Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Медіа
Перегляди: 3049
28 вересня 2017

Експерт назвав оптимальну політичну систему для України

Чому Україні не підійде державний устрій Німеччини й хто зацікавлений у зміні нашої політичної системи, розповів Gazeta.ua професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.

Парламентська модель з обмеженими повноваженнями президента працює, коли є сформовані політичні партії. Коли вони потужні, стабільні та орієнтовані на виконання своїх програм. В Україні вони формуються під вибори. Щоразу змінюється склад парламенту. Зараз там лише одна партія, яка була у Верховній Раді минулого скликання. Це "Батьківщина". Всі інші — нові. Ми не можемо передбачити, які політсили утворяться під наступі вибори. У нас партійна система не сформована. Відтак за парламентської моделі країна буде нестабільною.

За парламентську модель в Україні виступають Кремль і Віктор Медведчук (лідер проросійського руху "Український вибір", кум президента РФ Володимира Путіна. - Gazeta.ua). А щодо федералізації України — це те, що хоче Кремль.

Ангела Меркель учетверте буде канцлером. А в Україні людина може очолити державу тільки двічі підряд. Що краще?

Ангела Меркель — не президент, а голова уряду, тому справа не у формальній обмеженості термінів. А в тому, на скільки політик відповідає настроям народу. Чи залишається демократичним. Люди хочуть, щоб Меркель знову була прем'єром. Водночас є приклади західних країн, де глави урядів перетворювалися на авторитарних, популістських лідерів. Наприклад, Віктор Орбан в Угорщині й Сільвіо Берлусконі в Італії (був прем'єром з 1994-го по 2011 рік - із перервами. - Gazeta.ua).

Чим особлива німецька виборча система?

Вона настільки складна, що її не розуміють навіть німці.

Це так звана персоналізована пропорційна система, своєрідна суміш мажоритарної і пропорційної систем. Але не така, як у нас, що ділиться на дві частини: одну обирають за партійним списком, другу — по мажоритарці. І в нас, і в них виборець ставить два хрестика : за партію і за певного кандидата, як у мажоритарному окрузі. Та в Німеччині загальне число обраних депутатів від партії визначається від кількості голосів, які вона отримує в цілому. Але якщо якийсь депутат перемагає у мажоритарному окрузі, то він стає депутатом автоматично. Незалежно від того, скільки набрала його партія. Тому кількість депутатів у німецькому парламенті може "плавати" (новообраний Бундестаг із 709 членами буде найбільшим у сучасній історії ФРН. У попередньому скликанні до нього входили 630 депутатів. - Gazeta.ua).

Яка політична система оптимальна для України?

Все ж таки теперішня. Українці не хочуть повернення до моделі сильного президента, яку мали за Кучми та Януковича. Зараз його влада обмежена. Верховна Рада формується за результатами виборів, у ній має бути коаліція. Коаліційні уряди, їхня відповідальність перед парламентом — це європейська риса. Вона в нас є. Наступний крок — потрібні усталені політичні партії.

24 вересня у Німеччині відбулися вибори до Бундестагу. Блок партій Християнсько-демократичний союз та Християнсько-соціальний союз набрав найбільше голосів - 33%. Його очолює Ангела Меркель. Вона вчетверте стане канцлером.

З 1949 року в країні діє політична система парламентської демократії. Бундестаґ обирає голову федерального уряду — канцлера. Той визначає внутрішню і зовнішню політику, кандидатури міністрів. Президент у Німеччині не має права вето й не впливає на прийняття рішень щодо складу уряду. Він Представляє країну на міжнародній арені, акредитує дипломатів, має право помилувати ув'язнених.

Останні новини з категорії Медіа

Ядерний шантаж чи реальна загроза: експерти про ризики застосування Росією ядерної зброї

У новому випуску "Красной лінії" про ризики застосування Росією ядерної зброї та результати експертного опитування щодо характеру російськог...
30 листопада 2025

DIF LIVE discussion — про «новий “мирний” план» Трампа, тиск на Україну та вигоду для Росії – Тарас Жовтенко та Марія Золкіна

Аналітики Фонду «Демократичні ініціативи» обговорили суперечливі «28 пунктів» нового «мирного плану» та їхній потенційний вплив на перебіг р...
27 листопада 2025

Путін відкриває другий фронт? Розбираємось в гібридних операціях Кремля проти східного флангу НАТО

Тарас Жовтенко пояснює, чому після візиту Путіна до Китаю Кремль активізував гібридні атаки проти східного флангу НАТО
13 листопада 2025

Миротворець року без Нобеля? Аналізуємо зусилля американського президента

Тарас Жовтенко аналізує миротворчі зусилля Дональда Трампа, його роль у російсько-українській війні та вплив на світову політику
30 жовтня 2025