Думки і погляди населення Києва щодо ситуації з медициною

Опитування
Перегляди: 848
23 лютого 2018

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 15 по 23 січня 2018 року провів власне репрезентативне опитування дорослого населення міста Києва у віці 18 років і старше. Польовий етап дослідження тривав з 16 по 20 січня 2018 року.

Запитання для опитування були запропоновані Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва

У перебігу опитування застосовувався метод телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Для опитування була розроблена стратифікована, випадкова двоступенева вибірка з квотним відбором на останньому ступені.

Спочатку вибірка стратифікувалася за районами – на кожний район припадала така кількість інтерв’ю, яка є пропорційною до кількості зареєстрованих виборців у цьому районі (відповідно до даних Державного реєстру виборців). Далі, на першому ступені, випадковим чином формувалася вибірка телефонних номерів (стаціонарних і мобільних). На другому ступені проводилося інтерв’ю безпосередньо з респондентом. Респонденти відбиралися згідно з квотним завданням за статтю і віком (квоти формувалися відповідно до актуальних даних Державної служби статистики). Всього було опитано 500 респондентів.

Статистична похибка вибірки обсягом 500 респондентів (вибірка в цілому) з імовірністю 0,95 не перевищує (не враховуючи дизайн-ефекту):

  • 4,5% - для показників, близьких до 50%,
  • 3,9% - для показників, близьких до 25% та 75%,
  • 3,0% - для показників, близьких до 12% та 88%,
  • 2,0% - для показників, близьких до 5% та 95%,
  • 1,0% - для показників, близьких до 1% та 99%.

 

  • Загальна оцінка рівня медичного обслуговування у столиці, яку виставили  кияни,  невисока.  Хоча  40% киян  оцінили цей рівень як середній, водночас дуже погану або погану оцінку дали  33%,  а  дуже добру або добру  – лише  15% (ще майже 10% опитаних не змогли визначитися). Проте можна припустити, що невисока оцінка певною мірою формується під впливом отриманої ззовні (від інших людей та від ЗМІ) інформації; адже  оцінки киян, які протягом останнього часу користувалися медичною допомогою і тих, хто не користувався, майже не відрізняються.

 

  • Оцінки рівня медичного обслуговування істотно залежать від віку: серед молоді низькі оцінки (1 чи 2 бали за 5-ти бальною системою) дали 27%,  серед осіб,  яким за 59 років, – 30%, найбільш негативними оцінки виявилися в середній віковій групі (30–59 років)  – близько 36%. А от високі позитивні оцінки давали приблизно однакові частки (близько 14–17%) в різних вікових групах.

 

  • Серед  киян переважає думка, що якість державних медичних послуг в Києві за останні два роки або залишилася незмінною (так вважає близько 41% опитаних), або погіршилася (так думають близько 34%). Про більше чи менше покращення цієї якості говорили лише близько 12% опитаних. Водночас ці  оцінки помітно відрізняються у респондентів, які з різною частотою зверталися за медичними послугами, та тими, хто за ними не звертався. Про погіршення ситуації менше  (22%) зазначали ті, хто не звертався по медичну допомогу, натомість мірою зростання звернень до медицини погіршуються й оцінки змін, що відбулися. Зокрема, погіршення ситуації відмітили 27% тих, хто звертався по медичну допомогу 1–2 рази на рік, 38% тих, хто звертався за такою допомогою кілька разів на рік, і 48% тих, хто звертався по допомогу постійно (як мінімум щомісяця).

 

  • Переважна більшість (близько 82%) опитаних киян протягом останнього року зверталася по медичну допомогу, хоча такі звернення переважно були нечастими (кілька разів чи один-два рази на рік). Найчастіше метою звернення до медичного закладу були загальна консультація лікаря (72% опитаних) та здійснення діагностичних процедур (аналізи, рентгенографія, МРТ). Зі стаціонарним перебуванням в лікарні мали справу близько 23% опитаних, тоді як хірургічним операціям піддавався кожен 10-й.

