Громадська думка населення України про НАТО
Прес-реліз
Громадська думка населення України про НАТО
Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова з 9 по 13 червня 2017 року. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих територій у Луганській та Донецькій областях. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.
Опитування здійснювалося за фінансової підтримки програми «Матра» Посольства Королівства Нідерландів.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у 2012–2016 рр. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.
- Від 2014 р. в українському суспільстві превалює орієнтація на вступ до НАТО як найкращий спосіб гарантувати національну безпеку України. Порівняно з 2012 р. частка тих, хто вважає цей шлях кращим за інші опції безпеки, зросла більш ніж втричі: у 2012 р. вступ до НАТО як джерела безпеки обирали 13%, у травні 2014 р. – 33%, у грудні 2014 р. – 44%, листопаді 2015 р. – 46%, червні 2017 р. – 47%. Станом на червень 2017 р. 47% українців вважають членство в НАТО основною гарантією національної безпеки.
- Протягом останніх років кардинально змінилася регіональна мапа підтримки НАТО. Так, у 2012 р. єдиним макрорегіоном, де відносна більшість підтримувала членство в Альянсі, був Захід, але й там 37% висловлювали підтримку членству в НАТО, а 34% надавали перевагу позаблоковому статусу. В інших регіонах частка орієнтованих на НАТО як на гарантію безпеки коливалася від 1% (на Донбасі) до 14% (в Центральному регіоні).
- У 2014 р. почалося зростання прихильності до НАТО в усіх макрорегіонах України. Станом на червень 2017 р. На Заході України в членство в НАТО як запоруку безпеки обирають 71% жителів, у Центрі України – 52% (у квітні 2012 р. – 14%), на Півдні України – 25% (у квітні 2012 р. – 7%), на Сході – 32% ( у квітні 2012 р. – 2%).
- Зростання підтримки членства в Альянсі відбувалося на тлі розчарування в ідеї позаблоковості та військового союзу з Росією й іншими країнами СНД. Так, від 2012 до 2014 р. саме позаблоковість була найбільш підтримуваним варіантом безпеки для України – 42%, але після анексії Криму та початку війни на Донбасі частка орієнтованих на позаблоковий статус знизилася спочатку до 28% у травні 2014 р., 23% у листопаді 2015 р, 25% у травні 2016 р. І дещо зросла – до 27% у червні 2017 р.
- Однак у ставленні до позаблоковості існують істотні регіональні відмінності. Позаблоковість досі має відносну перевагу як шлях гарантування безпеки України на Півдні (37%) та Сході (38%).
- Найбільш кардинально змінилося ставлення до ідеї військового союзу з Росією та іншими країнами СНД. Якщо у 2012 р. на цей варіант безпеки покладалися 26% українців, і це було другим після позаблоковості варіантом безпеки, то вже у травні 2014 р. кількість прихильників військового союзу з Росією та країнами СНД впала до 13%, у травні 2016 р. – до 7%, у червні 2017 р. – 6%. У період між квітнем 2012 р. та червнем 2017 р. підтримка мілітарного союзу з Росією та іншими країнами СНД впала у всіх макрорегіонах України, причому найбільше – на Сході (від 38% до 13%) та Півдні (від 31% до 11%).
- Готовність взяти участь у референдумі щодо членства в НАТО залишається на приблизно однаково високому рівні від 2012 р. Так, якби волевиявлення з приводу приєднання до НАТО відбувалося в червні 2017 р., участь у ньому взяли би 66% населення. Найвищу гіпотетичну явку демонструють жителі Заходу (81%), найнижчу – Південного регіону (42%). На цьому референдумі більшість (69%) проголосувала б «за» вступ до НАТО при 26% тих, хто «проти», і 26% тих, хто ще не визначився. У квітні 2012 року (як і у попередні роки) результати голосування були б протилежними: 61% тих, хто взяв би участь у референдумі, проголосували б «проти» і лише 28% – «за».
- Водночас результати уявного референдуму щодо членства України в НАТО були б різними у різних регіонах України: проголосували б «за» у Західному («за» – 71%, проти – 11%, не визначилися – 17%) та Центральному регіоні («за» – 52%, проти – 30%, не визначилися – 17%). Переважно «проти» проголосували б у Південному («за» – 25%, проти – 43%, не визначилися – 33%) та Східному регіоні («за» – 32%, «проти» – 53%, не визначилися – 15%).
- Для тих, хто готовий проголосувати «за» членство України в НАТО, головним аргументом є те, що НАТО «дасть гарантію безпеки Україні» – це є основним мотивом для 86% прихильників НАТО. Ще вагомими мотивами є те, що членство в НАТО дасть змогу зміцнити та модернізувати українську армію» (33%) та що Україна матиме більший авторитет на міжнародній арені (25%).
- Визначальним аргументом негативного ставлення до членства України в НАТО є побоювання, що це зможе втягнути Україну у військові дії НАТО (це є аргументом для 44% тих, хто проголосував би проти вступу України до НАТО), побоювання, що це спровокує Росію на пряму військову агресію (28%) та переконаність, що Україна в принципі має бути позаблоковою державою (27%).
- Основним наслідком повернення України до позаблокового статусу стане те, що країна опиниться без жодних гарантій безпеки перед зовнішньою агресією – так вважає 31% населення.
- Загалом у запропонованій альтернативі визначити НАТО як «захист» чи «загрозу» для України 44% населення обрало варіант «захист», 15% –«загрозу», а, на думку 26%, НАТО не є для України ані «захистом», ані «загрозою» (16% певної відповіді не дали). Існують істотні регіональні відмінності у розумінні того, чим є НАТО для України: у Західному регіоні НАТО однозначно сприймається як захист (81%), істотно переважає сприйняття НАТО як захисту і в Центральному регіоні (68%). А от у Південному та Східному регіонах одностайності немає: у Південному регіоні 19% жителів сприймає НАТО як захист, стільки – 18% – як загрозу, для 25% НАТО не є ані захистом, ані загрозою, а 37% взагалі не змогли висловити певну позицію. У Східному регіоні 30% сприймають НАТО як захист, 28% – як загрозу і 30% не бачать в НАТО ані захисту, ані загрози.
- Загалом лише 12% населення вважає, що вони добре інформовані про те, що таке НАТО, 55% дещо знають, але, на їхню думку, недостатньо, а 22% не знають практично нічого, причому самооцінка поінформованості щодо НАТО приблизно однакова в усіх регіонах країни.
- Індикативне питання, яке б засвідчило знання населення щодо НАТО, засвідчило низький рівень поінформованості: лише 21% опитаних дали правильну відповідь, що рішення в НАТО ухвалюються консенсусом (коли згодні усі члени НАТО). Натомість найбільш популярною була відповідь «більшістю голосів» (34%, ще 10% вважають, що рішення ухвалюють «старі» члени НАТО, а «новачки» – ще ні, а 34% взагалі не змогли пристати до жодного варіанту. Причому кількість правильних відповідей не надто відрізнялася у різних регіонах: від 19% у Західному регіоні до 26% – у Східному.