Європа має стати самостійним гравцем у переговорах щодо України та бути готовою балансувати вразливості Трампа – Марія Золкіна
Наступні два місяці будуть ризикованими для безпеки Європи, зокрема України. Після виборів до Конгресу США Дональд Трамп може стати вразливішим до російського тиску, а Європі доведеться активніше долучатися до переговорного процесу щодо завершення російсько-української війни. Водночас Україна та європейські партнери мають спільно визначити червоні лінії, які не можна перетинати у відносинах із Росією. Про це в коментарі телеканалу SLAWA TV заявила, голова напряму "Регіональна безпека та дослідження конфліктів" Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук.
За її словами, найближчі два місяці стануть останнім періодом, коли Дональд Трамп матиме повний контроль над політичною системою США завдяки республіканській більшості в Конгресі. У цей час американський президент намагатиметься досягти швидких дипломатичних результатів, зокрема у відносинах із Китаєм та в контексті російсько-української війни.
«Для безпеки в Європі, включно з Україною, ситуація буде ризикованою протягом наступних двох місяців. Це останній період повного контролю Дональда Трампа над політичною системою США, коли він ще має республіканську більшість у Конгресі.
На цей час припадає саміт G20. Не забуваймо й про бажання Дональда Трампа досягти певного прогресу у відносинах із Китаєм у середині листопада, адже сторони мають продовжити торговельне перемир'я, яке забезпечує певну стабільність зовнішньої політики Сполучених Штатів. У цих відносинах Трамп розглядає і російсько-українську війну.
Це буде певним випробуванням, адже Трамп ще спробує здобути швидку перемогу на дипломатичному напрямку – за рахунок російсько-українських переговорів в Абу-Дабі, зустрічі із Сі Цзіньпіном, можливо, під час саміту АТЕС у Китаї, а також саміту G20.
Далі Дональд Трамп буде обмежений внутрішньополітичними можливостями у власній країні й муситиме шукати нових перемог на зовнішньому напрямку. Але для України залишається відкритим питання: чи не скористається цим Росія? Розуміючи, що досягати результатів у внутрішній політиці Трампу буде складніше, Москва може посилити тиск на нього.
У питаннях бюджету Конгрес, найімовірніше, торгуватиметься з президентом. Натомість на зовнішньому напрямку американські законодавці матимуть значно менше можливостей обмежувати дії Трампа. Тому після січня він може виявитися вразливішим до того тиску, який Росія вправно намагається на нього чинити.
З моєї точки зору, Європа повинна готуватися включитися в переговори щодо російсько-української війни як самостійний гравець і бути готовою балансувати ті вразливості, які Дональд Трамп як президент матиме, починаючи із січня наступного року», – зазначила Марія Золкіна.
За її словами, окремим завданням для України та Європи на переговорах в Абу-Дабі Золкіна є узгодження спільних червоних ліній. Експертка зауважила, що Росія висуває вимоги не лише до України, а й до європейських держав, зокрема щодо їхньої енергетичної та оборонної політики.
«Головні зусилля України та Європи мають бути спрямовані на те, щоб представити на цих переговорах спільні червоні лінії. До цього часу ми говорили про непідйомні для України компроміси, але зараз бачимо, що Росія за останні два місяці висунула чергову порцію вимог уже до Європи.
Йдеться про поновлення постачання російського газу, від якого Європа так болісно відмовлялася і планує повністю відмовитися від усіх російських енергоносіїв уже наступного, 2027 року. Також ідеться про зменшення присутності військ країн НАТО – той самий сумнозвісний ультиматум 2021 року щодо країн Східної та Центральної Європи.
Це очевидна червона лінія. Ніхто не хоче зменшення ані дислокації американських військ, ані загалом військової та оборонної складової на східному фланзі НАТО – у країнах Балтії та Північної Європи.
Європа й Україна мають представити спільну позицію. Саме цьому присвячені зустрічі в Брюсселі цього тижня: важливо, щоб кілька європейських держав виступали вже не як консультанти чи помічники України, а разом із нею представили спільні червоні лінії.
Очевидно, що домовленостей на G20 не буде. Всеосяжної мирної угоди в грудні ніхто не підписуватиме. Але зараз важливо захистити себе від зазіхань Росії щодо Європи. Адже Москва хоче ще й нового безпекового пакту з об'єднаною Європою.
Ніхто не розуміє, що саме мається на увазі, але очевидно, що йдеться про певні обмеження безпекової політики Європейського Союзу. Якщо Європа почне такі переговори з Росією, Москва неодмінно висуне відповідні вимоги», – пояснила аналітикиня.
Підсумовуючи, Марія Золкіна наголосила, що переговори в Абу-Дабі не варто переоцінювати, адже вони навряд чи принесуть прорив у питанні завершення війни. Водночас ця зустріч має стати важливою нагодою для України та Європи продемонструвати спільну позицію щодо безпеки.
«Тому, як на мене, Абу-Дабі – це нова точка, новий рубікон. Не треба переоцінювати ці переговори: прориву там не буде. Але Європа й Україна мають виступити спільно саме щодо червоних ліній», – констатувала експертка.
