Думки експертів щодо коаліції більшості у Верховній Раді та кандидатури прем’єр-міністра

• Більшість експертів вважає, що вибори в України загалом відбулися чесно, а незначні порушення не вплинули на загальний результат. На думку експертів, демократичність проведення виборів сприятиме поліпшенню міжнародного іміджу України.

• Найбільшу підтримку експертів дістала позиція, що нинішні парламентські вибори дадуть змогу поліпшити ситуацію в самій Україні. Основні позитиви експерти вбачають у просуванні України шляхом демократії, можливості утворення “помаранчевої” коаліції та політичної структуризації суспільства. Серед ймовірних негативних наслідків виборів експерти називають: дестабілізацію політичної ситуації у суспільстві, погіршення якості керівної еліти та можливе зниження економічних показників.

• На думку більшості експертів, майбутня коаліція більшості у Верховній Раді буде “помаранчевого кольору” — у складі Блоку Юлії Тимошенко, блоку “Наша Україна” та Соціалістичної партії України. Цей склад більшості експерти вважають і найоптимальнішим з точки зору національних інтересів України.

• Більшість експертів прогнозує, що майбутнім Прем’єр-міністром України стане Юлія Тимошенко. ЇЇ ж кандидатуру визнають і найбільш оптимальною.

• Експерти вважають, що адміністративного тиску на ЗМІ з боку центральної влади під час виборчої кампанії не було. Проте були випадки тиску на регіональні ЗМІ, а також фінансовий тиск з боку власників ЗМІ.

• Телеканалом, який висвітлював виборчу кампанію найбільш об’єктивно і неупереджено, визнано “1+1”.

Фонд “Демократичні ініціативи” провів 6–10 квітня 2006 року експертне опитування українських журналістів, політологів і соціологів стосовно їхніх оцінок виборів, а також післявиборної політичної ситуації. Усього було отримано 62 відповіді.*

1. Як відбулися вибори?

Абсолютна більшість експертів (49 голосів) вважає, що, хоча на виборах і були окремі порушення, але вони істотно не вплинули на загальний результат. На думку 4 експертів, вибори взагалі відбулися без підтасувань, а от 9 експертів припускають, що результати могли бути перекручені. І жоден з експертів не обрав відповідь, що усе було підтасовано.

2. Міжнародна спільнота визнала парламентські вибори-2006 в Україні демократичними. Чи зможе Україна скористатися цим, аби поліпшити свій міжнародний імідж?

Більшість експертів (39 голосів) вважає, що Україна зможе скористатися демократичністю проведення виборів, аби поліпшити свій міжнародний імідж. Не згодні з цим 10 експертів і ще 13 не змогли дати певної відповіді.

Коментарі експертів:

“Самі вибори – демократичні. Але у парламенті від того не стало більше справжніх демократів”; “Міжнародний імідж легко зіпсувати іншими неблаговидними вчинками”; “Вибори — добре, але не можна чудувати світ після виборів неправовими діями”.

3. Чи допоможуть парламентські вибори поліпшити загальну ситуацію в Україні?

Серед експертів найбільшу підтримку (28 голосів) дістала точка зору, що нинішні парламентські вибори сприятимуть поліпшенню ситуації в Україні. 13 експертів, навпаки, схильні думати, що вибори лише погіршать ситуацію, а на думку 13 експертів, вибори нічого не змінять, 7 експертів своєї позиції визначити не змогли.

1) Основні аргументи на користь поліпшення ситуації лежать у площині просування України шляхом демократії:

“Помаранчева коаліція прискорить демократичний розвиток країни”;

“Партії та блоки, що увійдуть в уряд, залежатимуть не від Президента, а від прихильності виборців, зроблено ще один крок з відпрацювання механізмів громадського контролю за виборами і за діяльністю політиків”;

“Суспільство змінилося, й всяка демократична процедура, передусім вибори, лише сприяє “дорослішанню” електорату;

“Проведення нормальної виборчої кампанії дає самим виборцям відчуття того, що вони, прості люди, можуть впливати на владу не лише Майданами”.

Друга група аргументів, що пояснюють реальність перспективи поліпшення ситуації, полягає у більш ефективній діяльності Верховної Ради:

“Нова суспільно-політична ситуація позначатиметься відкритою конкуренцією, що має сприяти оновленню політичної та бізнесової еліти”;

“Політичні сили віднині вимушені домовлятися, тобто великі перекоси дій влади на користь одного клану чи соціальної групи стають менш вірогідними”;

“Зміцнення позицій реформаторськи налаштованих депутатів у різних фракціях”;

“Новий парламент буде змушений працювати “командно” відповідно до підсумків виборів і з огляду на перспективи наступних виборів, що зробить рішення Верховної Ради більш адекватними”.

