Ставлення населення до питань екології

Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба Центру Разумкова з 22 по 27 липня 2015 року. Було опитано 2011 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим і окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Еколого-правова частина опитування була здійснена на запит  Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».

Серед найгостріших екологічних проблем як на регіональному, так і на державному рівні, населення України визначає проблеми засмічення природи побутовими відходами (59%), проблему забруднення атмосфери шкідливими викидами (44%) та проблему неякісної води (42%). Відчутно менший сегмент населення стурбований сьогодні наслідками Чорнобильської аварії (32%), проблемою знищення лісів та резонансною в глобальному вимірі проблемою зміни клімату (29% та 28% відповідно).

Більша частина населення України не розглядає екологічну складову як невід’ємну компоненту поняття «сталого розвитку» суспільства. Натомість, громадяни розуміють «сталий розвиток»  переважно як результат зростання економіки або внутрішнього валового продукту (ВВП) (52%), тоді як «врівноваження інтересів економіки, екології та суспільства» в контексті розуміння поняття «сталого розвитку»  відзначають лише 27% опитаних громадян.

У питанні, чи можливе  економічне зростання держави  без завдання шкоди довкіллю, думки поділилися: 43% опитаних вважають, що це можливо, 38% – що ні. Причому ці відмінності мають регіональний характер: у Західному   та  Центральному регіонах більшість населення певна, що можливе економічне зростання без завдання шкоди довкіллю (на Заході так вважають 50%, у Центрі – 47%, протилежну думку мають, відповідно,   34% і 32%). А от у Східному й  Південному регіонах і, особливо, на Донбасі, більшість певна, що економічне зростання неможливе без  шкоди довкіллю ( так вважають, відповідно, 47% на Сході,  43%  на Півдні і 47% на Донбасі, не  згодні з такою думкою, відповідно, 40%, 35% і 34%).   

Оцінка екологічної ситуації на місцевому рівні носить стримано оптимістичний характер:   70% респондентів визначають її як цілком благополучну (9%) чи принаймні нормальну (61%). Водночас у цьому питанні наявні істотні регіональні відмінності: в регіонах Сходу та Донбасу, відповідно, 33% і 34% характеризують екологічну ситуацію як несприятливу і навіть критичну.

У контексті розуміння населенням України поняття «екологічних прав» можна відзначити відносне ігнорування саме демократично-правової складової цього поняття. Переважна більшість громадян розуміє екологічні права суто як право на безпечне для життя та здоров’я людини природне довкілля (72%). При цьому значно менший сегмент населення України вкладає в поняття екологічних прав такі елементи, як участь людей у розробці та здійсненні заходів щодо охорони природного довкілля (30%), об’єднання людей в громадські  природоохоронні організації (21%) або як вільний доступ до здобуття екологічної освіти та знань (16%) тощо.

Результати проведеного опитування засвідчили катастрофічно низький рівень залучення громадян до екологічних ініціатив. Так, активними учасниками екологічного руху визнали себе лише 1% населення України. Натомість відсутність будь-якого досвіду участі в таких рухах чи ініціативах визнали 89,7% опитаних громадян України.  Так само майже відсутній у населення досвід захисту екологічних прав, про що заявили 93% респондентів. Поряд із цим майже третина населення (30%) висловила неготовність реально захищати власні екологічні права.

Позитивним сигналом є готовність населення України вживати деяких заходів в своєму побутовому, повсякденному житті та, зокрема, в сільськогосподарській діяльності, що можуть позитивно впливати на екологічну ситуацію чи бодай обмежувати негативний вплив на неї. Так, наприклад, економно використовувати світло, воду та електроприлади готові 73% опитаних. Близько половини від усіх респондентів також висловили готовність купувати енергоощадну техніку (46%) та утеплювати будинок або квартиру (51%), 41% готові для покращення екологічної ситуації сортувати побутові відходи.

Серед тієї частини населення, що займається вирощуванням сільськогосподарської продукції, переважна більшість (75%) надає  перевагу використанню органічних добрив, тоді  як переважно добрива хімічні використовують 16% зайнятих у сільськогосподарській сфері людей. Поряд з цим 41% респондентів визнають, що використовують хімічні препарати (пестициди) для знищення жуків, гусениць та бур’янів у сільськогосподарській діяльності.

Більшість населення України ставиться до полювання або байдуже (36%), або негативно (31%). Загалом позитивно до полювання ставляться 18% українців і ще 3% самі належать до мисливців. У питанні ставлення до полювання наявні істотні гендерні відмінності: жінки більш схильні засуджувати полювання( 44%), ніж чоловіки (27%). 

Найбільш ефективним засобом зменшення кількості безпритульних тварин українці вважають або їх стерилізацію (40%), або підвищення відповідальності хазяїв – реєстрацію домашніх тварин та їх чіпування (32%). На евтаназію (безболісне вбивство) безпритульних тварин згодні лише 11% опитаних (найбільше – на Сході – 23%). 

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

1. Що для Вас означає  сталий розвиток?

2. З чим у Вас пов’язане поняття «екологічна безпека»?

3. Чи вважаєте Ви, що економічне зростання держави можливе без завдання шкоди довкіллю?

4. Які екологічні проблеми регіону/країни Вас особисто турбують?

5. Чи вважаєте Ви, що екологічна ситуація у вашому місті/селі/країні впливає на Ваше життя і здоров’я?

6. Як би Ви визначили екологічну ситуацію у Вашому місті/селі?