Медіа
Перегляди: 1537
28 квітня 2014

Чому потрібно провести всеукраїнський референдум

Завтра Верховна Рада  вирішить, чи бути всеукраїнському референдуму, але якщо рішення  буде позитивним,  впевнена, це зможе  зменшити напругу  на Сході, зокрема, в Луганській та Донецькій областях. Раніше я вже казала про важливість і поки що наявну можливість  діалогу не тільки з громадами східних міст  і районів, але і з активними  прихильниками  референдуму.  З іншого боку, наголошувала на  тому, що не можна допустити  збільшення  соціальної бази сепаратистського руху. Організація законного референдуму  відповідатиме і першій, і другій цілям. 

Марія Золкіна, політичний аналітик

Одна з умов запобігання подальшому поширенню сепаратистських настроїв  – показати чітку альтернативу  ідеї  псевдореферендуму, переконати, що питання можна і потрібно розв’язати саме в рамках легального поля.  Референдум з питання децентралізації, передачі повноважень на регіональний і місцевий рівні, запровадження системи субсидіарності – це той захід, який:

  •  буде серйозним аргументом  на підтримку єдності України, дасть змогу  апелювати до вже наявного  рішення про проведення референдуму як засобу вирішити  конфлікт, тому що   пропозиція  почати з того, щоб домагатися проведення всеукраїнського референдуму  на Сході, підтримки не знаходить. Люди набагато простіше стають на позицію підтримки місцевого «референдуму»,  абсолютно не розуміючи,  що його юридична сила буде нікчемною.  Є запит на народне волевиявлення – дайте альтернативу, проведіть  повноцінну підготовку, бодай якусь роз’яснювальну роботу, аби  пересічні громадяни підтримали ініціативу легального і законного волевиявлення;
  • покаже реальну зацікавленість центральної влади у врегулюванні кризи, що в умовах несприйняття і невизнання її легітимною більшістю населення, зокрема, на Донбасі,  є надважливим;
  • може дозволити  налагодити    контакт з тим крилом в стані протестувальників (не всі з них сепаратисти) на Донбасі, які мають вплив на ситуацію зсередини і які зможуть принаймні спробувати використати цей аргумент для вгамування   радикальних настроїв.

Отже,  потрібне рішення  про проведення референдуму, але окрім цього потрібне рішення про зміну закону про всеукраїнський референдум. В  його нинішній, недемократичній за своєю суттю редакції  використовувати його буде  щонайменше дивно, а експерти,  які ще кілька місяців тому наполягали на його скасуванні і ухваленні нового,  не зможуть  бути переконливими   сьогодні під час пояснення, чому референдум варто провести.  Більше того,  зараз так само  важливо ухвалити закон про місцеві референдуми, який створить  додатковий інструмент    для  зменшення суспільного загострення на Сході. 

Не менш важливим за сам факт проведення референдуму може стати кампанія з його підготовки. А саме – роз’яснення, що таке децентралізація і  як виглядатимуть її результати на місцях.  Підготовча робота – це платформа для того, щоб пересічні громадяни почули аргументи на користь  цієї реформи і значна частина з них зрозуміла, що  це власне відповідає тому, що вони уявляли як федералізацію держави.

І хоча Верховна Рада не визначить темою референдуму  зміну державного устрою   України, теоретично навіть її, насправді, не варто боятися. Згідно з дослідженням громадської думки у південних і східних областях, що його провів КМІС  з 8 по 16 квітня,  з-поміж 8 областей Сходу і Півдня лише в Луганській області відносна більшість населення підтримує федеративний державний устрій (42%) на противагу унітарному  в його нинішньому вигляді (12,4%) та унітарному з децентралізацією і розширенням прав областей (34,2%). Втім, як бачимо, сукупно унітарна державний лад навіть в Луганській області має більшу підтримку серед населення (47%), аніж федеративний. В Донецькій області, де  ситуація з сепаратистськими рухами ще більш напружена,  а  російський фактор впливу  ще очевидніший, аніж на Луганщині,  за федерацію виступають 38,4%, тоді як за унітарну, але децентралізовану,  державу  – 41%, а за збереження статусу-кво щодо державного устрою – ще 11%. Тобто насправді  всеукраїнський референдум навіть з такого небезпечного для стабільності України як держави питання, як зміна  державного ладу,  засвідчив би підтримку   унітарній моделі, хоча і в новій формі. Але  в нинішніх умовах, звичайно,  такий  референдум тільки ще більше розхитає український човен і де-факто матиме зворотний  ефект з точки зору впливу Росії, яка або зробить все для його  зриву, або  точно не визнає його результати,оголосивши їх сфальсифікованими. 

Тому вважаю, що  децентралізація – це оптимальна тема  для референдуму, який однозначно потрібен як чинник врегулювання кризи,  початку легалізації  нової влади в очах виборця на Сході і, відповідно, зміни акцентів у вимогах тих, хто активно чи пасивно, але  не сприймає  новий уряд і зміну політичної системи загалом.