Деякі експерти вбачають можливості поліпшення ситуації в економіці у разі, якщо до 2009 року не буде позачергових виборів:

“Хоч яка коаліція буде створена, виникне відносна стабільність, що дозволить будувати середньострокові плани суб`єктам економічної діяльності”;

“Регіони отримають більше самостійності, і слід очікувати значних інвестиційних вливань. Ці вибори завершують електоральний цикл 2004–-2006 рр., попереду протягом 3,5 років немає виборів. Отже, є шанс зайнятися хоча б середньостроковою стратегію, що включатиме й непопулярні заходи”.

Політична структуризація суспільства — теж, на думку експертів, є позитивним наслідком виборів:

“Перемога лише 5 політичних сил із 45, що брали участь у виборах, сприятиме політичній структуризації суспільства, а також змусить підвищити прохідний бар’єр для партій–суб’єктів виборчого процесу, що стане серйозною завадою амбіціям окремих політиків”.

І ще одним позитивним наслідком є схвальна оцінка українських виборів Європою, що може поліпшити міжнародний імідж України.

2) Погіршення ситуації після виборів експерти пов’язують із загостренням і дестабілізацією політичної ситуації у країні:

“Вибори погіршать ситуацію, оскільки вони вже дестабілізували політичну та економічну ситуацію в країні, й ознак стабілізації поки що немає”;

“Скоріш за все почнеться бійка в імовірній коаліції за посаду прем'єра. А тут не до законодавчого процесу. Причому “розбори” триватимуть до осені при не скоригованому бюджеті, що тріщить по усіх швах”;

“А загалом позитив якийсь можливий лише або після повної перемоги Юлі, коли вона (можливо) почне працювати на користь держави (а не на свій інтерес). Або після остаточного витіснення її на марґінес політичної арени”.

Окрім того, деякі експерти прогнозують погіршення керівної еліти — як у центрі, так і у місцевій владі:

“Новий уряд у будь-якому разі буде гірший, аніж теперішній”;

“На місцях до влади здебільшого прийшли люди, в професійності яких є підстави сумніватися”;

“Конституційна реформа розмиває персональну відповідальність влади, містить чимало суперечливих моментів”;

“Вибори не відповіли на запити і очікування суспільства і лише оформили “пат” в середовищі еліт. Маємо відкладене у часі розв’язання кризи і, відповідно, кризові сценарії розвитку на найближче майбутнє”;

“Обрані за партійними списками місцеві ради піклуватимуться насамперед про свої політичні іміджі, дбаючи, аби перед вищими структурами своєї партії вони виглядали якомога краще. У сесійних залах сільських і міських рад депутати дебатуватимуть про “політику” (кажучи відверто, займатимуться політиканством), а місцеві громади потерпатимуть, бо господарка сіл і міст занепадатиме. Найгірше, що мешканцям (виборцям) і поскаржитись буде нікому, крім керівників партій чи сільських (міських) голів. Навряд чи Янукович, Тимошенко або Єхануров як голови партій особливо вникатимуть у такі місцеві проблеми”.

3) Експерти, які вважають, що вибори нічого не змінять, пояснюють свою точку зору тим, що після виборів ситуація у суспільстві не змінилася:

“Загальна ситуація в країні визначається тим, що Україна не є правовою державою, а народ, який за Конституцією є єдиним джерелом права, не впливає на прийняття рішень жодним державним службовцем. Вибори до законодавчого органу, не залежно від їхнього результату, в принципі не можуть змінити систему суспільних взаємин в Україні, оскільки для цього потрібна, насамперед, реформа правоохоронних органів (тобто органів виконавчої влади) і судової гілки влади”;

“Якщо казати про економіку, справді, мало що зміниться, оскільки якоїсь чіткої програми у переможців немає (а коли на чолі уряду стане Ю. Тимошенко, то взагалі будемо ще кілька років “розкулачувати”)”.

4) Експерти, що на запитання про імовірний напрямок зміни ситуації в Україні відповіли “важко сказати”, пояснюють свою непевну відповідь переважно двома причинами.

