Громадська думка українців щодо проблем при перетині державного кордону України

Опитування
Перегляди: 2797
20 грудня 2021

Загальнонацональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 22 жовтня по 12 листопада 2021 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Дослідження проведене на замовлення громадської організації «Європа без бар’єрів»  у рамках проєкту «Багатокомпонентна громадська підтримка реформ, пов’язаних з інтегрованим управлінням кордонами».

Опитування проводилося у всіх областях України, окрім окупованої території АР Крим та окупованих районів Донецької та Луганської областей. Усього опитано 2003 респонденти, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%.

ЗМІСТ

Основні результати дослідження

· Чи обізнані українці про стратегію Інтегрованого управління кордонами?

· Скільки українців перетинали кордон за останні чотири роки?

· Які кордони перетинали українці та у який спосіб?

· З якими проблемами стикалися українці при перетині кордонів?

· Яких змін очікують українці після запровадження більш ефективного управління кордонами?

· Чи чули українці про програми міжнародної співпраці та допомоги на кордоні?

Результати опитування (таблиці розподілів відповідей респондентів)

Чи обізнані українці про стратегію Інтегрованого управління кордонами?

Скільки українців перетинали кордон за останні чотири роки?

Які кордони перетинали українці та у який спосіб?

З якими проблемами стикалися українці при перетині кордонів?

Яких змін очікують українці після запровадження більш ефективного управління кордонами?

Чи чули українці про програми міжнародної співпраці та допомоги на кордоні?

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • Із тих, хто говорить, що чули про стратегію Інтегрованого управління кордонами, близько 34% вважають, що мета ІУК полягає у ефективній співпраці органів влади у справах кордону (що фактично відповідає меті стратегії). Таким чином, справді проінформованими щодо стратегії є близько 5% українців. Хоча, навіть серед тих, хто не чув про ІУК, 25% обрали вірне тлумачення мети стратегії, а отже реальна проінформованість громадян про ІУК може бути ще меншою за 5%.

Дещо частіше перетинали кордон мешканці Західного регіону (близько 41%), а серед мешканців Центру, Півдня та Сходу України кордон перетинали приблизно однакові частки громадян (близько 30-34%).

Українці молодшого віку істотно частіше перетинають кордон, аніж громадяни старшого віку: серед наймолодшої вікової категорії (18-29 років) близько 46% протягом останніх чотирьох років перетинали кордон; натомість серед найстаршої вікової категорії (старше 70 років) перетинали кордон лише 13%.

Істотно впливають також і матеріальне становище респондентів та тип поселення. Серед найменш матеріально забезпеченої категорії лише 17% громадян перетинали кордон протягом останніх чотирьох років, а серед більш заможних близько половини (52%) виїжджали за межі країни.

Також найрідше виїжджали за межі країни мешканці сіл та селищ міського типу (24%), а серед мешканців великих міст - близько 47%.

Важливо зауважити, що ці показники обраховані від тих, хто перетинали кордон протягом останніх чотирьох років. Тобто, загалом серед населення України тих, хто перетинали кордон з окупованими територіями ОРДЛО близько 1%.

Очікувано, що українці з різних регіонів України частіше перетинали кордони у різних напрямах. Серед мешканців Заходу України перетинали наземний кордон із Польщею близько 57%, а серед мешканців Сходу України – близько 26%. Мешканці ж Сходу частіше перетинали наземний кордон з РФ (38%), аніж мешканці Півдня України (22%), Центрального (15%) чи Західного (7%) регіонів України.

Можна припустити, що значна частина українців перетинають кордон із Польщею з міркувань трудової міграції. Однак невірним буде уявлення, що це явище набагато поширеніше серед мешканців Заходу чи Центру України. Наприклад, серед молоді з Півдня та Сходу України, майже 40% перетинали наземний кордон із Польщею (і хоча це опитування дозволяє лише зафіксувати факт перетину кордону, а не мету поїздки, то ж такі дані спростовують міф, що українці з Півдня та Сходу менше відвідують країни ЄС, з якими межує Україна).

Очікувано, що проблеми, з якими стикалися громадяни, залежать від типу кордону. Однак при відповіді на питання про перетин різного типу кордонів, респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді. Тому, щодо людей, які мали досвід перетину кількох кордонів важко ідентифікувати, при перетині якого саме кордону вони зіткнулися із названими проблемами.

Аби точніше вказати на проблеми при перетині конкретного типу кордону, було виокремлено групи респондентів, які перетинали лише один певний тип кордону (наприклад, перетинали лише наземний кордон із Польщею, і більше ніякий інший). Це зменшує кількість респондентів для аналізу, однак дає змогу робити більш точні висновки про проблеми при перетині певного типу кордону.

Про довге очікування та черги частіше говорять ті, хто перетинав наземний кордон. Наприклад, серед громадян, які перетинали тільки наземний кордон із Польщею, з довгими чергами зіткнулися близько 80%. Так само люди, які мають досвід перетину наземних кордонів, частіше говорять про фізичний дискомфорт через брак інфраструктури. Користування повітряним транспортом виглядає найбільш комфортним для подорожувальників. Серед тих, хто подорожував повітряним транспортом, 56% не стикалися з жодними проблемами, натомість серед тих, хто перетинав наземні кордони, вже близько 25% не стикалися з жодними проблемами.

            Припущення про те, що громадяни різного віку стикалися із сутнісно різними проблемами, підтвердилася лише частково. Відмінності між громадянами молодшого та старшого віку дійсно спостерігаються, але полягають вони не в тому, що люди різного віку відзначають проблеми різного типу. Молоді люди виявилися більш вимогливими до комфорту при перетині кордону, та частіше називали майже усі з перелічених проблем. Натомість люди старших вікових категорій частіше говорили, що вони не стикалися із жодними проблемами.

Пресреліз з таблицями розподілів відповідей.

PDF       DOC