Крим у громадській думці українців

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 22 серпня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Для порівняння наводяться результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 11 по 16 травня 2016 року.

Опитування  фінансується за проектом МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.

  • Переважна більшість (69%) населення України вважає, що Крим має й надалі залишатися частиною України, і цей відсоток є незмінним порівняно з травнем 2016 р. Підтримують існування Криму як окремого державного утворення 12% (стільки ж, що й у 2016 році), а  належність до Росії визнають 4% (у 2016 році – 7%).  У питанні щодо статусу Криму мають місце  регіональні відмінності: в Західному та Центральному регіонах переконання в належності Криму до України поділяють понад  80% опитаних, на Півдні –   56%,  на Сході – 45%. Водночас і  на Півдні,  і на Сході  російську належність Криму теж підтримує абсолютна меншість – відповідно, 3% і 10%. Натомість певна частина населення цих регіонів вважає, що Крим має бути незалежним (на Півдні – 24%, на Сході – 18%). 
  • Більшість населення України (66%) вважають неприйнятним пропозицію «обміняти» Крим на Донбас, тобто, визнати анексований Крим російським «в обмін» на відхід Росії з окупованих територій Донбасу (підтримують такий «обмін» 16%). Найбільш категорично налаштовані проти подібного варіанту встановлення миру на Заході (81%) та у Центрі (77%). Проти такого варіанту  переважно налаштовані й на  Півдні (56%) та  Сході (41%), проте у цих регіонах певна частина жителів згодні з тим, що «треба погоджуватися на будь-які пропозиції, які приведуть до миру, навіть за рахунок Криму» (23% на Півдні і 18% на Сході).
  • Оптимістичні оцінки перспектив повернення українського контролю над Кримом перевищують песимістичні оцінки:   48% громадян України  вважають таке повернення реальним, а 36% – не вірять у таку можливість.  Водночас лише 5% вважають, що таке повернення можливе у найближчій перспективі (у травні 2016 року таких оптимістів було 22%).  Дещо зріс і рівень невизначеності думок щодо цього питання (з 8% до 17%).
  • Перевага оптимістичних очікувань щодо можливості повернення Криму формується головним чином мешканцями Заходу та Центру (серед яких відповідно 65% та 54% вважають повернення Криму реальним), тоді як серед мешканців Півдня та Сходу, навпаки, переважають думки про малоймовірність чи й неможливість такого розвитку подій (в обох регіонах песимістичну думку висловили 51% опитаних).
  • Водночас лише меншість населення (34%) згодна підтримати відновлення фінансових дотацій для Криму з державного бюджету у разі його повернення до складу України, не згодних на дотації істотно більше – 49%.  Навіть серед тих  респондентів, які висловилися за відновлення належності Криму до України,  рівень згоди з витратами на його утримання становить менше половини опитаних (43%), тоді як 41% респондентів не згодні з подібними витратами.  Причому порівняно з травнем 2016 р. рівень згоди на дотаційну підтримку Криму знизився (на 7%), а рівень незгоди – трохи зріс (на 6%).
  • Особисту готовність фінансово підтримати ті чи інші програми, спрямовані на інтеграцію Криму до України, висловили 22% громадян, найбільше – у Західному регіоні (29%), найменше – на Півдні (10%).
  • Серед чинників, які сприятимуть поверненню українського контролю над Кримом, респонденти, які вважають повернення Криму реальним, найчастіше згадували зміну влади в Росії (39%), посилення санкційного тиску на Росію (32%) та зростання рівня життя в самій Україні (31%). Така трійка чинників залишилася незмінною порівняно з травнем 2016 р., лише дещо  зросли сподівання на зміну влади в Росії, та трохи зменшилися сподівання на вплив зростання добробуту в Україні. Силовий варіант повернення Криму підтримують лише 10% населення, причому ця частка трохи скоротилася (з 14%) порівняно з травнем 2016 р.
  • Уявлення про можливості повернути Крим до складу України різняться у мешканців різних регіонів. Зокрема, сподівання на зміну влади в Росії найбільш поширене у респондентів  Заходу (41%) та Центру (45%), тоді як в решті регіонів на це покладаються значно менше:  22% на Півдні та 28% на Сході. Натомість серед жителів Півдня найбільш поширеною (54%) є думка про значущість покращення рівня добробуту в Україні. На посилення санкцій проти Росії найбільше сподіваються в Західному регіоні (42%), тоді як в інших регіонах цю опцію зазначають значно рідше (30% в Центрі, 24% на Сході та 17% на Півдні).
  • Половина громадян України  підтримують, у разі звільнення від окупації, створення в Криму кримськотатарської автономії, не підтримують таку перспективу – 28%.   Найбільшу підтримку створення  в Криму кримськотатарської автономії висловлюють жителі Західного регіону (56%) та Центру (59%), тоді як на Півдні та Сході цю  ідею схвалюють 36–38% (рівень незгоди в цих регіонах приблизно такий самий).
  • Переважна більшість населення (41%) висловлюється за те, щоб максимально спростити в’їзд до Криму та виїзд із Криму громадянам України, зокрема й кримчанам, 30% опитаних вважають цілком прийнятним нинішній режим в’їзду-виїзду, а 11% виступають за більш жорсткий порядок, щоб дозволити в’їзд та виїзд із Криму лише за спеціальними дозволами за наявності поважних причин. Вимоги жорсткішого порядку перетину лінії розмежування з окупованим Кримом підтримують насамперед жителі Західного регіону (26%), а лібералізацію  системи  – жителі Півдня (51%) та Сходу (50%).

    ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