 

  • Звернення до послуг державних лікарень майже вдвічі переважає звернення до приватних медичних закладів (до перших останній раз зверталися 64%, а до других – 35%). І оцінки якості отриманих при цьому медичних послуг разюче різняться – якщо з-поміж пацієнтів державних медичних закладів близько 23% поставили погані оцінки (1 або 2 бали за п’ятибальною шкалою), то серед пацієнтів приватних закладів такі оцінки дали менше 1%; натомість високі оцінки (4 та 5 балів за п’ятибальною шкалою) обрали близько 93% пацієнтів приватних закладів, та вдвічі менше (47%) пацієнтів державних закладів.

 

  • Більшість (56%) пацієнтів, які зверталися до державних медичних закладів, тим у той чи інший спосіб платили за отримані послуги (готівкою за квитанцією чи без неї, благодійний внесок, подарунок); 39% пацієнтів державних закладів вказали, що отримували послуги безплатно, а близько 5% не дали відповіді.  Отримання безплатних послуг частіше зазначали молоді люди (40% респондентів 18–29 років) та  люди старшого віку (35% серед осіб старших за 59 років), тоді як у середній віковій групі безкоштовно  отримували медичні послуги лише  20% тих, хто за послугами звертався. Варто звернути увагу й на те, що кожен десятий  із пацієнтів приватних медичних закладів вказав, що здійснював оплату їхніх послуг готівкою без квитанції.

 

  • Величина коштів, які пацієнти сплачували за медичні послуги, здебільшого була або помірною, не суттєвою для бюджету (для 36% пацієнтів), або відчутною, але не критичною (для 40% пацієнтів). Натомість для 15% пацієнтів відповідна сума виявилася дуже обтяжливою (серед осіб старшої вікової категорії вже 31% відзначили критичність для свого бюджету медичних виплат).

 

  • Переважна більшість (65%) опитаних киян оцінили реформу системи охорони здоров’я як нагальну справу; ще  17% вважають її потрібною, але не такою нагальною, аби займатися нею негайно. Проти реалізації медичної реформи висловилися 9% опитаних і ще стільки ж не змогли визначитися. Негативне ставлення до цієї реформи більш поширене серед людей старшого  віку (серед них 18% висловилися проти реформи).

 

  • Рівень обізнаності з принципами пропонованої Урядом реформи системи охорони здоров’я є невисоким. Лише 13% відповіли, що  вони докладно знайомі з основними положеннями медичної реформи; натомість  49% опитаних вказали, що вони або нічого не знають про неї, або мають якісь уривки інформації; ще  37%  знайомі із загальними принципами реформи.  Проте якщо порівняти ці самооцінки з реальними знаннями (респондентам пропонувалося зазначити, які саме складові реформи їм відомі), то виявиться, що навіть серед тих, хто підтвердив, що добре знайомий із принципами реформи, близько 27% не змогли вказати жодної  конкретної складової реформи,  а серед тих, хто вказали, що ознайомлені з основними принципами реформи, не назвали жодної конкретної складової  36%. Тобто серед усіх опитаних про хоча б одну складову плану медичної реформи знають близько 44%.

 

  • З-поміж конкретних складових запланованої реформи системи охорони здоров’я найчастіше згадувалося укладання контрактів між пацієнтами і лікарями, що гарантуватиме отримання безкоштовного медичного лікування на первинній ланці (64% від тих респондентів, які відмітили якусь із складових). На другому місці за  частотою згадувань (з великим відривом) йде запровадження загальнодержавного медичного страхування для всіх громадян з використанням наявних бюджетних коштів, з яких оплачуватимуть медичні послуги на місці лікування (29% від тих, хто знає про якісь складові). Ще близько 11% обізнаних з реальними кроками медичної реформи відмітили збільшення заробітної плати лікарів як мінімум на 100% завдяки запровадженню механізму контрактів між пацієнтом і лікарем, виплат медичними страховими державними і приватними компаніями та запровадження системи, коли пацієнти з рецептами від лікарів безкоштовно або з невеликою доплатою отримуватимуть в аптеках деякі ліки (від діабету 2-го типу, бронхіальної астми і серцево-судинних захворювань). Найрідше ж респонденти називали такий крок, як створення Центрів громадського здоров’я в кожній області (близько 2% обізнаних із реальними кроками медичної реформи).

