Підсумки-2017: громадська думка

Опитування
Перегляди: 4712
27 грудня 2017

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 15 по 19 грудня 2017 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2004 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  з Центром Разумкова та   Київським міжнародним інститутом соціології. 

  • Головною політичною подією 2017 року в Україні, беззаперечно, було визнано запровадження безвізового режиму з ЄС (це зазначило 26% громадян). Далі йдуть: «справа Саакашвілі» (10%), війна (9%), пенсійна реформа (6%).  Проте чверть   опитаних не змогла назвати жодної події.  Запровадження безвізового режиму з ЄС однозначно оцінено як позитивна подія (83% серед тих, хто  назвав цю подію), переважно позитивною  вважається  й пенсійна реформа (64%). Війна, вочевидь, маркується як подія негативна   (96%), а от до «справи Саакашвілі» ставлення неоднозначне: 38% респондентів  вважають події, пов’язані з Саакашвілі, позитивними, 42% – негативними, і ще 18% – такими, що мають і позитивні, й негативні сторони. 
  • Головною політичною подією 2017 року в світі визнано вступ Трампа на посаду Президента США (17%).  Далі йдуть: війна  в Сирії (8%),  війни загалом  (5%), теракти в світі (4%). Не назвали жодної події 40% опитаних.  І війна в Сірії, і війни в світі загалом, і теракти розцюнюються як події негативні, а от ставлення до  вступу Трампа на посаду Президента США  – неоднозначне: 31% вважають цю подію позитивною, 23% – негативною, а 38% – такою, що однозначно не належить ні до позитивів, ні до негативів. 
  • Політиком 2017 року 10% населення, як і торік  (9,5%)  назвали Петра Порошенка. Далі йдуть: Міхеїл Саакашвілі (7%), Юлія Тимошенко (6%), Олег Ляшко (5%), Володимир Гройсман (5%), Вадим Рабінович (4%). 43% громадян не назвали жодної кандидатури.
  • Вважають, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямку, 74% населення (58% – у 2014 р., 68% – у 2015 р., 67% – у 2016 р.), у правильному напрямку розвитку подій впевнені 14% (22% – у 2014 р., 15% – у 2015 р., 16% – у 2016 р.)  і 12% (20% – у 2014 р., 17% – у 2015 р., 17% – у 2016 р.) своєї думки не визначили.
  • Для тих, хто вважає, що Україна іде у правильному напрямку, головними аргументами цієї впевненості є  наступні: прямування України в напрямі європейської інтеграції, отримання безвізового режиму  (76%), здійснення в країні, хоч і не надто швидко,  потрібних реформ (47%), зміцнення української армії, яка змогла дати відсіч агресору (34%), процеси децентралізації, які дають більше прав місцевим громадам (33%), отримання пенсіонерами надбавки до пенсій (29%),   зростання соціальної активності людей, поширення волонтерства (25%).
  • Для тих, хто вважає, що Україна прямує у неправильному напрямку, свідченням хибності шляху є наступні аргументи: і досі триває війна на Сході (74%), зростають ціни, а зарплати не ростуть (50%),  високий рівень корупції (47%), у людей немає впевненості у своєму майбутньому (31%), дуже зросли комунальні тарифи (25%), країною й досі правлять олігархи (22%), реформи практично не здійснюються (22%), дуже погана медицина (20%). 
  • Основним сигналом того, що країна стала йти «у правильному напрямку», для більшості населення стало б передовсім закінчення бойових дій, встановлення миру на Донбасі (75%), загальне зростання української економіки (50%), загальне зростання рівня життя людей – пенсій, зарплат, стипендій (42%), притягнення до кримінальної відповідальності корупціонерів (46%), створення нових робочих місць (30%).
  • Лише 21,5%  населення певні, що Україна здатна подолати наявні  проблеми і труднощі у найближчі кілька років (щоправда, у 2016 році таких було ще менше – 17%), 49% вважають, що це відбудеться,  але у  більш віддаленій перспективі, а 15%  загалом  переконані у неспроможності країни.   
  • На думку громадян, у більшості сфер життя становище в Україні в 2017 році істотно погіршилося.  Найбільш негативні  зміни сталися: у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 87% населення, в економічному становищі України (72%), у рівні стабільності (72%), ставленні громадян до влади (69%), упевненості громадян у завтрашньому дні (67,5%), рівні добробуту родини (63%),  ситуації зі злочинністю (62%), охороною здоров’я (61%), у  ставленні влади до громадян (60%). Окрім того, переважно погіршення ситуації було зазначене в соціальному  захисті (50%), оплаті праці (49%), дотриманні законності державними службовцями (47%), освіті (42%), пенсійному забезпеченні (39%). Переважно нічого не змінилося у таких сферах, як становище україномовного населення (64%), становище російськомовного населення (60%),  становище релігійних  та етнічних меншин (59%),  рівень свободи слова (44%), рівень демократії (44%), міжнаціональні стосунки (43%). Розділилися думки щодо становища у сфері прав людини (40% вважають, що ситуація не змінилася, а 39% – що змінилася на гірше). Єдиною сферою, де громадяни відзначили поліпшення ситуації, є обороноздатність країни – зміни на краще позначили 39% населення (на гірше – 21%). Майже поділилися думки щодо міжнародного іміджу України: 24% громадян вважають, що імідж змінився на краще, 34% – на гірше, і 28% думають, що він не змінився. У цілому ситуація в країні, на думку 69%  населення, змінилася на гірше (у 2016 р. – 73%).  
