Чи виправдав себе воєнний стан і що буде далі?

Ось уже два тижні вперше в історії незалежності Україна, а, точніше, окремі її регіони, живуть у воєнному стані.

Воєнний стан почав діяти в десяти областях: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій. 

Відповідно до Закону, воєнний стан – це особливий правовий режим, який вводиться у разі збройної агресії проти України або нападу на неї, небезпеки незалежності і територіальній цілісності держави.

Раніше при розгляді цього рішення Президент Порошенко запевнив, що основні конституційні права громадян в період дії воєнного стану обмежені не будуть, а заходи пов'язані з ВС будуть здійснюватися тільки у випадку наземної агресії з боку Росії.

Закон не встановлює максимальної планки тривалості воєнного стану, на відміну від надзвичайного стану, який не може тривати довше 60 днів.

Яким чином змінилося життя українців, які мешкають в регіонах, де діє ВС? Про це сайту 24 каналу розповів відомий політолог, професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

Пане Олексію, чи не були, як на вас, перебільшені заяви окремих депутатів, які, навіть голосуючи "за", говорили про недоцільність введення "гібридного" воєнного стану в окремо взятих областях?

Воєнний стан, який було введено, я би назвав превентивним, тестовим. Що він дає? Тільки можливість перевірити зараз співпрацю силових структур і влади в умовах надзвичайного стану.

Сьогодні справді існує загроза ескалації конфлікту – Росія стягує війська та нарощує військову присутність в Азовському і Чорному морях. Тому розрахунок введення ВС робився на те, як діяти, якщо щось станеться, щоб це не було для нас несподіванкою. Це – один момент.

А другий – це момент апробації, тобто, перевірити наскільки функціонально підготовлені силові структури і влада для того, щоб взаємодіяти в умовах, якщо дійсно доведеться запровадити воєнний стан в його повному, а не частковому обсязі.

Багато хто з критиків чинної влади переконує, що введення воєнного стану (нехай не на всій території країни) – один із елементів передвиборчої кампанії чинного президента Порошенка. Що ви думаєте з цього приводу?

Насправді, з виборами пов'язані дії Росії. До речі, ще задовго до цього (рішення про введення воєнного стану – Прим. ред.) аналітики казали про те, що РФ буде використовувати ситуацію на фронті для того аби напередодні виборів підігрівати температуру в українському суспільстві і підривати демократію, використовуючи при цьому ці ж демократичні засоби. Тому, я сказав би так: якраз Росія намагається поставити нашу владу в досить незручну ситуацію.

Ось уявімо собі, що воєнний стан не був введений. Що у такому разі говорила б наша патріотична опозиція? Вона б казала одне: "Зрада". Тому в цій ситуації влада не могла реагувати інакше.

Але все ж таки, як це вплине на вибори і чи вплине власне воєнний стан?

Ми бачимо, що зараз зроблено все для того, щоб на вибори введення воєнного стану не вплинуло. Для цього й було прийнято рішення про обмеження в часі ВС на місяць, щоб це питання не перетиналося з виборчою кампанією.

Так, з одного боку Порошенко опиняється в центрі уваги як верховний головнокомандувач. Об'єктивно, це справді посилює увагу до його фігури, повноважень, рішень. Але з іншого боку, опозиція також активно використовує це питання задля критики президента. Знову ж таки, патріотична опозиція каже, що це рішення запізніле, а проросійська опозиція своєю чергою заявляє, що воєнний стан взагалі непотрібно було запроваджувати. Тобто, кожна політична сила намагається здобути для себе особисті дивіденди.

Як ви оцінюєте вплив на загальносуспільне життя рішення про введення воєнного стану в окремо взятих регіонах?

Зараз ми бачимо, що, дякувати Богу, рішення про воєнний стан не вплинуло на суспільне життя. В перші дні були побоювання щодо того, як буде працювати банківська система, чи припиняться соціальні виплати, що буде на полицях наших магазинів. Але на щастя всього цього негативу вдалося уникнути. Я б сказав, що наразі ситуація стабілізувалася.

