Громадська думка: підсумки 2014 року

Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічна служба Центру Разумкова з 19 по 24 грудня 2014 року. Опитано 2008 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Опитування здійснювалося у рамках проекту Громадського соціологічного консорціуму за фінансової підтримки  програми МАТРА  Посольства Нідерландів в Україні та Європейського Союзу

Для порівняння наводяться дані опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 24 грудня 2013 року. Було опитано 2010 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

• Головною політичною подією 2014 року в Україні, як і минулого року, більшість населення визнала Майдан, Революцію гідності (41%). Ця подія була визначена як позитивна. Другою за значимістю політичною подією року в Україні було названо війну з Росією (30%), і ця подія визначена як негативна. Агресію Росії проти України названо головною світовою подією, звісно ж, негативною.
• Політиком 2014 року 25,5% населення назвали Петра Порошенка, 15% – Арсенія Яценюка. Втім, 36% населення жодного політика назвати не змогли (19% – «такого немає» і ще 17% – «важко відповісти»). Головним розчаруванням 2014 року 32% назвали Віктора Януковича, проте 35% його ж назвали і головним розчаруванням 2013 року.
• Вважають, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямку, 58% населення (52% у 2013 р.), у правильному напрямку розвитку подій впевнені 22% (26% у 2013 р.)  і 21% (19% у 2013 р.) своєї думки не визначили.
• На думку громадян, у більшості сфер життя становище в Україні істотно погіршилося – навіть порівняно з даними 2013 року, які теж засвідчили переважно негативні тенденції. Найбільші зміни на гірше сталися у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 95% населення, в економічному становищі України (94%), у рівні стабільності (90%), упевненості громадян у завтрашньому дні (84%), рівні добробуту родини (84%), в оплаті праці (76%), у сфері соціального захисту (71%), пенсійному забезпеченні (63%), у ставленні громадян до влади (60%), у ситуації зі злочинністю (60%), в охороні здоров’я (53%), у ставленні влади до громадян (49%), у сфері міжнаціональних стосунків (40%), становищі російськомовного населення (29%).  Переважає констатація погіршення, але меншою мірою, ніж наприкінці минулого року, у таких сферах, як: рівень демократії (35%, у 2013 – 49%), дотримання державними службовцями законності (43%, у 2013 – 51%). Щодо деяких сфер думки громадян поділилися: у сфері рівня свободи слова 34% вважають, що ситуація не змінилася, 30% зазначають погіршення (45% – у 2013 р.), а 26% помітили зміни на краще; те саме й стосовно становища у сфері дотримання прав і свобод громадян: 37% констатують погіршення (у 2013 – 52%), 35% вважають, що ситуація не змінилася, а 16% відзначають поліпшення ситуації; у сфері освіти 48% вважають, що ситуація не змінилася, 41% констатують зміни на гірше. Переважно не змінилася ситуація, на думку населення, в таких сферах, як становище україномовного населення (2%), становище етнічних та релігійних меншин (60%). У цілому ситуація в країні, на думку 88% населення, змінилася на гірше (у 2013 р. – 71%). Якщо у 2013 році не було жодної сфери, де б громадяни помітили зміни на краще, то наприкінці 2014 року така сфера з’явилася – покращився міжнародний імідж України, що відзначили 40% населення (лише 13% у 2013 році), втім, 32% вважають, що й тут зміни відбулися на гірше (53% у 2013 р.).  
• У 2013 році лише три суспільні інституції мали позитивний баланс довіри-недовіри, у 2014 таких інституцій виявилося вже п’ять: традиційно – церква (+45%, у 2013 р. було +40%), засоби масової інформації України (+13%, у 2013 р. було +19%), громадські організації (+9, було +2%). У 2014 році істотно зросла довіра до Збройних сил України (+25%, було –1.5%) та президента України (+5%, у 2013 було –27.5%).
• Зараз найвищим рівнем недовіри відзначаються засоби масової інформації Росії  (–72%, було –28%), суди (– 72%, було –52%), банки (–71%, було –33%), прокуратура (–64%, було –48%), міліція (–58%, було –48%). Далі за рівнем недовіри йдуть: політичні партії (–56%, було –44%), Конституційний Суд України (– 56%, було –40%), Служба безпеки України (–34%, було –27%). Істотно поліпшився баланс довіри-недовіри до Верховної Ради України (у 2014 р. –26%, у 2013 р. було –54%) та до уряду України (у 2014 р. –18%, у 2013 р. було –36.5%), а от баланс довіри до місцевої влади дещо погіршився (2014 –15%, 2013 –4%).