  • Якщо порівняти з минулим роком, то в 2016-му певні  зміни на гірше громадська думка відзначала у сфері охорони здоров’я (у 2016 році погіршення відзначали 53%, у 2017 р. – 61%),  в освіті (відповідно, 36% і 42%), в дотриманні прав і свобод громадян (32%  і 39%). Водночас у певних сферах населення помітило явні зміни на краще: у 2016 році лише 4% населення  угледіли зміни на краще в пенсійному забезпеченні, у 2017 р. таких вже 22,5% (зміни на гірше позначили 49%, у 2016 р. – 49%) та у оплаті праці – зміни на краще у 2016 р. позначили лише 3%, тоді як у 2017 р. – 15%. 
  • Останніми роками  громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій  – стабільна.  У  грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% – на Митний союз, у грудні 2015 року  – відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року – 58% і 11%, у грудні 2017 року – 59% і 11%.  Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування в грудні 2017 року, Західний регіон, зазвичай,  майже абсолютно орієнтований на ЄС (82% проти 1%), Центральний регіон теж має проєвропейську орієнтацію (67% проти 7%),  переважає проєвропейська орієнтація  і в інших регіонах: Південному (38% проти 14%), Східному (37% і 26%), на Донбасі (37% і 9%).  Проте і на Півдні, і на Сході, і особливо на Донбасі значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 47%, 37% і 54%).
  • Запровадження безвізового режиму вважають  важливим для себе 48% українців. Найбільшу вагу «безвіз» має для жителів Західного регіону  (його важливість зазначили 61% мешканців) та Центрального (50%).   В інших регіонах значущість безвізового режиму менша, але все ж  відчутна: значущим для себе безвізовий режим вважають   34% у Південному регіону, 33% – у Східному, й  30% на Донбасі.  Звісно, значення безвізового режиму істотно залежить від віку: серед молоді віком до 30 років він  важливий для 64%,  серед людей віком до 40 років – для 57%,  у віці 40–49 років – для 51%, 50–59 років – для 38%, а серед людей, яким за 60 років, важливість безвізового режиму зазначили 26%.   
  • Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО – так вважають 38,5% і ще 5% сподіваються  на військовий союз із США.  Позаблоковий статус обстоюють 29%, а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить вже стабільні 5%.  Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (58%) та Центральному (43%) регіонах, а от у Південному (39%), Східному (43%) регіонах та на Донбасі (44%) віддають перевагу нейтральному статусу України.
  • Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу України до НАТО, у ньому взяли би  участь 64% населення, серед яких 66% проголосували б «за», 21% – проти (14% не визначилися).  Водночас у різних регіонах  результати могли би бути різні: за даними опитування, якби референдум щодо членства України в НАТО проходив би у грудні 2017 року, серед тих, хто взяв би участь у референдумі, майже одностайно «за» проголосували б у Західному регіоні (90%), більшість «за» проголосувала б у  Центральному регіоні (69% – «за», 23% – «проти») та у Південному (відповідно, 63% і 26%).  А от у  Східному регіоні  результати були б протилежними:  «за» готові проголосувати 39%, «проти» – 60%.      
  • Абсолютна більшість  українців  (86%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 9,5% і не люблять ці свята лише 4%.
  • Найбільше новорічні свята подобаються людям радісною атмосферою, очікуванням кращого (67%), зустрічами з друзями, рідними (71%), радістю дітей (30%) та тим, що ці дні вихідні (29%).
  • Абсолютна більшість українців має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 76%, ще 15,5% святкуватимуть обидва рази – і 25 грудня, і 7 січня, і лише 1% святкуватиме 25 грудня. 
  • Загалом 59% українців у 2017 році були дуже або переважно щасливі.  Найбільше «щасливчиків» виявилося у Західному регіоні – 68%, але й майже в усіх інших «щасливчики» переважали: у Центральному регіоні  – 57%, Південному – 51%, Східному – 55%. Єдиним регіоном, де більшість мешканців відповіли, що переважно або зовсім не були щасливими у  році, що минає, – це Донбас: щасливих виявилося лише 27%, а нещасливих – 64%. А от у чому всі  регіони виявилися солідарними, так це у впевненості чи сподіванні, що наступний рік буде кращим, ніж нинішній.  
  • У заочному «змаганні» – кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз (27%), удвічі менше «проголосували» за Святого Миколая (14%) і ще менше – за Санта Клауса (2%). Водночас 22% відповіли, що не має значення, хто роздаватиме подарунки.
  • Щодо подарунків, то найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (57%), мир в країні (51%), лад у сім’ї, розуміння близьких (39%), гроші (26%), хорошу роботу (20%).  
  • Більшість населення (67%) так і не змогла визначити своєї кандидатури на «посаду» українського Діда Мороза (чи то – Святого Миколая чи Санта Клауса). Найбільший відсоток у цій «номінації» набрав Петро Порошенко (5%) наступний за ним – Володимир Зеленський (4%).
  • Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (51%), оптимізм (31%) і тривога (28%).  Ці почуття переважають в усіх регіонах України, за винятком Донбасу, де переважає почуття тривоги (41%),  проте й надія теж значима (38%), та ще, на відміну від решти регіонів, вельми вираженим є почуття безвиході (26%).
  • Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами Україні (73%),  регіональна ідентифікація переважає лише у 16%. 

    ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ
Top