Медіа
Перегляди: 787
9 лютого 2015

82% кримчан за приєднання до Росії? Експерти сумніваються в об'єктивності дослідження GfK

Київ – Компанія GfK Ukraine презентувала результати соціологічного дослідження на тему «Соціально-політичні настрої мешканців Криму». Великий резонанс в інформаційному просторі викликало те, що, згідно з проведеним опитуванням, 82 відсотки кримчан підтримують входження до складу Росії. Співробітники GfK проводили опитування жителів Криму телефоном, і низка експертів піддали сумніву те, що у такий спосіб можна виявити реальні настрої на півострові. На думку українських соціологів та політологів, населення республіки залякане, і кримчани, які не підтримують анексію, можуть боятися говорити телефоном про свої реальні погляди.

Співробітники GfK опитували кримчан з 16 до 22 січня 2015 року. Дослідження проводилося на замовлення організації Berta communication за фінансової допомоги Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив. Результати опитування були оприлюднені на презентації інформаційного центру Free Crimea, створеного за ініціативою політтехнолога Тараса Березовця.

Тарас БерезовецьТарас Березовець

Загалом GjK провело 800 інтерв'ю з жителями Криму 18-ти років і старше, які живують у містах з населенням 20 тисяч і більше. Опитування проводилося методом CATI, заснованому на телефонних інтерв'ю, які беруться під час дзвінків на стаціонарні телефони. Автори дослідження стверджують, що максимальна статистична похибка складає 3,5 відсотка.

Заступник директора GfK Ukraine Гліб Вишлінський пояснив, що опитування проводилося телефоном, бо інтерв'юери, з якими його компанія працювала в Криму, відмовилися проводити інтерв'ю на політичну тематику через страх перед можливими репресіями з боку місцевої влади.

«Ми проводили опитування методом телефонного опитування на стаціонарні номери. Це дзвінки на українські номери в тих містах, які фактично продовжує обслуговувати Укртелеком. Ми обрали такий метод, тому що на мобільні телефонні номери ти вже в Крим не подзвониш, бо це російські номери, і дізнатися, де саме кримська нумерація, дуже складно», – сказав Вишлінський.

Опитування проводилося в містах, в яких проживає понад 20 тисяч людей, тому що в решті населених пунктів дуже низький рівень телефонізації

За його словами, опитування проводилося в містах, в яких живе понад 20 тисяч людей, тому що в решті населених пунктів дуже низький рівень телефонізації. Жителів Севастополя при цьому не обдзвонювали, тому що Укртелеком не обслуговує це місто.

77 відсотків опитаних виявилися росіянами за національністю. Як українці себе ідентифікували 13 відсотків, а кримськими татарами себе назвали тільки 2 відсотки опитаних. Гліб Вишлінський пояснює це тим, що інтерв'юери не опитували невеликі села, де якраз компактно живуть представники корінного народу Криму.

84% дивляться російські канали

Статистика відповідей на головне питання – про ставлення до анексії Криму виявилася для багатьох несподіваною. Згідно з результатами опитування, 82 відсотки кримчан повністю підтримують приєднання Криму до Росії. 11 відсотків – скоріше підтримують, 2 відсотки – швидше не підтримують, 3 відсотки вагалися з відповіддю, і тільки 2 відсотки не підтримують повністю. Причому більша половина тих, хто не підтримує анексію повністю або частково, пояснюють свою позицію тим, що приєднання до Росії не було повністю законним, і потрібно було його провести відповідно до міжнародного права. Друге за популярністю пояснення у цієї групи респондентів – вихід зі складу України створив проблеми у повсякденному житті. Тільки 24 відсотки опитаних, які не підтримують приєднання до Росії, вважають, що більшість кримчан були проти від'єднання від України, а референдум проводився під тиском. 20 відсотків противників анексії засуджують подію, оскільки в Україні їм жилося краще, а 9 відсотків вважають, що Крим має бути самостійною державою.

Логотип проекту Free CrimeaЛоготип проекту Free Crimea

Найбільше приєднання Криму до Росії підтримували респонденти, старші за 56 років. З них за входження до складу Російської Федерації висловилися 90 відсотків. Серед опитаних у віці 36-55 років – за висловився 81 відсоток, а серед молоді приєднання підтримують 74 відсотки.

Ставлення до анексії Криму було не єдиним питанням, яке ставили респондентам. Одним із завдань дослідження було з'ясувати головні проблеми, які турбують жителів півострова. Як виявилося, 42 відсотки респондентів вважають головною проблемою збройний конфлікт на сході України, 40 відсотків – інфляцію та зростання цін, а 22 відсотки – транспортну ізольованість Криму. 19 відсотків найбільше турбує нестача грошей, 15 відсотків – безробіття, 14 відсотків – низький рівень медичного обслуговування. Нестачу або зменшення вибору продуктів харчування та інших товарів вважають проблемою тільки 5 відсотків опитаних.

Також, згідно з опитуванням, 21 відсоток кримчан вважають, що їхнє матеріальне становище покращилося за останній рік. 30 відсотків стверджують, що їхнє становище швидше покращилося, у 35 відсотків воно практично не змінилося, у восьми – швидше погіршилося, і у 5 – погіршилося значно.

Значна частина проведеного дослідження присвячена тому, як кримчани ставляться до засобів масової інформації та соціальних мереж.