 

  • Більшість опитаних киян (близько 61%) не знають, хто є їхнім сімейним лікарем. Ще 28% знають цього лікаря, але ще не уклали з ним контракту, і лише близько 11% такий контракт уклали. Причому низька обізнаність із сімейними лікарями має місце не лише серед тих осіб, які протягом останнього року не зверталися по медичне обслуговування (в цій групі близько 71% не знають цих лікарів), але й серед тих, хто лікувався регулярно (в цій групі не знайомі зі своїми сімейними лікарями 45%), або рідко (тут рівень необізнаності становить близько 60%).

 

  • Найнижчий рівень знання про своїх сімейних лікарів продемонстрували особи віком 18–44 роки (рівень незнання цих лікарів сягає 67%), тоді як відносно найвищим (хоча все рівно невисоким) рівень такої обізнаності є серед киян, яким за 59 років (52% із яких знають цих лікарів).

 

 

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

 

Б1. Як би Ви оцінили рівень  медичного обслуговування в Києві?

(за 5-бальною шкалою, де «1» - дуже  погано , а «5» - відмінно»)

(% серед усіх респондентів, n=500)

 

%

1 – Дуже погано

18.8

2

14.0

3

40.8

4

13.2

5 – Відмінно

2.0

ВАЖКО СКАЗАТИ

11.0

ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ

0.2

 

 

Б2. На Вашу думку, чи змінилася за останні два роки якість державних медичних послуг в Києві?

(% серед усіх респондентів, n=500)

 

%

значно погіршилася

19.8

дещо погіршилася

14.0

залишилася на тому ж рівні

40.6

дещо покращилася

10.8

істотно покращилася

1.0

ВАЖКО СКАЗАТИ

12.4

ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ

1.4

 

Б3. Чи зверталися Ви або члени Вашої родини протягом минулого року  по медичну допомогу?

(% серед усіх респондентів, n=500)

 

%

Так, постійно (тривале лікування або, як мінімум – щомісяця)

20.4

Так, кілька разів на рік

34.8

Один-два рази

26.6

Не зверталися взагалі

16.4

ВАЖКО СКАЗАТИ

1.0

ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ

0.8

 

 

Б4. З чим саме Ви або члени Вашої родини зверталися до лікувального закладу?  Зазначте усе, що підходить.

(% серед респондентів, які самі або члени їхньої родини за минулий рік зверталися за медичною допомогою, n=409)

 

%

аналізи, рентген, МРТ та інше

56.7

прийом у лікаря і призначення лікування

72.4

проведення лікування чи необхідних процедур амбулаторно (в поліклініці)

31.3

отримання лікарняного листа, довідок 

21.8

лікування чи обстеження дитини

30.3

стаціонарне лікування в лікарні

22.7

планова операція в лікарні

10.5

госпіталізація за викликом швидкої допомоги

16.9

Інше

1.7

ВАЖКО СКАЗАТИ

1.2

ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ

0.5

 

Б5. Давайте тепер поговоримо про ОСТАННІЙ раз, коли Ви/член Вашої родини звертався у лікувальний заклад. Це був державний чи приватний лікувальний заклад?

(% серед респондентів, які самі або члени їхньої родини за минулий рік зверталися за медичною допомогою, n=409)

 

%

Державний

64.1

Приватний

34.7

ВАЖКО СКАЗАТИ

1.2

ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ

0.0

 

 

Б6. Як би Ви оцінили якість наданих Вам (або членам Вашої сім’ї) медичних послуг? (за 5-бальною шкалою, де «1» - дуже  погано , а «5» - відмінно»)

(% серед респондентів, які самі або члени їхньої родини за минулий рік зверталися за медичною допомогою)

% у стовпчику

Останнього разу зверталися в…

Державний заклад

(n=262)

Приватний заклад

(n=142)

В цілому

(n=409)

1 – Дуже погано

15.3

0.7

10.5

2

8.0

0.0

5.1

3

28.6

6.3

20.5

4

26.0

33.1

28.6

5 – Відмінно

19.8

58.5

33.3

ВАЖКО СКАЗАТИ

1.9

1.4

1.7

ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ

0.4

0.0

0.2

 

 

 

Б7. Яким чином Ви або Ваші близькі розраховувалися за медичні послуги?

