Експерти: «Вимоги Європейського Союзу можна виконати за наявності політичної волі»
Українська влада отримала чіткі завдання від керівництва Євросоюзу під час саміту Україна-ЄС у Брюсселі. Не тільки отримала, але й підписалася під зобов’язанням їх виконати. Поки влада, за словами директора Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірини Бекешкіної, прислухається більше до зовнішніх вимог, ніж до внутрішніх, у громадянського суспільства є надія, що з обіцяного хоча щось буде виконано.
Гарантією цього, а також перевіркою влади на «європейськість» стане визначений термін – травень цього року. Експерти зазначають, що термін усуває «багато дискусій і спекуляцій щодо того, коли і що треба робити». А завдяки саміту – затверджений алгоритм, як все повинно відбуватися.
«Ми всі розуміємо, що якщо не виконаємо ці умови до травня 2013 року, не покажемо, що ми щось робимо, то на саміті у Вільнюсі, який буде у листопаді цього року, ми цю угоду не підпишемо», – зазначив президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов у вівторок під час обговорення підсумків саміту Україна-ЄС.
Самі ж вимоги, зведені до трьох сфер, важливі не тільки для подальшої європейської інтеграції України, але й для самої України, зазначають експерти. Тому їх виконання очікуватимуть не тільки у Європі.
«Це не вимоги Євросоюзу, це вимоги громадян України,
це вимоги, які влада повинна виконати для того,
щоб країна жила краще. Чого власне від нас вимагають?
Реформи судів, судово-правової системи,
запровадження гідної довіри виборчої системи,
проблема боротьби з корупцією.
Це все невідкладні проблеми нашого внутрішнього розвитку,
без вирішення яких наша країна деградує», – говорить
директор Фонду «Демократичні ініціативи»
Ірина Бекешкіна
Втім, ніхто не сумнівається в тому, що реалізація Україною усіх вимог неможлива. Тим більше, коли до визначеного терміну залишилося тільки два місяці. На думку наукового директора Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександра Сушка, влада зосередиться в цей час на змінах на законодавчому рівні. Про це він сказав у коментарі Голосу Америки.
«Для влади найбільш прийнятно продемонструвати якісь зміни на законодавчому рівні. Зокрема, це стосується розробки змін спільно із Венеціанською комісією до закону «Про прокуратуру». Я думаю, що за цим напрямом вони будуть працювати. Також це зміни до закону «Про вищу юстицію», зміни до закону «Про прокуратуру», «Про статус суддів та судоустрій», – говорить Олександр Сушко.
За словами президента Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігоря Жданова, прогрес треба показати в кожній із сфер. Якщо ж хоч в одній сфері нічого не буде зроблено, то «буде незалік.
«Навряд чи виконання таких вимог, як, наприклад, реформа у сфері фінансів, буде сприйнято як значний прогрес. Тому, що треба показати значний прогрес у різних трьох сферах. Треба вирішувати питання із політично вмотивованими справами, вибірковим правосуддям, потрібно вирішувати питання щодо законодавства. Потрібно хоч щось робити, і в усіх сферах. В одній не зробиш, і я думаю, буде незалік», – зазначив Ігор Жданов. До цих слів він додає, що «при наявності політичної волі це зробити не важко».
Найбільшим викликом на шляху до виконання вимог Євросоюзу експерти називають необхідність зміни усієї системи, в той час, коли система цього не хоче. «Найбільші ризики, проблема, яка може виявитися нездоланною, що виконання деяких із цих вимог означає зміну підвалин системи. І, очевидно, що система не хоче змінювати свої власні підвалини», – говорить Олександр Сушко.
Як раніше повідомлялося, під час саміту Україна-ЄС у Брюсселі перед Україною було поставлене завдання досягти змін у трьох ключових сферах: виборчому законодавстві, проблемі вибіркового правосуддя, необхідності проведення політичних та економічних реформ. Як заявили європейські лідери, виконуючи їх, Україна підтвердить своє прагнення підписати Угоду про асоціацію із Євросоюзом.