По-перше, тим, що події можуть розвиватися у різних напрямках і тому мати різні наслідки:

“Важко відповісти, допоки не буде сформована парламентська більшість”;

“Важко робити прогнози, якщо й досі не зрозуміло, що буде з коаліцією. Якщо “помаранчевим” вдасться подолати амбіції та нетерпимість одне до одного і буде утворена “коаліція Майдану”, то є шанс повільними кроками іти уперед. Якщо це не відбудеться, то у парламенті буде утворена коаліція на кшталт кумівської більшості, і це відкине країну на багато років назад”;

“Якщо БЮТ не домовиться із “НУ” про проведення системних реформ в Україні, то ймовірний крок назад, тобто до повернення олігархічної влади”;

“Майбутня загальна ситуація визначатиметься: а) складом коаліції депутатських фракцій; б) перспективами затвердження Програми діяльності уряду — затвердження Програми дозволятиме Уряду формувати власний курс протягом року незалежно від парламенту; в) персональним складом уряду; г) ступенем узгодженості позицій та інтересів фракцій коаліції”.

Другий резон, яким деякі експерти пояснюють неможливість дати однозначну відповідь, чи поліпшиться ситуація чи ні, полягає у тому, що ці наслідки мають різноспрямований характер: одні – позитивні, другі – негативні:

“Ситуація поліпшиться з точки зору демократичного тренду, але погіршиться з огляду на посилення нестабільності, який тренд буде міцнішим – побачимо не раніше, ніж через півроку”;

“Вибори вивели країну на новий етап — етап стабільності і компромісів чи подальшого наростання анархії і нетерпимості. Але це стосується лише політичної ситуації. Економічні ж показники жодна з політичних сил суттєво покращити не може: часи не ті. Треба почекати вигідної міжнародної кон’юнктури і закінчення структурної перебудови народного господарства”;

“Позитивом є можливість формування “помаранчевої” більшості. Але диктувати умови при цьому буде харизматична Юлія Тимошенко з її схильністю до популістських кроків. Ані сьогоднішня Банкова, ані позбавлені харизми партнери по коаліції не стануть ефективною противагою до її імпульсивних рішень. А відтак економічна ситуація в державі може погіршуватися”.

1. Якою буде коаліція більшості у майбутній Верховній Раді?

На думку більшості експертів (37 голосів), майбутня коаліція більшості у Верховній Раді буде “помаранчевого кольору” — у складі Блоку Юлії Тимошенко, Блоку “Наша Україна” та Соціалістичної партії України. Можливість утворення коаліції у складі Партії регіонів та “Нашої України” вбачають 7 експертів, а 8 експертів позначили майбутню коаліцію як “помаранчево-блакитну”, не конкретизуючи її складових. По одному експерту вказали на коаліції у складі “Наша Україна” + Партія регіонів + СПУ та “Наша Україна” + Партія регіонів + БЮТ. Троє експертів певної відповіді дати не змогли.

Значна частина експертів прокоментувала свої відповіді. Головним чином вказувалося на нестійкість і тимчасовий характер найбільш імовірної “помаранчевої” коаліції:

“Спершу, можливо, створять “помаранчеву”, але довго вона не зможе існувати”;

“Помаранчева”, але не більше одного року”;

“На перший рік — БЮТ – НУ – СПУ. Далі — прогнозувати важко”.

Тому деякі експерти називали два послідовні варіанти коаліції: спочатку — нетривка “помаранчева”, а після її розпаду — “Наша Україна” з Партією регіонів: “В кінцевому підсумку буде об’єднання помаранчевих і біло-голубих”; “Будуть почергово використані всі можливі варіанти коаліцій”.

1. А яка коаліція була б найкращою для України з точки зору її національних інтересів?

Щодо найкращої коаліції для України, з точки зору її національних інтересів, думки не були такими самими одностайними, як у питанні про імовірність певного складу коаліції. Переважає думка (26 голосів), що найкращою була б коаліція у складі Блоку Юлії Тимошенко, Блоку “Наша Україна” та Соціалістичної партії України. На думку 9 експертів, найкраща — це коаліція Партії регіонів та “Нашої України”. Ще четверо експертів вважають, що найкращою конфігурацією коаліції була б “велика більшість” — Партія регіонів + БЮТ + ”Наша Україна” + Соціалістична партія України, троє — Партія регіонів +”Наша Україна” + Соціалістична партія України (тобто, без БЮТ). По одному експерту віддали перевагу таким конфігураціям: ПРУ+КПУ+СПУ, або — НУ+БЮТ+ПРУ, або — БЮТ+ПРУ+СПУ, а також — “Наша Україна” + БЮТ + праві і національно-демократичні партії, якби вони пройшли”. Троє експертів певної відповіді дати не змогли.

