Загальнонаціональне опитування населення проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології 16–28 серпня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2041 респондент віком старших за 18 років.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників, близьких до 50%, 2,8% для показників, близьких до 25 або 75%, 2,0% для показників, близьких до 12 або 88%, 1,4% для показників, близьких до 5 або 95%, 0,7% для показників, близьких до 1 або 99%.
Це опитування представлене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках програми «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст дослідження є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Для порівняння наведено результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та Київським міжнародним інститутом соціології у серпні 2016 р. та червні 2017 р.
- За рік рівень обізнаності українців із реформою децентралізації трохи знизився. Добре знають, у чому полягає ця реформа 16% (у червні 2017 р. таких було 20%), щось чули – 60% (у 2017 р. – 62%). Відповідно, частка тих, хто нічого не знає про децентралізацію зросла з 18% до 23%. Найбільше про реформу знають у Центрі (загалом 83%), найменше – на Сході (53%).
- Про те, що вони добре знають про зміст повноважень місцевої влади, заявили лише 19% опитаних, тоді як 51% знайомі з цим питанням частково; натомість 32% – практично нічого про це не знають.
- Як і рік тому, підтримка кроків влади щодо децентралізації переважає над негативним ставленням. Зокрема, таку підтримку висловили 43% опитаних (в червні 2017 року – 42%), тоді як негативно до діяльності влади у цій сфері ставиться 22% (у 2017 році – 27%). Прихильники реформи децентралізації переважають у всіх макрорегіонах, за винятком Сходу (тут рівень підтримки становить лише 24%, а негативне ставлення задекларували 29%). Найбільшою ж підтримка політики децентралізації є на Заході (53%).
- Водночас більшість українців, як і раніше, не відчуває змін від використання додаткових коштів, які місцеві бюджети отримали протягом останніх років – таку позицію висловили 61% (в червні 2017 року – 55%). Частка тих, хто відчув зміни на краще внаслідок збільшення місцевих бюджетів, досить невелика (18%), і лише трохи вища за частку тих, хто побачив зміни на гірше (останніх 14%). Крім того, порівняно з червнем 2017 року ці частки майже не змінилися. При цьому мають місце деякі регіональні відмінності, а саме, на Заході та Півдні дещо більше тих, хто свідчить про зміни позитивні, тоді як в Центрі та на Сході ситуація зворотна – більше тих, хто відчув негативні зміни.
- Серед тих, хто помітив позитивні зміни, найчастіше згадувалося покращення ситуації з благоустроєм, санітарним станом біля будинків (46%), покращення роботи ЖКХ (22%) та міського транспорту (21%).
- Як і у 2016–2017 рр., найбільша частка тих, хто відчув зміни на гірше, вказали на зниження якості медичного обслуговування – 43%. Іншими сферами, щодо яких було відзначено погіршення, були турбота про соціально вразливі групи (35%) та забезпечення громадян робочими місцями (28%). Проте можна відмітити, що цього року ці негативні зміни дістали нижчий відсоток, ніж це було в опитуванні минулого року.
- Порівняно з минулим роком практично не змінилася громадська думка щодо здатності місцевої влади використати додаткові повноваження, отримані в результаті децентралізації: в і в цьому, і в минулорічному опитуваннях впевненими в такій здатності були 44% (10% – «цілком впевнені» і ще 34% – «переважно впевнені»), значні сумніви щодо цього висловили 26% в поточному опитуванні та 29% – у минулорічному. Частка ж тих, хто переконаний, що місцева влада не справиться з новими повноваженнями, трохи знизилася (з 17% до 12%). Найбільш впевнені у можливостях своєї місцевої влади у Західному регіоні («абсолютно» чи «переважно» впевнені – 54%), найменше – на Сході (27%).
