Донбас – «троянський кінь» для України?
16 січня в українському парламенті може бути розглянуто проект закону №7163, так званий закон про реінтеграцію Донбасу. Саме тому в суспільстві вже розпочато активну критичну дискусію про те, як і на яких умовах має бути здійснено процес повернення окупованих територій Сходу, які ризики має цей документ, і чи не сприятиме він тому, що Україна отримає свого «троянського коня» у вигляді Донбасу?
Розібратися з цими питаннями намагалися в понеділок, 15 січня, в Українському кризовому медіа центрі відомі громадські лідери, експерти, представники мас-медіа на тематичній прес-конференції «Закон про реінтеграцію Донбасу в порядку денному».
Директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна розповіла про результати дослідження свого фонду щодо ставлення суспільства до певних тез закладених в законі. На жаль, чимало таких, які розколюють українців. Так, вони побоюються концентрації влади над правоохоронними органами та силовими ресурсами в руках Президента (лише 19% громадян підтримують це рішення, а 39% – не підтримують). Люди проти амністії загалом для бандформувань, хоча й прихильно ставляться до амністії рядовим учасникам протистоянь. Розкол у громадській думці спостерігається щодо теми повної транспортної та торгівельної блокади окупованих територій: 41% вважає, що це сприятиме мирному врегулюванню, а 29% – не сприятиме. Цікаво, що майже порівну розколює суспільство питання нейтрального військово-політичного статусу України. Лише 18% українців погоджуються на мир на Донбасі «за будь-яку ціну».
Тому таке дослідження громадської думки приводить до кількох цілком логічних висновків. По-перше, у суспільстві має бути широке обговорення цих питань. По-друге, той закон, який зараз приймається – рамковий, який не передбачає конкретних заходів. Вочевидь, це вже наступна дія, яку соціум буде вимагати від законотворців та експертного середовища.
Натомість, цікаву тенденцію відзначає науковий директор згаданого фонду, професор Олексій Гарань. Коли в самого суспільства запитували, чи готове воно до конкретних компромісів з метою врегулювання ситуації на Сході, то отримували здебільшого негативну відповідь (51% респондентів не готові до цього).
Можливо, саме таку реакцію суспільства можна пояснити страхами, які почасти продукуються в самій Україні, коли заходить мова про Донбас як про «троянського коня» від Путіна.
«Троянський кінь» – це ті умови, на яких Росія хоче повернути Україну окуповані території Донбасу: з виборами на умовах, які буде висувати «місцева влада», з формуванням силових органів, перш за все, міліції з місцевих представників, з амністією всіх і вся, з особливим статусом цих областей, зафіксованим в Конституції України», – пояснює авторитетний соціолог Ірина Бекешкіна. Акцентуючи при цьому увагу, що мова йде виключно про умови, а не території чи людей, які мають бути повернуті Україні.
Голова правління «Восток-SOS» Олександра Дворецька вважає, тему «троянського коня» Донбасу перебільшеною: «В будь-якому конфлікті суспільство є поляризованим. Є дуже багато складних викликів і охочих дати на них прості відповіді. І всередині, і ззовні країни є дуже багато ідей, але не завжди вони пов’язані із діяльністю «агентів Кремля». Просто люди по-різному бачать ситуацію. Але в кінцевій меті, в довгостроковій перспективі вони бачать Україну незалежною, гарною, заможною державою, але із досягненням цього по-своєму: хтось – через боротьбу з колабораціоністами, хтось – через реінтеграцію, а хтось – через підвищення санкцій».
Втім, громадський лідер додає, що в цьому році для країни буде великим викликом спосіб та зміст ведення перемовин про повернення окупованих територій, і профільне законодавство може розпочати фахову експертну та суспільну дискусію з цього питання всередині українського суспільства.
Свою критичну позицію щодо існування «троянського коня» для України висловлює й голова правління ГО «Донецький інститут інформації» Олексій Мацука:
«Так думають ті, хто не зовсім розуміють всю глибину того, що відбувається на сході Україні. Дуже легко спростити ситуацію і сказати, що там всі зрадники, або вони самі захотіли там жити, і все, що там відбувається – це «троянський кінь», якого намагаються нам сюди упхати. Але, вибачте, якщо скажуть, що Львів – це «троянський кінь» України? Це ненормально буде виглядати!».
Пан О.Мацука закликає бути дуже обережними всіх, хто озвучує подібні фрази, і пояснює, що треба розрізняти – угруповання «ДНР», яке може бути зареєстровано як політична партія в Україні, щоб потім закликати до знищення самої України зсередини, і мільйони людей, які мешкають на непідконтрольній території під окупацією агресора, який без виборів оголосив себе «владою». Це дві принципові відмінності. Просування в Україну злочинного угруповання якраз і може стати «троянським конем».
«У кожного свої мотиви – хто де живе. Може, ті, хто залишився в окупації, насправді намагаються притягнути Донбас до України. Тому будь-яке спрощення ситуації призводить до ескалації в інформаційному середовищі і породжує «токсичний контент» в медіа, які транслюють думки безвідповідальних політиків чи стейкхолдерів. Озвучування таких фраз має ознаки «мови ворожнечі», коли спікери ділять людей на «правильних» і «неправильних», – додає мешканець Донбасу, громадський лідер Олексій Мацука.
Сьогодні, як то кажуть, «м’яч на полі» українських законотворців. Але політика – це теж командна «гра», в якій важливо налагодити ефективні зв’язки з усіма сторонами, зацікавленими в ухваленні дієвих інструментів з реінтеграції Донбасу та створення суспільних компромісів навколо східної проблеми. Без цього стратегічний закон просто може стати черговим папірцем в довгій шухляді змарнованих можливостей української політики.
Андрій Сніжко,
для IA ZIK
