Медіа
Перегляди: 3044
17 червня 2013

Андрій Биченко: Церкву люблять за ненав’язливість, а владу не люблять за неефективність

Центр Разумкова спільно з фондом «Демократичні ініціативи» опублікували результати дослідження довіри до суспільних інституцій. Перше місце в рейтингу посіла церква. На другому місці з відривом у 20% розташувалися ЗМІ. Верховна Рада, суди, політичні партії, уряд, міліція, банки, прокуратура, Конституційний Суд, СБУ, місцеві органи влади та Президент України мають негативний баланс довіри-недовіри. Радіостанція «Голос Столиці» поспілкувалася із директором соціологічної служби Центру Разумкова Андрієм Биченко про отримані результати дослідження.

— Рівень довіри до церкви залишається досить високим, незважаючи на всі скандали навколо релігійних організацій. Тобто схильність українців довіряти інституту церкви незмінна?

Вона незмінна і тут слід розуміти, що оскільки релігійність переважної більшості українців є більше декларативною, тобто вони усе ж не є глибоко віруючими людьми, їх насправді менше турбують міжцерковні чвари. І вони дуже цінують те, що церква не зазіхає на їхні свободи, як це роблять органи влади.

А з іншого боку іноді навіть не одна церква, а рада церков виступає з дуже позитивними для громадян вимогами до органів влади. Наприклад, недопущення біометричних паспортів або з іншими соціальними ініціативами. Тобто довіра зумовлена, перш за все, позицією церкви у світському житті, а не міжцерковними чварами.

— Рівень довіри до Президента та Верховної Ради у порівнянні з минулорічними дослідженнями впав. Коли цей показник був найвищим?

В Україні було два піки. Найвищими ці показники були навесні 2005 року, одразу після Помаранчевої революції. Але у нинішнього президента також був пік, коли довіра перевищувала недовіру. Це фіксувалося одразу після президентських виборів, десь навесні 2010 року.

З тих пір показники значно погіршилися. Те, що бувають і позитивні показники, свідчить про те, що для людей не є принциповим завжди бути проти влади. Люди оцінюють діяльність влади і відповідно до цієї діяльності їй довіряють або не довіряють.

— Що стосується ЗМІ, то як змінилася їхня позиція в рейтингу?

Майже не змінилася. Довіра до ЗМІ завжди була досить високою, але помірною. За увесь час досліджень українським ЗМІ більше довіряли, ніж не довіряли.

— Про що свідчать усі ці результати?

На жаль, опитування свідчить, що ситуація повторюється, і фактично зараз зафіксовано цикл, схожий на той, що був з 2005 по 2010 роки, коли одразу після приходу нової влади на неї покладалися значні сподівання на покращення, а потім довіра до політиків поступово згасала. І ми бачимо, що зрештою вона згасла настільки, що та влада програла президентські вибори.

Зараз можна казати, що тенденції щодо нової влади аналогічні. Розчарувавшись у попередній, обрали нову владу. Сподівалися, що вона дасть дійсне «покращення життя вже сьогодні», але наразі цього покращення не видно, і що довше його не видно, то більшим є розчарування.

Останні новини з категорії Медіа

Європа проти сценарію Трампа? Що означають переговори із Зеленським

Марія Золкіна проаналізувала, чи домовилися Трамп, Сі та путін про переділ світу на свої сфери впливу і яке місце в цих домовленостях посід...
20 листопада 2026

Пуховики з Кремля: про що домовилися посланці Трампа з Путіним?

Марія Золкіна проаналізувала результати дипломатичного турне американських посланців, перспективи подальших переговорів щодо завершення війн...
13 листопада 2026

Відлуння війни. Як російська агресія вплинула на діяльність громадських організацій України

Експерти розповіли про стану українського сектору організацій громадянського суспільства у 2026 році
13 листопада 2026

Дезінформація, операції впливу, гібридні загрози: як Росія готує «стихійні» події

Артем Біденко про механізми російської гібридної загрози: від медіамоніторингу, стратегій і бюджетів до списків інфлюенсерів, яких потрібно...
12 листопада 2026