Андрій Биченко: Церкву люблять за ненав’язливість, а владу не люблять за неефективність

Центр Разумкова спільно з фондом «Демократичні ініціативи» опублікували результати дослідження довіри до суспільних інституцій. Перше місце в рейтингу посіла церква. На другому місці з відривом у 20% розташувалися ЗМІ. Верховна Рада, суди, політичні партії, уряд, міліція, банки, прокуратура, Конституційний Суд, СБУ, місцеві органи влади та Президент України мають негативний баланс довіри-недовіри. Радіостанція «Голос Столиці» поспілкувалася із директором соціологічної служби Центру Разумкова Андрієм Биченко про отримані результати дослідження.

— Рівень довіри до церкви залишається досить високим, незважаючи на всі скандали навколо релігійних організацій. Тобто схильність українців довіряти інституту церкви незмінна?

Вона незмінна і тут слід розуміти, що оскільки релігійність переважної більшості українців є більше декларативною, тобто вони усе ж не є глибоко віруючими людьми, їх насправді менше турбують міжцерковні чвари. І вони дуже цінують те, що церква не зазіхає на їхні свободи, як це роблять органи влади.

А з іншого боку іноді навіть не одна церква, а рада церков виступає з дуже позитивними для громадян вимогами до органів влади. Наприклад, недопущення біометричних паспортів або з іншими соціальними ініціативами. Тобто довіра зумовлена, перш за все, позицією церкви у світському житті, а не міжцерковними чварами.

— Рівень довіри до Президента та Верховної Ради у порівнянні з минулорічними дослідженнями впав. Коли цей показник був найвищим?

В Україні було два піки. Найвищими ці показники були навесні 2005 року, одразу після Помаранчевої революції. Але у нинішнього президента також був пік, коли довіра перевищувала недовіру. Це фіксувалося одразу після президентських виборів, десь навесні 2010 року.

З тих пір показники значно погіршилися. Те, що бувають і позитивні показники, свідчить про те, що для людей не є принциповим завжди бути проти влади. Люди оцінюють діяльність влади і відповідно до цієї діяльності їй довіряють або не довіряють.

— Що стосується ЗМІ, то як змінилася їхня позиція в рейтингу?

Майже не змінилася. Довіра до ЗМІ завжди була досить високою, але помірною. За увесь час досліджень українським ЗМІ більше довіряли, ніж не довіряли.

— Про що свідчать усі ці результати?

На жаль, опитування свідчить, що ситуація повторюється, і фактично зараз зафіксовано цикл, схожий на той, що був з 2005 по 2010 роки, коли одразу після приходу нової влади на неї покладалися значні сподівання на покращення, а потім довіра до політиків поступово згасала. І ми бачимо, що зрештою вона згасла настільки, що та влада програла президентські вибори.

Зараз можна казати, що тенденції щодо нової влади аналогічні. Розчарувавшись у попередній, обрали нову владу. Сподівалися, що вона дасть дійсне «покращення життя вже сьогодні», але наразі цього покращення не видно, і що довше його не видно, то більшим є розчарування.