Марія Золкіна
Політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва
Коментарі
Перегляди: 410
23 листопада 2017

Поява Вакарчука у рейтингах обумовлена технологічними речами

Соціологи оцінили електоральні вподобання українців. Першу п’ятірку кандидатів на президентських виборах, якби вони відбувалися зараз, склали б Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Святослав Вакарчук, Анатолій Гриценко та Юрій Бойко. Рейтингові показники розраховано на основі тих респондентів, хто визначився зі своїм вибором та братиме участь у голосуванні. Загалом, близько 21% виборців на даний момент не знають, за кого віддати свій голос, а 18% взагалі не планують брати участі в голосуванні. Спільне опитування з  28 жовтня по 14 листопада провели Центр соціальних та маркетингових досліджень «Социс», Київський міжнародний інститут соціології, соціологічна група «Рейтинг» та Центр Разумкова.

Політичний аналітик Фонду "Демократичні ініцатви" Марія ЗОЛКІНА   у коментарі газеті "День" зазначила:

«Сьогодні певними силами триває пошук потенційних опонентів для Президента, — вважає аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія ЗОЛКІНА. — Реальним політичним опонентом Порошенку є Тимошенко, тому вона є головним об’єктом для тиску. Наприклад, її вже не так часто зустрінеш в ефірах. Що ж до Вакарчука, то це спроба знайти того хто, умовно кажучи, є поза нинішньої політичної системи і водночас мати прихильність електорату та бути зручним опонентом. Якщо цю ситуацію розглядати з технологічної точки зору, то було б дуже зручно одним із головних опонентів чинного Президента «зробити» людину, яка не є професійним політиком. Потенційно він зможе забрати голоси в реальних політиків, адже нових справжніх політиків на горизонті немає, а старі набили оскомину українському виборцю. З іншого боку — непрофесійний політик ніколи не виграє вибори в професійного політика. Вакарчук потрапляє під ці обидві умови. Вважаю, що поява Вакарчука в цих рейтингах обумовлена технологічними речами. Триває дослідження ґрунту для визначення потенційного конкурента на виборах, щоб красиво з ним змагатись і в результаті у нього виграти».

Чому стільки уваги Вакарчуку? По-перше, згідно з наведеними опитуваннями він увійшов до трійки лідерів, не кажучи вже про те, що прізвище співака почало з’являтися в соціологічних розкладках постійно, хоча, повторимо, про свої президентські амбіції він не заявляв. По-друге, Вакарчук серед озвучених прізвищ політиків, справді, є новим обличчям. І третє — головне. Важливо розуміти, що може стояти за цим усім, адже країна, яку постійно ошукують політики і  яка четвертий рік перебуває в стані війни, не має права на помилку.    

Ще хочемо звернути увагу на соціологічні дані, які майбутні кандидати точно братимуть до уваги. Це — ставлення громадян до ключових проблем у країні. Найактуальнішими проблемами для більшості опитаних є війна на сході України (51,3%) та соціально-економічні проблеми: зростання цін (37%), низький рівень зарплат чи пенсій (36%), безробіття (27,1%), високі комунальні тарифи (26,9%). Значна частина населення зазначила проблеми з корупцією в центральній владі  (22,9%) та проблеми медицини (22,9%). А тепер питання — чи здатні політики, які бажають очолити країну, розв’язати ці проблеми?

«Як бачимо, що одним із головних запитів українського суспільства є врегулювання ситуації на Донбасі, тобто закінчення війни, — констатує Марія ЗОЛКІНА. — Але навряд це комусь вдасться, тому що механізми, які для цього використовують, не мають підтримки або розуміння в населення. Або просто не ефективні. Насамперед маю на увазі Мінські переговори. Наприкінці грудня 2016-го року ми в «Демократичних ініціативах» проводили дослідження — ставлення населення до результатів виконання Мінських домовленостей. Більшість опитуваних дало негативні оцінки. Не думаю, що за цей рік щось кардинально змінилось у цьому плані. Більшість опитаних зазначала, що міжнародний тиск на РФ недостатній, щоб примусити її виконувати те, що від неї вимагають. Але інших методів ні Україна, ні наші партнери поки що задіяти не готові. При цьому зрозуміло, що вічно не може тривати ситуація за якої ми наголошуємо на тому, як добре, що Україна дотримується «Мінська». Ті спроби, які з’явилися на горизонті останнім часом, а саме законопроект щодо відновлення суверенітету над окупованими територіями, є просто спробою змінити арсенал інструментів української влади стосовно своєї державної політики на Донбасі. Цей законопроект має низку позитивних речей, але, на жаль, це більше спроби заповнити прогалини минулого. А взагалі інформаційний майданчик щодо того, що відбувається на сході України, дуже зручний для того, щоб дискутувати та маніпулювати. Причому ця тема зручна всім гравцям, адже про неї можна говорити, але не обов’язково вирішувати. Опозиція може перекладати відповідальність на владу, а влада на Росію. Вирішувати проблеми, зокрема підконтрольних прифронтових територій, ніхто не поспішає».

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА

Оригінал: "День"

Top