Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 серпня 2019 року. Опитування проводилося в 103 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюється Україною. Усього було опитано 2040 респондентів, які за своїми характеристиками представляють доросле населення України (старше 18 років). Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Опитування фінансово підтримане Міжнародним Фондом «Відродження».
Для порівняння змін громадської думки долучаються результати опитувань, проведених у різний час Фондом ДІ разом зі своїми партнерами – Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.
Публічна дискусія «Громадянське суспільство та громадяни: старі проблеми, нові виклики і перспективи» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
- Більшість громадян оцінює нинішній рівень розвитку громадянського суспільства як середній (40,5%), вважають його високим і дуже високим 12%, а загалом низьким і дуже низьким – 34%.
- Більшість громадян (50%) визнають, що громадські організації потрібні в їхніх містах чи селах, 20% вважають, що вони не потрібні. Порівняно з травнем 2018 року відсоток громадян, які бачать потребу у громадських організаціях, зменшився на 10%. Загалом майже в усіх регіонах більше половини громадян висловили потребу в існуванні в їхніх містах і селах громадських організацій (58% на Заході, 52% у Центрі, 54% на Півдні), за винятком Східного регіону, де таку потребу відчувають значно менше – 36%.
- Водночас лише 7,5% громадян відповіли, що залучені до активної громадської діяльності – фактично стільки ж, як і в 2013 році (8%). Найбільше долучених до активної громадської діяльності виявилося у Західному регіоні (13%), у Центральному – 8%, у Південному – 7%, а найменше – у Східному (2%).
- Так само, якщо порівняти з 2013 роком, не зросло і членство у громадських організаціях та об’єднаннях: у 2019 році не належали до жодної з організацій, об’єднань чи партій 90% громадян, у 2013 р. – 85,5%.
- Волонтерською діяльністю протягом 2019 року займалися 9% громадян – фактично стільки ж, скільки у 2012 році (10%), а це значно менше, ніж торік (18%), і менше, ніж у 2017 р. (12%), 2016 р. (14%) і 2015 р. (13%). Найактивніше волонтерством займалися у Західному регіоні (14%), у Центральному і Південному – 9%, а найменш – у Східному (4%).
- Протягом останнього року 25% громадян надавали якусь благодійну або матеріальну допомогу людям або громадським організаціям – це істотно менше, ніж у 2018 році (38,5%), 2017 (41%), 2016 (42%) та 2015 (47%) роках, і приблизно стільки ж, скільки у 2012 році (29%). Найбільше тих, хто надавав благодійну допомогу, виявилося у Західному регіоні (44,5%), найменше – у Східному (6%), Центральному та Південному – 24%.
- Основною причиною своєї неучасті у діяльності громадських організацій у 2019 році громадяни називають те, що подібна діяльність їх взагалі не цікавить: це зазначили 38,5% – істотно більше, ніж у 2018 р. (22%) та 2013 р. (23%). Решта причин – менш суттєві, особливо порівняно з попередніми роками, коли більше посилалися на відсутність часу (27% у 2018 році і 23% у 2013 р.). Причому у 2019 році стало помітно менше тих, хто не знає, як можна долучитися до діяльності громадських організацій – 13%, тоді як у 2018 році на це вказували 16%, а у 2013 р. – 21%.
- Водночас 51% українців відповіли, що взагалі не збираються брати участь у роботі громадських організацій (рік тому, у 2018 році, таких було значно менше – 36%). Спонукати громадян приєднатися до діяльності ГО можуть різні мотиви: якщо організація має репутацію ефективної і такої, що допомагає багатьом людям (15%), якщо діяльність організації відповідає переконанням людини (13%), якщо організацію очолює людина, яка викликає довіру та повагу (13%), якщо така організація працює на благо України (11%), якщо ця робота дасть достойний заробіток (12%), якщо робота в організації дозволить вирішити нагальні проблеми родини (10%), якщо участь у її діяльності дасть нові знання та навички (7%), якщо ця робота зараховуватиметься до трудового стажу (6%).
- Значна частина громадян (41%), якби була змога спрямовувати частину своїх податків на підтримку громадських організацій, скористалася б такою нагодою: із них 16% – на підтримку громадського сектору загалом, а 25% – певній громадській організації. Третина населення (32%) на це не згодні, вважаючи за краще, щоб ці кошти йшли до бюджету. Серед регіонів найбільше згодні спрямовувати частину податків на підтримку громадських організацій на Заході (47%) та Центрі (48%), дещо менше – на Південь (39%) та значно менше – на Сході (26%).
- Основними видами діяльності, якими в першу чергу повинні займатися громадські організації, населення вважає захист вразливих соцiальних груп (людей з iнвалiдністю, багатодiтних сiмей тощо) – так вважає 52% населення. Далі за мірою важливості для населення йдуть контроль за діяльністю влади (38%, у 2018 році цей вид діяльності відносили до пріоритетних значно більше – 55% населення), надання людям юридичної та іншої допомоги в обстоюванні своїх прав (38%, торік – 45%), допомога військовим та волонтерам у збройному конфлікті на Донбасі (27%), об’єднання людей зі спільними інтересами (26%). Порівняно з попереднім роком істотно знизилося визнання першочерговості «протестних» видів діяльності громадських організацій: організацію акцій протестів (14% у 2019 р. і 22% у 2018-му), боротися з незаконними забудовами (15% у 2019 р. і 23% у 2018-му).
- Абсолютна більшість громадян (77%) вважають, що держава повинна сприяти розвитку громадянського суспільства (не згодні з цим лише 9%). Причому у цьому питанні солідарні усі регіони: і Захід (79%), і Південь (72%), і Центр (83%), і Схід (70%).
- Більшість населення (65%) позитивно ставиться до того, що до Верховної Ради потрапило чимало громадських активістів: 32% певні, що ці громадські активісти зможуть здійснювати реальний вплив на ситуацію в країні, а 33% вважають, що саме так може відбутися якісне оновлення політики. Противників участі громадських активістів у політиці значно менше – 16%, свою позицію вони аргументують тим, що скоро громадські активісти набудуть негативного досвіду і стануть такими самим, як і старі політики (9%) і що у громадській діяльності активісти зможуть принести більше користі (8%). Найбільш позитивно до громадських активістів у Верховній Раді ставляться на Заході (74%) та Центрі (73%), позитивно також на Півдні (62%) і менш прихильно – на Сході (47%), де 18% певні, що в громадській діяльності ці новообрані депутати принесли б більше користі.
- Більшість українців (69%) позитивно ставляться до діяльності журналістів-розслідувальників, негативно оцінюють цю діяльність 22%.
- Передачі ICTV «Нові лідери» продивилися загалом 16% дорослого населення. 20% громадян вважають, що цю програму варто продовжувати, причому точно будуть її дивитися 10% і ще 31% – якщо буде цікаво.
↓ Пресреліз з таблицями розподілів відповідей.