10 експертів вважають, що взагалі жоден з варіантів коаліції “найкращим” бути не може. Ця позиція викликала найбільше коментарів:

“Для національних інтересів у новому парламенті коаліції бути не може. Превалюватимуть бізнес-інтереси”;

“Всі недосконалі. Повинні відбутися 2–3 конфігурації коаліцій і дострокові вибори в 2009–2010 році”;

“Будь-яка коаліція буде шкодити національним інтересам України”;

“Усі коаліції будуть нестійкими, тому важко якусь із них вважати “кращою”;

“Зараз найкращих нема, є вибір між поганим і дуже поганим (широка коаліція)”;

“Хоч оголошуй вибори по-новому. Жодна з політичних партій і блоків не переймається національними інтересами, а лише своїми особистими”.

6. Хто стане майбутнім Прем’єр-міністром України?

Експерти переважно схиляються до думки, що майбутнім прем’єр-міністром стане Юлія Тимошенко (27 голосів). Деякі з цих експертів при цьому додали, що “не надовго”, “не на весь термін”.

Кандидатури Віктора Януковича та Юрія Єханурова набрали по 5 голосів, Арсенія Яценюка— 3 голоси, Олександра Мороза — 1 голос.

Значна частина експертів (9 голосів) не назвали певних прізвищ, а вказали характеристики найбільш імовірного прем’єра: “компромісна фігура”, “нейтральна людина”, “технічний кандидат”, “сіра конячка”. По одному експерту вважають, що таким прем’єром буде “людина з помаранчевого табору” чи “хтось з “Нашої Україна”, чи “узгоджена кандидатура Партії регіонів та “Нашої України”.

Дев’ятеро експертів не стали давати прогнозів щодо майбутнього прем’єра, оскільки “це залежатиме від складу коаліції”.

7. А чия кандидатура на посту Прем’єр-міністра була б найкращою для України, з точки зору її національних інтересів? (Дозволялося називати кілька кандидатур)

Серед найкращих кандидатур на посаду Прем’єр-міністра найбільше голосів експертів набрала Юлія Тимошенко (19 голосів) — “як найбільш реальний претендент”; “за умови толерантності”.

Серед інших кандидатів найчастіше називалися прізвища Юрія Єханурова (13 голосів) (“з точки зору забезпечення соціально-економічної стабільності”; “як менше зло”; “креатура Президента”; “хоча його партія, програвши на виборах, не має права на це сподіватися”) та Арсенія Яценюка (7 голосів) (“Технічний прем’єр, компромісна фігура”, “хтось новий”).

Окрім того, були названі прізвища Олександра Мороза (3 голоси), двічі вказувалися прізвища Віктора Ющенка, Бориса Тарасюка, Анатолія Кінаха (“компромісна фігура”), по одному разу згадувалися Микола Азаров, Ринат Ахметов, Анатолій Гриценко, Віктор Пинзеник, Петро Порошенко, Людмила Супрун, Віктор Янукович.

Деякі експерти не називали прізвищ, а вказували на основні вимоги до кандидата на пост прем’єра: “нейтральна кандидатура”; “перехідна фігура на рік антикризової діяльності”; “людина президента Віктора Ющенка”; “не Юлія Тимошенко” (3 голоси) (“Юлія Тимошенко не підходить на цю посаду, хоча вона теж могла б її посісти. Але їй заважає жіноча поведінка і логіка”), “за існуючих змін до Конституції будь-яка кандидатура поза межами партій–переможниць відкине назад рух до цивілізованих умов політичного життя в Україні”.

Двоє експертів вважають, що жодна з кандидатур за нинішніх умов не може бути найкращою— “вітчизняного Макарика” на горизонті не видно”.

8. Чи мав місце адміністративний тиск на ЗМІ під час виборчої кампанії-2006?

Більшість експертів (45 голосів) вважає, що адміністративного тиску на ЗМІ під час виборчої кампанії не було. До протилежної точки зору схиляються 11 експертів і ще шестеро своєї думки не визначили.

Деякі експерти внесли уточнення до своїх відповідей. Не було центрального адміністративного тиску з боку влади, але був тиск:

1. на рівні місцевому відносно регіональних ЗМІ, особливо — комунальних, які “як були "колхозом", так і залишилися”, “на місцях був шалений тиск, підкуп, домовленості тощо”;
2. фінансовий тиск – “Бабло перемагало. Свобода слова вилилася у свободу гнати любу пургу. Але за бабки”;
3. тиск власників ЗМІ як спонсорів політичних партій;
4. психологічний тиск — “мовляв, якщо ви так критикуєте наші списки, значить, ви “вороги революції”, не журналісти, а “кілери найняті” і т.д. і т.п”.

