Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Медіа
Перегляди: 3456
28 вересня 2017

Експерт назвав оптимальну політичну систему для України

Чому Україні не підійде державний устрій Німеччини й хто зацікавлений у зміні нашої політичної системи, розповів Gazeta.ua професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.

Парламентська модель з обмеженими повноваженнями президента працює, коли є сформовані політичні партії. Коли вони потужні, стабільні та орієнтовані на виконання своїх програм. В Україні вони формуються під вибори. Щоразу змінюється склад парламенту. Зараз там лише одна партія, яка була у Верховній Раді минулого скликання. Це "Батьківщина". Всі інші — нові. Ми не можемо передбачити, які політсили утворяться під наступі вибори. У нас партійна система не сформована. Відтак за парламентської моделі країна буде нестабільною.

За парламентську модель в Україні виступають Кремль і Віктор Медведчук (лідер проросійського руху "Український вибір", кум президента РФ Володимира Путіна. - Gazeta.ua). А щодо федералізації України — це те, що хоче Кремль.

Ангела Меркель учетверте буде канцлером. А в Україні людина може очолити державу тільки двічі підряд. Що краще?

Ангела Меркель — не президент, а голова уряду, тому справа не у формальній обмеженості термінів. А в тому, на скільки політик відповідає настроям народу. Чи залишається демократичним. Люди хочуть, щоб Меркель знову була прем'єром. Водночас є приклади західних країн, де глави урядів перетворювалися на авторитарних, популістських лідерів. Наприклад, Віктор Орбан в Угорщині й Сільвіо Берлусконі в Італії (був прем'єром з 1994-го по 2011 рік - із перервами. - Gazeta.ua).

Чим особлива німецька виборча система?

Вона настільки складна, що її не розуміють навіть німці.

Це так звана персоналізована пропорційна система, своєрідна суміш мажоритарної і пропорційної систем. Але не така, як у нас, що ділиться на дві частини: одну обирають за партійним списком, другу — по мажоритарці. І в нас, і в них виборець ставить два хрестика : за партію і за певного кандидата, як у мажоритарному окрузі. Та в Німеччині загальне число обраних депутатів від партії визначається від кількості голосів, які вона отримує в цілому. Але якщо якийсь депутат перемагає у мажоритарному окрузі, то він стає депутатом автоматично. Незалежно від того, скільки набрала його партія. Тому кількість депутатів у німецькому парламенті може "плавати" (новообраний Бундестаг із 709 членами буде найбільшим у сучасній історії ФРН. У попередньому скликанні до нього входили 630 депутатів. - Gazeta.ua).

Яка політична система оптимальна для України?

Все ж таки теперішня. Українці не хочуть повернення до моделі сильного президента, яку мали за Кучми та Януковича. Зараз його влада обмежена. Верховна Рада формується за результатами виборів, у ній має бути коаліція. Коаліційні уряди, їхня відповідальність перед парламентом — це європейська риса. Вона в нас є. Наступний крок — потрібні усталені політичні партії.

24 вересня у Німеччині відбулися вибори до Бундестагу. Блок партій Християнсько-демократичний союз та Християнсько-соціальний союз набрав найбільше голосів - 33%. Його очолює Ангела Меркель. Вона вчетверте стане канцлером.

З 1949 року в країні діє політична система парламентської демократії. Бундестаґ обирає голову федерального уряду — канцлера. Той визначає внутрішню і зовнішню політику, кандидатури міністрів. Президент у Німеччині не має права вето й не впливає на прийняття рішень щодо складу уряду. Він Представляє країну на міжнародній арені, акредитує дипломатів, має право помилувати ув'язнених.

Останні новини з категорії Медіа

Чому Україна 1991-го обрала комуністів, а не Рух? – Олексій Гарань

Олексій Гарань розповів про історію Народного Руху України, його роль у здобутті Незалежності та причини, через які Руху так і не вдалося пр...
10 вересня 2026

Ціна незалежності: за таку Україну ми боролися? ГАРАНЬ • ВЕРЕСЕНЬ

У розмові з Миколою Вереснем Олексій Гарань аналізує становлення української політичної нації, Майдани, російську агресію та подолання радян...
26 серпня 2026

Путін фатально прорахувався ще у 2014-му! – Олексій Гарань

Олексій Гарань аналізує ключові етапи українського державотворення від розпаду СРСР до сьогодні, політичні помилки та виклики, що впливали н...
23 серпня 2026

«Яблуко» прибрали. Кремль готується до загострення?

Тарас Жовтенко аналізує заборону партії «Яблуко» та мілітаризацію російської політики, що свідчать про підготовку Кремля до подальшого загос...
20 серпня 2026