А чи правильним в принципі було рішення про запровадження ВС в окремих областях?

Це мають оцінювати військові фахівці, але на що би я хотів звернути увагу. Ми всі стали свідками того, наскільки важко було запроваджувати це рішення (навіть в обмеженому варіанті) через парламент, зберігаючи усі демократичні процедури. Влада пішла на мінімальні умови – 30 днів і на частині території.

Даруйте, за дещо цинічну постановку питання, але, вибори чи дійсно загострення в Керченській протоці – що насправді стало причиною введення ВС?

В ситуації, яка мала місце в Керченській протоці, не можна було не реагувати. Дехто зараз каже, що потрібно було відкривати вогонь по російських суднах і підтягувати українську авіацію, але ж зрозуміло, що це все нереалістично і в цьому відкритому двобої ми однозначно програли б. Тому це була така асиметрична відповідь.

Але ми бачили певні неузгодженності (в тому числі, з формулюваннями президентського указу), які потрібно врахувати у майбутньому.

Згідно з чинним законодавством, воєнний стан не може тривати понад 60 діб. Як ви гадаєте, чи може ВС бути подовжено по закінченню 30-денного терміну?

Так, безумовно, в разі загострення ситуації воєнний стан може бути подовжено, але знову ж таки, це вимагатиме затвердження в парламенті, де очевидно будуть ставитися питання наскільки це виправдано. Депутати вимагатимуть переконливих аргументів.

Раніше ви сказали, що введення воєнного стану – це тест на готовність скоординованої співпраці силовиків і вищого керівництва. Пів шляху вже пройдено, чи складається цей тест?

Я не готовий це прокоментувати, тому що насправді все, що відбувається – недоступне широкій публіці.

Що ми чули? Зараз активно пішли записуватися добровольці, люди які були в АТО. Буде перевірка готовності першого резерву.

Як ви оцінюєте європейську та загалом світову реакцію на рішення про воєнний стан і окремо російську?

З російською реакцією все очевидно: пропаганда. Путін вже договорився до того, що тут немовлят збираються їсти. Знаєте цю його фразу, що, мовляв, Захід в усьому потурає Україні і що якби агресивний Київ замовив би немовлят на сніданок, то Захід подав би їх нам. Думаю – це дуже красномовна цитата Путіна. І ще одна теза, щоправда, не пам'ятаю точно, хто саме це сказав... Але суть зводиться до того, що саме Росія захищає Захід і Європу від загрози фашизму. "Брєд" і маячня, притаманна кремлівській пропаганді...

Що ж стосується в цілому міжнародної реакції, скажу так. Спочатку було очевидно, що світова спільнота очікує додаткової інформації щодо ситуації в Керченській протоці. Але одні країни одразу відреагували жорстко, інші закликали обидві сторони до стриманості (Італія, Угорщина, Болгарія). Згодом ми побачили, що в рішеннях ЄС і НАТО позиція зафіксована чітко – це є агресія Росії і напад на українські кораблі не має виправдань. І щодо США: Трамп скасував зустріч з Путіним, причому чітко було сказано, що вимога про звільнення українських моряків і кораблів має бути виконана.

Загалом, думаю, на Заході також побоювалися, що ці події можуть відтермінувати президентську виборчу кампанію. Вважаю, побоювання мало місце і, мабуть, відбулися розмови Порошенка з деякими представниками Заходу, зокрема, з Меркель. Це й стало результатом скорочення воєнного стану до 30 днів з 60-ти.

Коли західних представників запитують: "Чи треба було вводити воєнний стан, чи адекватно Україна на це реагувала?" Позиція наступна: так, відбувся агресивний акт Росії, а далі Україна сама обирає як їй на це відреагувати. Зокрема, таку позицію озвучив Курт Волкер.

Автор: Наталя Ромашова

Оригінал: 24 канал