• Наприкінці 2013 року в Україні не було жодного політичного лідера, довіра до якого переважала б над недовірою. У 2014 році є два політики з позитивним балансом довіри-недовіри: Андрій Садовий (+17%) та Петро Порошенко (+7%). У трьох політиків довіра та недовіра врівноважені: Ганні Гопко довіряють 23%, не довіряють 20%, Семену Семенченку довіряють 36% і стільки ж не довіряють, Тетяні Чорновол довіряють 35%, не довіряють 33%.
•  Найгірший баланс довіри-недовіри у Петра Симоненка (–78%, у грудні 2013 р. було –51%, у грудні 2012 р. – 39%), далі за рівнем негативу йдуть: Юлія Тимошенко (–58%, у грудні 2013 р. і грудні 2012 р. було –25.%), Юрій Бойко (–49%), Валерія Гонтарєва (–46%), Олег Ляшко (–43%), Олег Тягнибок  (–43%, у 2013 р. –24%, у 2012 р. –21.%), Арсен Аваков (–42%), Юрій Луценко (–39%, у 2013 р. –29%), Олександр Турчинов  (–36%), Андрій Парубій (–24%), Олег Березюк (–12%), Володимир Гройсман (–8%), Анатолій Гриценко (–6%), Арсеній Яценюк (–4%, у 2013 р. –15%).
• Деяких новообраних політиків населення знає ще дуже мало: не знають Олега Березюка 57% населення, Ганну Гопко – 44%.
• Громадяни переважно позитивно ставляться до того, що до Верховної Ради були обрані громадські активісти: 40% сподіваються, що вони зможуть внести позитивні зміни у діяльність Верховної Ради, а 19% вважають, що саме через громадську активність і має оновлюватися Верховна Рада. Так само позитивно громадяни ставляться і до того, що до Верховної Ради були обрані військові, що брали участь у бойових діях на Донбасі: 42% сподіваються, що вони зможуть внести позитивні зміни у діяльність Верховної Ради, а 11% – що вони зможуть у разі потреби застосувати силу. Лише 17% населення вважають, що ці депутати не готові до професійної роботи у Верховній Раді, і ще 11% побоюються, що для цих військових сила важить більше, ніж закони.
• Серед «нових облич» Верховної Ради найбільше згадувалися в опитуванні Семен Семенченко (18%), Тетяна Чорновол (11%), Володимир Парасюк (11%), Володимир Гройсман (9%), Ганна Гопко (8.5%), Андрій Садовий (8%).
• Громадяни мають значні сумніви – чи допрацює Верховна Рада увесь належний термін? Впевнені в цьому 29%, 33% вважають, що відбудуться дострокові вибори, і ще 37% не змогли дати певної відповіді. Наприкінці 2013 року 41% населення були певні, що Верховна Рада відпрацює весь термін.
• Громадська думка виділяє такі найголовніші п’ять проблем, які потребують вирішення у першу чергу: нормалізація ситуації на Донбасі, досягнення миру (79%), поліпшення матеріального становища людей – зростання зарплат, пенсій (48%), забезпечення економічного зростання (43%), боротьба з корупцією (34%), зміцнення гривні, боротьба з інфляцією, зупинення росту цін  (30%).
• Значна частина населення готова терпіти певні матеріальні труднощі заради здійснення реформ: 10% готові «терпіти стільки, скільки треба для успіху» і ще 33% згодні потерпіти недовго, не більше року. Не готові терпіти 48%, із них 19% не вірять в успіх реформ, а 29% посилаються на те, що їх матеріальне становище вже зараз нестерпне.
• Про громадську ініціативу «Реанімаційний пакет реформ» знають 7.5% населення, ще 29% щось про це чули.
• 27% населення вважають, що у їхньому місті (селі) найближчим часом можливі масові виступи протесту (7% із них у цьому впевнені, а 20% вважають це імовірним). Натомість 35% вважають масові протести найближчим часом малоймовірними, а 17% впевнені, що протестів не буде.
• Якщо мітинги та демонстрації відбудуться, 22% населення готові взяти в них участь (4% – обов’язково і ще 18% – скоріше за все). Значна частина населення –     21–23% – не змогла дати певної відповіді на ці питання.
• За останній рік фактично не змінилося ставлення населення до самосуду: на думку 47% (50% у 2013 р.), самосуд є неприпустимим за будь-яких умов, 34.5% (33% у    2013 р.) вважають, що загалом самосуд неприпустимий, але у деяких випадках може бути виправданим, а 10% (8% у 2013 р.) певні, що у наших умовах самосуд – це єдиний спосіб покарати злочинців.
• За останній рік, з грудня 2013-го по грудень 2014 р., майже на 20% зросла кількість населення, яке в першу чергу ідентифікує себе як громадяни України – з 54% до 73%. Відповідно зменшилася кількість тих, хто першочерговою своєю характеристикою вважає приналежність до місця проживання – міста, села чи регіону.
• За останній рік  істотно зменшилася орієнтація населення на вступ до Митного союзу. У грудні 2013 року 47% населення віддавали перевагу вступу України до Європейського Союзу, 36% – до Митного союзу, решта 18% не визначилися. А у грудні 2014 року підтримували вступ до Європейського Союзу 57% населення, а до Митного союзу – лише 16% (решта 26% не визначилися).

