Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 30 жовтня–4 листопада 2019 року провів опитування експертів, присвячене оцінці історичної події падіння Берлінського муру – наскільки вона вплинула на майбутнє Європи та України, яким може бути майбутнє європейського проекту і чи стане Україна його частиною. В опитуванні взяло участь 26 експертів.
Прес-конференція «30 років з часу падіння Берлінського муру: історичні оцінки та погляд у майбутнє» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів прес-конференції є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
- Учасники опитування одностайні у позитивній оцінці історичної події падіння Берлінського муру. Головними її наслідками називають світові геополітичні перетворення: падіння Берлінського муру фактично ознаменувало завершення «холодної війни», суттєво послабило геополітичний вплив СРСР та заклало підвалини його розпаду в майбутньому. Як зазначили у своїх відповідях експерти, падіння Берлінського муру стало поштовхом до демократизації країн Центрально-Східної Європи та уможливило їх приєднання до ЄС та НАТО. Об’єднана ж Німеччина, що постала після падіння стіни та інкорпорації НДР до ФРН, у майбутньому стала однією з найпотужніших держав ЄС, яку часто називають неофіційним лідером Європи.
- Однак експерти відзначають й певні негативні наслідки цієї події. Зокрема, у короткостроковій перспективі об’єднання з менш економічно розвиненою НДР дещо ослабило Західну Німеччину. Виникнення збройних конфліктів на Балканах та на території колишніх республік СРСР також було наслідком дезінтеграційних процесів у СРСР, що у своєю чергою були спричинені падінням Берлінського муру.
- Щодо наслідків цієї події для майбутнього України більшість експертів стверджують, що падіння Берлінського муру стало каталізатором здобуття Україною незалежності внаслідок розпаду Радянського Союзу. Опосередковано ця подія також позитивно вплинула і на перспективи європейської інтеграції України: як географічно (внаслідок вступу країн ЦСЄ до Європейського Союзу, Україна фактично стала сусідом для чотирьох країн-членів ЄС), так і ментально (після багатьох років конфронтації з Заходом громадяни стали все більш готовими до сприйняття західних країн як партнерів). Проте експерти також стверджують, що Україна не повною мірою використала можливості, якими більш вдало скористалися країни ЦСЄ та стали членам ЄС та НАТО.
- Щодо майбутнього європейського проекту в цілому думки респондентів розділилися. Дещо переважає думка, що у середньостроковій перспективі в 30 років ЄС стане більш роз’єднаним, а деякі країни можуть вийти із Союзу. Дещо менше експерти підтримали думку, що інтеграційні процеси у Європі поглиблюватимуться, а ЄС продовжить розширення та залучить всі або майже всі європейські держави. Щодо європейського майбутнього власне України, респонденти майже одностайні в тому, що Україні вдасться стати членом ЄС у такій же часовій перспективі.
- Учасники опитування вважають, що задля сприяння процесу реформ в Україні найефективнішим кроком ЄС буде надання їй перспективи членства. Близько половини експертів вважають також, що ЄС має продовжувати тиск на українську владу для успішного впровадження реформ, а також підтримувати громадянське суспільство в Україні. Відзначається також і необхідність спільних зусиль європейських країн у протистоянні РФ.
ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕС-РЕЛІЗ З ТАБЛИЦЯМИ