(% серед респондентів, які самі або члени їхньої родини за минулий рік зверталися за медичною допомогою)

% у стовпчику

Останнього разу зверталися в…

Державний заклад

(n=262)

Приватний заклад

(n=142)

В цілому

(n=409)

отримав лікувальні  послуги безкоштовно

38.9

5.6

27.1

готівкою, без квитанцій

19.1

9.9

15.9

готівкою, в касу

20.2

66.9

36.7

благодійний внесок, сплачений по квитанції

8.8

1.4

6.1

подарунок

9.9

0.7

6.8

інше

3.4

14.1

7.1

ВАЖКО СКАЗАТИ

3.4

0.7

2.4

ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ

1.9

0.7

1.5

 

 

Б8. Наскільки обтяжливою виявилася подібна ситуація для Вашого сімейного бюджету?

(% серед респондентів, які самі або члени їхньої родини за минулий рік зверталися за медичною допомогою і які НЕ отримали ці послуги безкоштовно)

% у стовпчику

Останнього разу зверталися в…

Державний заклад

(n=160)

Приватний заклад

(n=134)

В цілому

(n=298)

дуже обтяжливою – довелося навіть позичати гроші

19.4

8.2

15.1

сума була великою, але у межах сімейного бюджету

33.8

49.3

40.3

сума не суттєво вплинула на сімейний бюджет

36.3

36.6

36.2

ВАЖКО СКАЗАТИ

8.8

3.0

6.0

ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ

1.9

3.0

2.3

 

 

Б9. На Вашу думку, чи потрібна Україні реформа системи охорони здоров’я?

(% серед усіх респондентів, n=500)

 

%

так, безумовно потрібна саме зараз

64.8

загалом потрібна, але не нагальна

16.8

ні, медична реформа не потрібна

8.8

ВАЖКО СКАЗАТИ

9.0

ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ

0.6

 

 

Б10. Чи відомі Вам основні принципи запропонованої Урядом реформи охорони здоров’я?

(% серед усіх респондентів, n=500)

 

%

так, відомо, і досить докладно

12.8

так, відомо про загальні принципи медичної реформи

36.8

щось про це чув/-ла

24.0

не знаю нічого

24.8

ВАЖКО СКАЗАТИ

1.2

ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ

0.4

 

Б11. А які саме  зміни з  реформи охорони здоров’я Ви можете назвати?

(% серед респондентів, які щось чули або яким відомо про реформу, n=368)

 

%

Запровадження системи, коли пацієнти з рецептами від лікарів безкоштовно або з невеликою доплатою отримуватимуть в аптеках ліки від діабету 2-го типу, бронхіальної астми і серцево-судинних захворювань

6.3

Запровадження загальнодержавного медичного страхування для всіх громадян з використанням наявних бюджетних коштів, з яких оплачуватимуть медичні послуги на місці лікування

17.1

Введення референтного ціноутворення на лікарські засоби, щоб гарантувати справедливість і адекватність роздрібної ціни у відповідності з угодами між Міністерством охорони здоров'я та фармацевтичними компаніями

3.8

Створення Центрів громадського здоров’я в кожній області, метою яких є, в першу чергу, попередження захворювань, запобігання епідемій та популяризація здорового способу життя

1.4

Заснування госпітальних округів з однією багатопрофільною лікарнею високоспеціалізованої допомоги в кожній області, і 4-5 лікарень інтенсивного лікування другого рівня (по одній у кожному з госпітальних округів) для надання послуг невідкладної цілодобової

3.0

Укладання контрактів між пацієнтами і лікарями, що гарантуватиме отримання безкоштовного медичного лікування на первинній ланці

38.0

Збільшення заробітної плати лікарів як мінімум на 100% завдяки запровадженню механізму контрактів між пацієнтом і лікарем, а також виплат медичними страховими як державними так і приватними компаніями

6.3

Введення суворого контролю над громадськими фондами, що використовуються для будівництва сучасного діагностичного комплексу для дітей Охматдит

0.5

Надання субсидій на медичні послуги внутрішньо переміщеним особам з Донбасу та Криму

0.0

НІЧОГО З ЦЬОГО НЕ НАЗВАНО

35.1

ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ

5.7

 

Б12. Чи знаєте Ви, хто є Вашим сімейним лікарем?

(% серед усіх респондентів, n=500)

 

%

так, і я вже заключив/ла контракт  з ним

10.6

так, але контракт з ним ще не укладений  

28.4

ні, не знаю 

59.4

ВАЖКО СКАЗАТИ

1.2

ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ

0.4

 

Top