Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 319
3 лютого 2021

Два проколи Зеленського. Що мене зачепило найбільше?

Оригінал статті на Новом времени

Про інтерв'ю президента програмі Axios, що виходить на платформі HBO

Спочатку я почав читати стенограму інтерв'ю президента програмі Axios, що виходить на платформі HBO, а потім мене зацікавило, якою мовою Зеленський давав це інтерв'ю. Зайшов на сайт HBO і слава Богу, що він давав його українською. Принаймні, переклад мав був точним. Бо коли Зеленський став президентом, то почав намагатися відповідати англійською. Для мене не важливий акцент, помилки, оскільки Америка — це є нація мігрантів. Я чув Меланію Трамп, вона з жахливим акцентом говорить. Але дипломатія — це точність, зміст. Тому дуже важливо, щоб все було адекватно перекладено. І дуже добре, що йому пояснили, що краще такі речі робити українською мовою. Хоча навіть українською подекуди були такі нестиковки, неоковирності, як, зокрема, із невдалим порівнянням Майдану і подій у Капітолії.

В цьому інтерв'ю, до речі, було сказано багато правильних речей. Не хотів би говорити лише про ляпи.

Але почну із того, що для мене було поганою новиною. Це те, що Зеленський сказав «якби я тоді був президентом, ми б там всі вмерли в Криму, але ми б туди „зелених чоловічків“ не пустили». Мене це дуже емоційно зачепило. Знаєте, якщо так, по-народному, то «чия б корова мичала». Хто що робив у лютому 2014-го. Не будемо згадувати, хто йшов захищати країну, а хто не йшов захищати країну. Але робити зараз такі заяви — показувати повне нерозуміння того, в якій ситуації була країна, коли почалася агресія Росії. Зеленський і досі цього не розуміє. Він у 2019 році прийняв країну з набагато меншою кількістю проблем. З країною, яка вже п’ять років опиралася російській агресії. Відновила свою армію, у якої почався процес економічного відновлення, де були налагоджені стосунки із Заходом, дипломатичний фронт проти Путіна. Оцей момент мене дуже різанув. Так здається — от я прийду — не буде корупції, я приведу свою команду — все буде добре, був би я у 2014 році — не було б окупації Криму і Донбасу. Тиць-гриць. «Я сяду і домовлюся з Путіним».

Пролунали і важливі месседжі. Зеленський сказав, що в Нормандському форматі за рік ми мало у чому просунулися. Він говорив про необхідність Кримської платформи — те, що зараз активно просувається і анонсовано МЗС України. Це непогано. Що із цього вийде — побачимо. Але те, що шукаються новий формат по Криму — це добре.

Цікаво, Зеленський тут імпровізував чи йшов за текстом?

Другий момент, який вельми зачепив — коли Зеленський запитав у Байдена, чому Україна не в НАТО. Це не американська проблема, хоча від позиції США залежить дуже багато. До речі, президент Буш у 2008 році дуже хотів, щоб Україна отримала ПДЧ, але на це не погодилися європейські союзники. А потім почалися коливання з Януковичем, який зробив Україну позаблоковою. І до речі, тут, Зеленський міг би сказати добре слово про «папєрєдніков», які внесли курс на НАТО в українську Конституцію, але він цього не зробив. Очевидно, що більша частина питання НАТО — це якраз те, що має зробити сама Україна. Тому таке питання до американського президента… Я розумію, що Зеленський хотів вкласти у це питання, але треба було інакше формулювати. Тому що так це має вигляд достатньо наївний.

Якщо говорити про позитиви, то основні параметри окреслені правильно. І про те, хто винен у війні на Сході, і що Путін не дає рухатися вперед у Нормандському форматі, що саме завдяки США запроваджено санкції проти Північного потоку-2. Правильно сказано, що ми зацікавлені в приході американських інвесторів в Україну, але знову ж таки, це не питання до США, це питання до нас. Маємо самі створювати необхідні умови для цього.

Але водночас, подача була не продуманою. Зеленський імпровізував чи йшов за текстом? Якщо за текстом, то погано його вивчив. А якщо імпровізував, то робив це не найкращим чином. Треба було інакше подавати, якщо ти хотів, щоб тебе з увагою послухали в адміністрації Байдена.