Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року. Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. В результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Опитування було здійснено за фінансування Представництва Європейського Союзу в Україні.
Для порівняння наводяться результати загальнонаціональних опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова (13-20 червня 2019 р. і 16-22 серпня 2018 року) та Київським міжнародним інститутом соціології (9 - 18 серпня 2019 року).
У листопаді 2019 року 36% громадян вважали, що Україна рухається у правильному напрямі, дещо більше – 39% певні, що напрям руху України зараз є неправильним. В правильності руху країни переважно переконані виборці партії «Слуга народу» (50% вважають напрям руху правильним, а 25% - неправильним). А от виборці партій «Опозиційна платформа «За життя» та «Європейська солідарність, навпаки, впевнені у протилежному: відповідно, 69% і 74% оцінюють напрям руху країни як неправильний.
Одразу після виборів впевненості у правильності напряму руху було значно більше: у серпні 2019 р. 50% вважали напрям руху правильним, а 23% - неправильним. Проте й зараз результати значно більш оптимістичні, ніж були до виборів: у серпні 2018 року лише 11% українців вважали, що Україна рухається в правильному напрямі, а 72% були певні, що напрям руху неправильний. .
Залишається високою переконаність у виборців у правильності зробленого ними вибору на президентських виборах (69% вважають, що зробили правильний вибір в обох турах президентських виборів, 7% - що вибір був правильним лише у першому турі, 5% - правильним лише у другому, і лише 7% відповіли, що їх вибір був неправильним в обох турах. У правильності свого вибору переконані виборці головних претендентів на перемогу. Практично ті ж результати було й незабаром після другого туру виборів, у серпні 2019 р.
Ще більше впевненості у виборців, що вони зробили правильний вибір на парламентських виборах (82% проти 5% тих, хто розцінює свій вибір як неправильний). І в цьому теж переконані виборці політичних сил, які пройшли до Верховної Ради.
Основними мотивами при голосуванні за певну правію були: підтримка певних ідей та пропозицій (44%), підтримка лідерів партій (33%), новизна партії, оновлення політики (25%), впевненість, що ця партія буде виражати інтереси виборців (20%).
Водночас лише 29% громадян знають, хто був обраний по їхньому мажоритарному округу, а 68% – не знають. Звичайно, найбільш необізнаними є ті, хто не голосував на парламентських виборах: з них знають депутата свого округу усього 13%, проте й серед виборців партій, що пройшли до Верховної Ради, про свої мажоритарних депутатів знає меншість: серед виборців партій «Опозиційна платформа «За життя» - 37%, партії «Європейська солідарність» - 37%, партії «Слуга народу» - теж 37%.
Громадяни переважно негативно ставляться до того, що більшість новообраних депутатів ніколи не займалися політикою – 41%, вважають це позитивом істотно менше – 24%, а на думку 26% це може бути і позитивом, і негативом, залежно від того, чи будуть ці депутати вчитися і долучати кваліфікованих спеціалістів. Причому одразу після виборів думки виборців були істотно іншими: негативом відсутність політичного досвіду у новобраних депутатів вважали лише 25%, 35% оцінювали це, навпаки, як позитив, а 26%, як і зараз, бачили можливості як позитиву, так і негативну.
Найбільш негативно оцінюють недостатню досвідченість новобраних депутатів у політиці виборці партії «Опозиційна платформа «За життя» (68% - негативно, 13% - позитивно) та виборці партії «Європейська солідарність» (відповідно, 73% і 12%). Натомість серед виборців партії «Слуга народу» думки розходяться: 36% певні, що відсутність політичного досвіду – це позитив, 25% - негатив, а 31% вважають, що це може бути як позитивом, так і негативом, в залежності від прагнення депутатів вчитися.
Загалом у суспільстві немає одностайності в оцінці формування однопартійної більшості в Верховній Раді: підтримують такий формат 40% і не підтримують рівно стільки – 40%. Найбільше негативно ставляться до моно партійної більшості виборці партій «Опозиційна платформа «За життя» (71% - негативно і 17% позитивно) та «Європейська солідарність» (відповідно, 79% і 11%). А позитивно ставляться до такого устрою парламенту виборці партії «Слуга народу»: 59% підтримують і 24% - ні.
Перші кроки діяльності Президента Зеленського та його команди 62% громадян оцінюють позитивно (19% - повністю позитивно і ще 43% переважно позитивно). Негативні оцінки дали 24%, що удвічі більше, ніж у серпні.