Результати опитування

Яку політичну подію в Україні Ви б назвали Подією 2014 року?

(Дайте свій один варіант відповіді)

Як Ви вважаєте, ця подія позитивна чи негативна?

Яку політичну подію в світі Ви б назвали Подією 2014 року? (Дайте свій один варіант відповіді)

Як Ви вважаєте, ця подія позитивна чи негативна?

Якого українського політичного діяча Ви б назвали Політиком 2014 року?

(Дайте свій один варіант відповіді) Наводяться прізвища політиків, що набрали не менше 1%

Якого українського політичного діяча Ви б назвали Розчаруванням 2014 року?

(Дайте свій один варіант відповіді) Наводяться прізвища політиків, що набрали не менше 1%

 Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

А6. На Вашу думку, яким чином протягом останнього року змінилося становище в Україні в таких сферах?

Чи підтримуєте Ви діяльність таких органів влади та державних інститутів?

Якою мірою Ви довіряєте наступним державним і недержавним інституціям?

3. Наскільки Ви довіряєте наступним політикам?

На цих парламентських виборах до Верховної Ради зайшла (за різними списками) група громадських активістів. Як Ви до цього ставитеся? 

На цих парламентських виборах до Верховної Ради зайшла (за різними списками і за округами) група військових, що брали участь у бойових діях на Донбасі. Як Ви до цього ставитеся?

А кого з «нових облич» Верховної Ради Ви б могли виділити? Назвіть не більше 3-х.

(Наводяться результати не менше 1%)

Як Ви вважаєте, новообрана Верховна Рада допрацює увесь належний термін (до листопада 2017 року) чи відбудуться дострокові вибори?

Зараз в Україні чимало складних проблем. Але якщо говорити про найголовніші, які з них Ви б виділили як першочергові? (виділіть п’ять головних)

Відповіді стратифіковані

Чи знаєте Ви про громадську ініціативу «Реанімаційний пакет реформ»?

Здійснення реформ, цілком імовірно, може призвести до тимчасового зниження рівня життя людей. Чи згодні Ви терпіти певні матеріальні труднощі?

Як Ви вважаєте, чи можливі найближчим часом у Вашому місті (селі) масові виступи протесту?

Якщо такі мітинги та демонстрації відбудуться, чи візьмете Ви в них участь?

Зараз можна почути заклики, що люди повинні самі брати правосуддя у свої руки, щоб злочинці не залишилися безкарними. Як Ви до цього ставитеся?

Ким Ви себе перш за все вважаєте? (Позначте одну відповідь)

Як  Ви  вважаєте,  вступ  до  якої  спiльноти  для  України  є  прiоритетним?