Громадська думка населення щодо реформи децентралізації

Опитування
Перегляди: 5546
7 вересня 2018
Read this article in English

Загальнонаціональне опитування населення проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології 16–28 серпня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2041 респондент віком старших за 18 років.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників, близьких до 50%, 2,8% для показників, близьких до 25 або 75%, 2,0% для показників, близьких до 12 або 88%, 1,4% для показників, близьких до 5 або 95%, 0,7% для показників, близьких до 1 або 99%.

Це опитування   представлене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках програми  «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст дослідження  є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Для порівняння наведено результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та Київським міжнародним інститутом соціології у серпні 2016 р. та червні 2017 р.

  • За рік рівень обізнаності українців із реформою децентралізації трохи знизився. Добре знають,  у чому полягає ця реформа 16% (у червні 2017 р. таких було 20%), щось чули – 60% (у 2017 р. – 62%). Відповідно, частка тих, хто нічого не знає про децентралізацію зросла з 18% до 23%. Найбільше про реформу знають у Центрі (загалом 83%), найменше – на Сході (53%). 
  • Про те, що вони добре знають про зміст повноважень місцевої влади, заявили лише 19% опитаних, тоді як 51% знайомі з цим питанням частково; натомість 32% – практично нічого про це не знають.
  • Як і рік тому, підтримка кроків влади щодо децентралізації переважає над негативним ставленням. Зокрема, таку підтримку висловили 43% опитаних (в червні 2017 року – 42%), тоді як негативно до діяльності влади у цій сфері ставиться 22% (у 2017 році – 27%). Прихильники реформи децентралізації переважають у всіх макрорегіонах, за винятком Сходу (тут рівень підтримки становить лише 24%, а негативне ставлення задекларували 29%). Найбільшою ж підтримка політики децентралізації є на Заході (53%).
  • Водночас більшість українців, як і раніше, не відчуває змін від використання додаткових коштів, які місцеві бюджети отримали протягом останніх років – таку позицію висловили 61% (в червні 2017 року – 55%). Частка тих, хто відчув зміни на краще внаслідок збільшення місцевих бюджетів,  досить невелика (18%), і лише трохи вища за частку тих, хто побачив зміни на гірше (останніх 14%). Крім того, порівняно з червнем 2017 року ці частки майже не змінилися. При цьому мають місце деякі регіональні відмінності, а саме, на Заході та Півдні дещо більше тих, хто свідчить про зміни позитивні,  тоді як в Центрі та на Сході ситуація зворотна – більше тих, хто відчув негативні зміни.
  • Серед тих, хто помітив позитивні зміни, найчастіше згадувалося покращення ситуації з благоустроєм, санітарним станом біля будинків (46%),  покращення роботи ЖКХ (22%) та міського транспорту (21%).
  • Як і у 2016–2017 рр., найбільша частка тих, хто відчув зміни на гірше, вказали на зниження якості медичного обслуговування ­– 43%. Іншими сферами, щодо яких було відзначено погіршення, були турбота про соціально вразливі групи (35%) та забезпечення громадян робочими місцями (28%). Проте можна відмітити, що цього року ці негативні зміни дістали нижчий відсоток,  ніж це було в опитуванні минулого року.
  • Порівняно з минулим роком практично не змінилася громадська думка  щодо здатності місцевої влади використати додаткові повноваження, отримані в результаті  децентралізації: в і в цьому, і в минулорічному опитуваннях впевненими в такій здатності були 44% (10% – «цілком впевнені» і ще 34% – «переважно впевнені»), значні сумніви щодо цього висловили 26% в поточному опитуванні та 29% – у минулорічному. Частка ж тих, хто переконаний, що місцева влада не справиться з новими повноваженнями, трохи знизилася (з 17% до 12%).  Найбільш впевнені у можливостях своєї місцевої влади у Західному регіоні («абсолютно» чи «переважно» впевнені – 54%), найменше – на Сході (27%).