9. Які телеканали найбільш об’єктивно і неупереджено висвітлювали виборчу кампанію? (Кількість відповідей не обмежувалася)

Найбільш об’єктивним і неупередженим телеканалом більшість експертів (30 голосів) визнали телеканал “1+1”.

До “трійки призерів” було також віднесено “ICTV” (20 голосів), особливо ж — авторська програма Савіка Шустера “Свобода слова”, а також “5-й канал” (17 голосів), насамперед — теледебати.

Окрім того, називалися “Інтер”(13 голосів), “СТБ” (12 голосів), “Тоніс” (8 голосів), “УТ-1” (7 голосів), телекомпанія “Ера”(5 голосів), “НТН” (4 голоси), “Новий канал”(3 голоси), К-1 (2 голоси), “Діскавері”(1 голос).

П’ятеро експертів відповіли, що усі чи майже усі телеканали були достатньо об’єктивні. До винятків один із експертів відніс “5-й Канал” і ТРК “Україна”, як дві відносні крайнощі, але й згадані два канали грубої упередженості уникали”; другий — “УТ-1 (як завжди, нудний і офіціозний) і відверто заанґажовану “Україну”. Все інше можна було дивитися”.

Четверо експертів, навпаки, вважають, що жоден з телеканалів під час виборчої кампанії не працював об’єктивно і неупереджено — “всі, врешті-решт, перейшли на “мочилово”; “для усіх каналів була характерна “джинса”.

Один із експертів зазначив, що “внаслідок значного обмеження свободи ЗМІ виборчим законом телеканали не мали можливості адекватно висвітлювати виборчу кампанію”.

ДОДАТОК

Анкета

1. Як, на Вашу думку, відбулися вибори?

1 – Загалом, відбулися чесно, без підтасувань

2 – Були окремі порушення, але вони істотно не вплинули на загальний результат

3 – Припускаю, що результати могли бути перекручені

4 – Усе було підтасоване

5 – Важко сказати

2. Міжнародна спільнота визнала парламентські вибори’2006 в Україні демократичними. Чи зможе Україна скористатися цим для поліпшення свого міжнародного іміджу?

1 – Так

2 – Ні

3 – Важко сказати

3. Як Вам здається, чи допоможуть ці вибори поліпшити загальну ситуацію в Україні?

1 – Так, вибори допоможуть поліпшити ситуацію

2 – Вибори нічого не змінять

3 – Вибори лише погіршать загальну ситуацію

4 – Важко сказати

Поясніть свою думку _____________________________________________________________

4. Як Ви вважаєте, якою буде коаліція більшості у майбутній Верховній Раді?

________________________________________________________________________________

5. А яка коаліція була б, на Ваш погляд, найкращою для України з точки зору її національних інтересів?

________________________________________________________________________________

6. Хто, на Вашу думку, стане майбутнім Прем’єр-міністром України?

________________________________________________________________________________

7. А чия кандидатура на посту Прем’єр-міністра була б найкращою для України з точки зору її національних інтересів?

________________________________________________________________________________

8. Чи був, на Вашу думку, адміністративний тиск на ЗМІ під час виборчої кампанії’2006?

1 – Так

2 – Ні

3 – Важко сказати

9. Які телеканали найбільш об’єктивно і неупереджено висвітлювали виборчу кампанію? (Назвіть усі, які вважаєте за потрібне)

________________________________________________________________________________

Список опитаних експертів

Експерти, політологи, соціологи

Вишняк Олександр

Cоскін Олег

Стоякін Василь

Cушко Олександр

Журналісти

Базелюк Марія

Базюк Тарас

Бойко Володимир

Брагинський Борис

Буджурова Ліля

Булкін Кирило

Вальчук Поліна

Гардус Максим

Гармаш Сергій

Глібовицький Євген

Гойс Петро

Добрянський Василь

Довгич Віталій

Кульчинський Микола

Лавринович Олександр

Латишев Віталій

Лиховій Дмитро

Луканов Юрій

Москалюк Тарас

Назарчук Василь

Немченко Тетяна

Несенюк Микола

Овдин Володимир

Парипа Петро

Сахаров Генадій

Семена Микола

Стріха Максим

Стус Віктор

Трофімова Наталія

Федорина Алла

Цаплієнко Андрій

Чорна Ольга

Штурхецький Сергій

Шуль Олена

Ясенов Євген