- Громадяни передбачають як позитивні, так і негативні наслідки від децентралізації. На думку 23%, вона дасть громадянам нові можливості впливу на владу (цей показник не відрізняється від минулорічного), а 12% вважають, що завдяки цій реформі покращиться якість послуг (даний показник в минулорічному опитуванні становив 18%). Натомість 23% побоюються, що децентралізація призведе до появи місцевих «князьків», а 22% – до спустошення сіл і селищ. Причому згадки про можливість появи непідконтрольних місцевих еліт порівняно з минулорічним опитуванням на 5% зменшилися, тоді як згадки про можливу депопуляцію в якихось районах – на 6% збільшилися. Найвищі побоювання щодо «місцевих князьків» виявилися в Центрі (31%), натомість найбільші можливості впливати на владу побачили жителі Заходу (32%). Про загрозу спустошення населених пунктів помітно частіше згадували мешканці Півдня (33%).
- Обізнаність громадян із процесом добровільного об’єднання громад протягом року змінилася незначним чином. Зокрема, добре знають про цей процес 12% опитаних (у 2017 році – 18%), щось чули про це – 57% (у 2017 році – 56%), тоді як нічого про це не знають (як і у 2017 році) 26%. Більша обізнаність про об’єднання громад на Заході (тут добре знають про цей процес 19% опитаних, на відміну від 7–13% в інших регіонах). Загалом показники обізнаності щодо процесів децентралізації відрізняються на Заході, Сході та в Центрі (відповідно 77%, 69% і 75%), тоді як на Півдні цей показник значно нижчий (47%).
- Загалом добровільне об’єднання територіальних громад має підтримку 39% населення, негативне ставлення висловили 28% опитаних. Натомість майже третина опитаних не визначалися в цьому питанні.
- Серед мешканців об’єднаних громад переважає думка, що це об’єднання ніяк не відобразилося на умовах їхнього життя; таку оцінку дали 50% опитаних у цій групі (водночас цей рівень є помітно меншим, порівняно з минулим роком, коли відповідний показник становив 63%). Частка тих, хто відчув покращення умов життя, в поточному опитуванні склала 37%, тоді як в минулорічному опитуванні – 11%. Частка тих, хто відчув погіршення, склала 10% (в минулорічному опитуванні – 12%).
- Як і торік, українці переважно не задоволені спроможністю впливати на рішення місцевої влади – таких налічується 55%; водночас даний показник є дещо меншим, порівняно з минулорічним опитуванням (тоді він становив 63%). Проте такий спад відбувся за рахунок зростання тих, хто не зміг визначитися в цьому питанні, тоді як частка задоволених залишилася практично незмінною (17% в поточному опитуванні, і 16% – в минулорічному).
- Найменше задоволених своїми можливостями впливу на місцеву владу на Сході – 10%, тоді як на Заході задоволені своїми можливостями 28%. При цьому лише 34% задекларували своє бажання взяти участь в управлінні своїм селом, селищем чи містом у випадку розширення повноважень місцевої влади (в 2017 році таку думку висловили 37%), тоді як 48% зізнались, що не готові до цього (у 2017 році – 50%).
- Серед тих, хто висловив бажання брати участь в управлінні своїми громадами, найпопулярнішим інструментом цього лишилася участь у виборах в якості виборців (46%, в 2017 році – 42%). Усі інші форми участі у справах громади значно менш популярні: участь у громадських слуханнях та участь у громадських роботах з благоустрою згадували лише 16%, а про інші можливі заходи – ще менше. Водночас у цьому питанні виявилися певні регіональні відмінності: найбільше готові брати участь у виборах до органів міського самоврядування в якості виборців респонденти Півдня (54%) та Сходу (49%), тоді як дещо меншою ця готовність є на Заході (40%) та в Центрі (44%). На Заході є дещо більшим рівень готовності долучатися до громадських слухань (22% на відміну від 13-15% в інших регіонах). Натомість на Сході є найбільшою (39%) частка тих, хто не готовий брати участь у будь-яких діях щодо долучення до управління справами у своїй громаді.
ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ
