Чи буде третій Майдан?

Соціально-економічні ризики за останні два роки проявилися більш ніж чітко. Це і падіння курсу національної валюти, і багатовідсоткова інфляція, і підвищення комунальних та інших тарифів. Економісти ще наприкінці 2013-го попереджали: слідом за політичною нестабільністю прийде й економічна.

Мали рацію і ті, хто говорив, що немає успішних реформ без непопулярних заходів. З чим маємо справу − з політичним волюнтаризмом чи своєрідним тетчеризмом у виконанні Яценюка, судити поки що зарано. У будь-якому разі, суспільство, за логікою, мала б накрити хвиля соціального розчарування і зростання протестних настроїв. Але соціологи цього, як не дивно, не фіксують. «Подивіться, скільки людей прийшло на тарифний Майдан. Люди не готові мітингувати, бо не бачать альтернативи. Майдани створює лише активна меншість, але й цього сьогодні немає. При цьому найбільше людей дратує, що не виконано дві ключові вимоги Майдану − боротьба з корупцією та притягнення до відповідальності тих, хто розстрілював активістів. А зроблено в цьому напрямку вкрай мало», − ділиться своєю думкою з Forbes Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи».

У суспільстві все частіше назріває питання: «Чи буде третій Майдан?». І воно теж − некоректне. Справа в тому, що соціологами, за словами Бекешкіної, помічено цікавий парадокс: українці готові відстоювати європейський вектор, результати виборів, цінності та свободу, але вкрай рідко виступають на захист своїх соціально-економічних прав. А в Європі навпаки − саме соціально-економічна повістка задає тон політиці.

ВІТАЛІЙ ФІЛІПОВСЬКИЙ, джерело: Forbes