Опитування виявило, що російські телеканали як мінімум раз на тиждень дивляться 84 відсотки опитаних, однак довіряють їм лише 10 відсотків. Українське ТБ дивляться 28 відсотків респондентів, а довіряють їм лише 3 відсотки. Згідно з опитуванням, найпопулярніший російський канал – Росія 24 (дивляться 40% опитаних), а український – Інтер (37 відсотків).

Соціальною мережею Вконтакте користуються 42 відсотки опитаних, Однокласниками – 17, а Фейсбуком – лише 9.

Березовець: на півострові панує атмосфера страху

Після появи результатів дослідження у ЗМІ низка експертів заговорили про те, що отримані результати можуть сильно відрізнятися від реальних настроїв, які існують серед населення півострова. Основною претензією, яка висувається до проведеного опитування, це те, що інтерв'ю з кримчанами проводилося телефоном, і люди просто боялися висловлювати свою реальну думку невідомому співрозмовнику.

Директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна вважає, що слабким місцем дослідження є те, що не телефонували у невеликі населені пункти, в яких компактно живуть кримські татари. В результаті, за словами соціолога, думка представників корінного народу, які мають особливу позицію з приводу анексії, не потрапила в дослідження.

«По-друге, дуже складно проводити такі опитування, особливо телефонні, на територіях, де люди бояться, де можуть бути репресії. Тому очікувати чесних відповідей на деякі питання, не варто. Адже телефоном не видно, хто опитує, навіщо і чому», – сказала Бекешкіна в коментарі для Крим.Реалії.


Голова «Демократичних ініціатив» вважає, що в проведеному дослідженні основні тенденції відображені правильно, але конкретні цифри можуть значно відрізнятися від реальних настроїв кримчан.

«Наприклад, 82 відсотки дуже рідко буває, тому що значна частина на будь-які питання обирає варіант «важко сказати». Я не ставлю під сумнів роботу соціологів, я ставлю під сумнів відвертість респондентів за такої методики», – сказала Бекешкіна.

Навіть самі замовники дослідження – організація Berta communication вважає, що кримчани могли давати неправдиві відповіді, побоюючись наслідків.

«Люди, які відповідали телефоном, живуть фактично згідно з романом «1984», коли вони думають одне, а говорять інше. Загальна атмосфера доносів, параноя і страх прослуховування телефонів заважає зрозуміти, що сьогодні в головах у людей», – сказав директор Berta communication Тарас Березовець.

Проте він вважає проведене опитування дуже важливою подією, оскільки воно являє собою перше масштабне дослідження суспільних настроїв у Криму після анексії.

«Це не статика, це динаміка»

Втім, у компанії GfK вважають, що результати їхнього дослідження вірно відображають ті настрої, які зараз панують у Криму.

«Давайте не будемо себе обманювати. GjK спільно з AVAAZ проводили дослідження за кілька днів до проведення кримського референдуму. Відповідно тиск тоді був не таким, для людей була звична українська вольниця. На той момент 70 відсотків підтримували приєднання до Російської Федерації», – сказав заступник директора GfK Ukraine Гліб Вишлінський.

Політики, які наразі перебувають у владних структурах Криму, також вважають проведене опитування об'єктивним і достовірним. Депутат «Державної ради Республіки Крим» Сергій Шувайников вважає, що настрої, відображені в дослідженні, панують вже 23 роки.

Сергій ШувайниковСергій Шувайников

«Велика частина населення Криму – росіяни, а також представники інших народів завжди були за те, щоб відновити історичну справедливість, щоб Крим повернувся в Росію. Так і сталося. За 23 роки це не змінилося. Як і на початку 90-х років, коли я очолював Руську партію Криму і нашим гаслом було повернутися в Росію», – сказав депутат у коментарі для Крим.Реалії.

Експерт Кримського інституту стратегічних досліджень Сергій Костинський вважає, що отримані результати близькі до нинішньої реальності Криму, але настрої жителів півострова можуть швидко змінитися.

Сергій КостинськийСергій Костинський

«Для нас ці результати можуть дозволити зрозуміти, що не так упродовж року робила українська держава, і що робила російська держава. Потрібно розуміти, що це не статика, це динаміка. Ще рік тому і два роки тому населення Криму хотіло жити в Україні. Все дуже швидко змінюється, і важливо правильно з цим працювати», – зазначив Костинський.

За словами політолога, виходячи з отриманих результатів було б помилкою робити висновок про те, що пересічні жителі Криму причетні до анексії півострова. За його словами, основна частина кримчан на момент російського вторгнення виступала в ролі глядачів, а насправді «приєднання» до Росії здійснювалося руками російських спецслужб, військових і частини кримських політичних еліт.

 

Останні новини з категорії Медіа

Покажіть, панове, документи щодо перемир'я! Хто підписав і в якій іпостасі?

Зараз офіційно діє перемир'я. Але текст його ми досі не отримали. Олексій Гарань про ризики цього.
14 серпня 2020

У Білорусі поки що все розвивається за російським сценарієм, - політолог Олексій Гарань

Як розвиватимуться відносини офіційних Києва і Мінська після того, як в сусідній країні стихнуть пристрасті?
13 серпня 2020

Протести в Білорусі: чому заради високого рівня життя ми маємо найперше відстоювати демократичні цінності?

У "Політичному кварталі" про те, чому протести проти авторитарної влади позитивно відобразяться на рівні життя кожного громадянина.
11 серпня 2020

Кравчук хоче подивитися в ОРДЛО на «потьомкінські села»?

Олексій Гарань про те, наскільки ініціативи нового голови української делегації в Мінській ТКГ Кравчука можуть бути ефективними
11 серпня 2020