Громадяни переважно позитивно ставляться до перших рішень та пропозицій Президента Володимира Зеленського:
ініціювання переговорів з президентом РФ Володимиром Путіним для вирішення конфлікту на Донбасі (позитивно – 75%, негативно – 15%),
рішення щодо відведення військ від лінії розмежування (позитивно – 59%, негативно – 26%),
надання громадянства іноземцям, які захищали територіальну цілісність України (позитивно – 61%, негативно – 17%),
відновлення діалогу з Польщею щодо проблемних історичних питань (позитивно – 63%, негативно – 10%),
рішення легалізувати видобуток бурштину (позитивно – 71%, негативно – 13%),
повне оновлення складу Центральної виборчої комісії (позитивно – 49%, негативно – 13.5%).
Водночас негативно громадяни сприймають наступні рішення:
рішення запровадити ринок землі сільськогосподарського призначення та скасувати мораторій на її продаж (позитивно – 24%, негативно – 58%),
рішення щодо приватизації великих державних підприємств (позитивно – 22%, негативно – 55%),
рішення легалізувати гральний бізнес (позитивно – 38%, негативно – 49%).
А от пропозиція щодо проведення у Києві позачергових місцевих виборів залишила більшість громадян байдужими – 39% ще 20% не мають певного ставлення до цієї пропозиції.
Громадяни вважають, що першочергові п’ять дій Президента Зеленського та його команди мають бути наступні: припинення вогню на Донбасі – 74%, зростання життєвих стандартів людей (зарплат, пенсій тощо) – 51%, зниження тарифів – 37%, покарання винних у корупції посадовців – 35%, зменшення впливу олігархів на політику – 28%.
Переважно позитивно оцінюють громадяни і діяльність у Верховній Раді партій, за які вони голосували; 41% - позитивно і 11% - негативно (решта або не брали участі у голосуванні, або голосували за партії, які не пройшли до Верховної Ради)
Водночас більшість громадян не задоволені тим, як працює зараз Верховна Рада – 47%, проти 34% тих, кого робота Верховної Ради задовольняє. Серед виборців найбільш не задоволені роботою Верховної Ради виборці партій «Опозиційна платформа «За життя» (16% задоволені, 74% - ні) та «Європейська солідарність (відповідно, 75% і 15%), а переважно задоволеними є виборці партії «Слуга народу» (задоволені 51%, не задоволені 30%).
Переважна більшість громадян (43.5%) певні що Верховна Рада допрацює свій термін до кінця, натомість 33% вважають, що відбудуть дострокові вибори (решта 23% з відповіддю не визначилися).
Більшість громадян вважає вибори 2019 року чесними: 53% - повністю чесними і ще 30% - з певними порушеннями, які, проте не вплинули на кінцевий результат. Лише 5% певні, що були серйозні порушення, які вплинули на кінцевий результат і ще 2% вважають, що все було сфальсифіковано. Зазначимо, що перед виборчою кампанією, у серпні 2018 року лише 17% вірили, що вибори будуть чесними (і лише 2% - що будуть цілком чесними і ще 15% - переважно чесними). Натомість 40% були певні, що вибори будуть не дуже чесними і ще 29: - зовсім нечесними.
Вважають себе залученими до активної громадської активності 10% громадян, 87% - ні.
Абсолютна більшість громадян (70%) вважають, що діяльність громадських організацій на виборах потрібна (40% - що «дуже потрібна» і ще 30% - «переважно потрібна). Значно менше – 18% певні, що їх діяльність або не надто потрібна (10%) або зовсім не потрібна (8%).
Найбільш сприяла чесності і демократичності виборів, на думку громадян, наступна діяльність, яку здійснювали громадські організації: фіксація порушень виборчого законодавства та прав виборців (51%), контроль за підрахунком голосів у день виборів (56%), контроль фінансування виборчого процесу (17%), проведення екзит-полу у день виборів на виході з виборчих дільниць (16%).
Про справу про вбивство громадської активістки Катерини Гандзюк чули 73% населення.
Ефективними дії правоохоронних органів щодо цієї справи вважають лише 9%, а 74.5% оцінюють дії правоохоронців як неефективні. Причому 89% опитаних заявили, що для них особисто важливо, щоб розслідування цієї справи довели до кінця і лише для 6% це не важливо.
Основну відповідальність за розкриття злочинів, що пов’язані з діяльністю громадських активістів, на думку опитаних, несуть в першу чергу прокуратура (66%), поліція (57%) і суди (38%).
84% громадян вважають напади на громадських активістів важливою проблемою. Тому не випадково, що 77% опитаних певні, що бути громадським активістом в Україні не є безпечним і лише 14% впевнені у безпечності
Про громадську ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк?» чули 34% українців, водночас підтримують цю ініціативу 85% і лише 5% - не підтримують.
