Громадськість – за провідну роль держави у формуванні політики пам’яті та проти участі російських спонсорів

У нещодавньому опитуванні, яке провів фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, більшість респондентів вважають необхідною участь держави у фінансуванні створення меморіалу та музею у Бабиному Яру.

Як мовиться у дослідженні, 39% вважають, що держава має це робити разом із приватними меценатами з різних країн, 22% – що кошти на такий меморіал та музей мають надходити виключно з державного бюджету України, а 13,5% переконані, що держава повинна співпрацювати лише з тими меценатами, які є громадянами України.

У випадку з меморіалом у Бабиному Яру українці вважають, що цілком доречною є участь у фінансуванні цього проєкту громадян Ізраїлю (81% – «за», 13% – «проти»), Німеччини (77% – «за», «проти» – 16%) та США (понад 70% респондентів – «за», 22% – «проти»). Але коли йдеться про участь громадян Росії у створенні таких місць пам’яті, то 48% опитаних виступають проти, 43% – виступають за, 8% – не визначилися.

По-перше, це має бути державна справа, по-друге, що нею має опікуватися УІНП, і по-третє, що представники Росії є в цьому проєкті недоречні

Коментуючи ці дані в розмові з Радіо Свобода науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань говорить, що, спираючись на опитування, українці вважають, що найкраще було б доручити справу меморіалізації Бабиного Яру Українському інституту національної пам’яті (УІНП).

«Це – три ключові позиції, що випливають з цього опитування, що по-перше, це має бути державна справа, а не приватний проєкт, по-друге, що нею має опікуватися УІНП, який має найвищий ступінь довіри з усіх названих в опитуванні державних інституцій (парламент, уряд, президент – ред.), і по-третє, що представники Росії є в цьому проєкті недоречні», – пояснює доктор історичних наук, професор «Києво-Могилянської академії» Олексій Гарань.

Він додає: з огляду на таку позицію громадськості, залишається незрозумілим, чому президент Володимир Зеленський уникає навіть обговорення державного проєкту меморіалізації Бабиного Яру, розробленого робочою групою на базі Інституту історії України Національної академії наук, і надає свою повну підтримку приватному проєкту за участю російських олігархів – Михайла Фрідмана та Германа Хана. Третій донор, який був в проєкті від його заснування, українсько-російський бізнесмен Павло Фукс оголосив про те, що він виходить з наглядової ради «Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» після того, як Рада національної безпеки й оборони України оголосила санкції проти нього наприкінці червня.

Олексій Гарань для Радіо Свобода