  • Громадяни передбачають як позитивні, так і негативні наслідки від децентралізації. На думку 23%, вона дасть громадянам нові можливості впливу на владу (цей показник не відрізняється від минулорічного), а 12% вважають, що завдяки цій реформі покращиться якість послуг (даний показник в минулорічному опитуванні становив 18%). Натомість 23% побоюються, що децентралізація призведе до появи місцевих «князьків», а 22% – до спустошення сіл і селищ. Причому згадки про можливість появи непідконтрольних місцевих еліт порівняно з минулорічним опитуванням на 5% зменшилися, тоді як згадки про можливу депопуляцію в якихось районах – на 6% збільшилися. Найвищі побоювання щодо «місцевих князьків» виявилися в Центрі (31%), натомість найбільші можливості впливати на владу побачили жителі Заходу (32%). Про загрозу спустошення населених пунктів помітно частіше згадували мешканці Півдня (33%).
  • Обізнаність громадян із процесом добровільного об’єднання громад протягом року змінилася незначним чином. Зокрема, добре знають про цей процес 12% опитаних (у 2017 році – 18%), щось чули про це – 57% (у 2017 році – 56%), тоді як  нічого про це не знають (як і у 2017 році) 26%. Більша  обізнаність  про об’єднання громад на Заході (тут добре знають про цей процес 19% опитаних, на відміну від 7–13% в інших регіонах). Загалом  показники  обізнаності щодо процесів децентралізації  відрізняються на Заході, Сході та в Центрі (відповідно 77%, 69% і 75%), тоді як на Півдні цей показник значно нижчий (47%).
  • Загалом добровільне об’єднання територіальних громад має підтримку 39% населення, негативне ставлення висловили 28% опитаних. Натомість майже третина опитаних не визначалися в цьому питанні.
  • Серед мешканців об’єднаних громад переважає думка, що це об’єднання ніяк не відобразилося на умовах їхнього життя; таку оцінку дали 50% опитаних у цій групі (водночас цей рівень є помітно меншим, порівняно з минулим роком, коли відповідний показник становив 63%). Частка тих, хто відчув покращення умов життя, в поточному опитуванні склала 37%, тоді як в минулорічному опитуванні – 11%. Частка тих, хто відчув погіршення, склала 10% (в минулорічному опитуванні – 12%).
  • Як і торік, українці переважно не задоволені  спроможністю  впливати на рішення місцевої влади – таких налічується 55%; водночас даний показник є дещо меншим, порівняно з минулорічним опитуванням (тоді він становив 63%). Проте такий спад відбувся за рахунок зростання тих, хто не зміг визначитися в цьому питанні, тоді як частка задоволених залишилася практично незмінною (17% в поточному опитуванні, і 16% – в минулорічному).
  •  Найменше задоволених своїми можливостями впливу на місцеву владу на Сході – 10%, тоді як на Заході задоволені своїми можливостями 28%. При цьому лише 34% задекларували своє бажання взяти участь в управлінні своїм селом, селищем чи містом у випадку розширення повноважень місцевої влади (в 2017 році таку думку висловили 37%), тоді як 48% зізнались, що не готові до цього (у 2017 році – 50%).
  • Серед тих, хто висловив бажання брати участь в управлінні своїми громадами, найпопулярнішим інструментом цього лишилася участь у виборах в якості виборців (46%, в 2017 році – 42%). Усі інші форми участі у справах громади значно менш популярні:  участь у громадських слуханнях та участь у громадських роботах з благоустрою згадували лише 16%, а про інші можливі заходи – ще менше. Водночас у цьому питанні виявилися певні регіональні відмінності: найбільше готові брати участь у виборах до органів міського самоврядування в якості виборців респонденти Півдня (54%) та Сходу (49%), тоді як дещо меншою ця готовність є на Заході (40%) та в Центрі (44%). На Заході є дещо більшим рівень готовності долучатися до громадських слухань (22% на відміну від 13-15% в інших регіонах). Натомість на Сході є найбільшою (39%) частка тих, хто не готовий брати участь у  будь-яких діях щодо долучення до управління справами у своїй громаді.
     

ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ

Останні новини з категорії Опитування

Громадська думка українців щодо святкування дати закінчення Другої світової війни у Європі

Пресреліз, підготовлено за результатами опитувань Інституту соціології НАН України, Фонду "Демократичні ініціатви", Центру Разумкова, КМІС...
8 травня 2024

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні – загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне опитування проведено з 21 по 27 березня 2024 року
25 квітня 2024

Джерела інформації про війну

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разум...
18 квітня 2024

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024