ тощо). Опитали й працівників сфери реклами, політичних консультантів та аналітиків, представників громадського сектору. 46% респондентів представляють загальнонаціональні медіа, 36% зазначали, що працюють на регіональних рівнях. Найпопулярнішими медіа-джерелами за останні 3 місяці, до яких долучалися  респонденти, є  телеканали та онлайн-ресурси.