Медіа
Перегляди: 224
27 жовтня 2017

За що, кому і чому українці дають хабарі? – соцопитування

За останній рік 25% українців особисто (або їх родичі та знайомі) давали хабарі. Більшість із них робили це у медичних закладах, дещо менше у ВНЗ, місцевих органах влади, школах та у взаєминах із патрульною поліцією. Про це свідчать результати соціологічного опитування Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, яке відбувалося за підтримки Міністерства закордонних справ Чехії. "Демініціативи" представили і обговорили ці результати під час дискусій у чотирьох містах України - Львові, Чернівціях, Полтаві та Вінниці.
Інформаційний партнер – “Український інтерес”.

Як показує опитування, майже половина населення вважає корупцію найбільш серйозною проблемою в Україні. Лише 2% вважають, що проблема надумана. Поширеність корупції оцінюється населенням як надзвичайно висока: у цьому переконані 90%. Найбільш корумпованими вони вважають суд, Верховну Раду, прокуратуру, уряд, митницю і медичні установи. Тоді як найменш корумпованими називають церкву, громадські організації та ЗМІ.

Директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна зазначає, що ставлення до хабарів у людей неоднозначне:

“Приблизно половина населення оцінила хабарі як неприпустиме явище, а 44 % – як негативне явище, але у деяких випадках виправдане. І 9% вважають це нормальним і ефективним способом вирішення своїх проблем”.

Чому люди дають хабарі?

Більшість українців переконана, що без хабара їхнє питання не вирішилося б, або вирішувалося б занадто довго і безуспішно.

“Люди вважають, що хабар – це певне мастило, яке змушує справи рухатися. І якщо не “підмастить”, то нічого рухатися не буде”, – каже Ірина Бекешкіна.

Вона додає, що хабарі у медичних закладах – це просто оплата без квитанцій і безпосередньо лікарю. Дуже часто пацієнти компенсують низьку плату медпрацівників, і це сприймається як норма як пацієнтами, так і лікарями.

“Загалом, дають хабарі не тому, що від них це вимагається, а тому що думають – так краще буде вирішено питання. А чи допомогло це? Відповідають так. А чи це хабар чи певна винагорода, більшість зізнається – хабар. Коли запитуємо чи вимагали, половина відмовилася відповідати. Але 60% зізналися, що давали гроші з власної ініціативи”.

Керівник відділу адвокації Реанімаційного пакету реформ Вадим Міський зазначає, що мотивацію побутової і високопосадової корупції слід розрізняти:

“Що мотивує людину на “горі” красти? Напевно, особисте збагачення. У побуті ж хабар – це швидше спосіб захисту від свавілля чиновників. Коли ти платиш, щоб твоє питання швидше закрилося”.

Як подолати корупцію?

Більшість опитаних не вірить, що корупцію можна подолати. Понад 60% вважають, що боротися з цим явищем повинні самі громадяни, а також громадські організації. Такий варіант посідає перше місце серед мешканців центрального регіону, тоді як мешканці Заходу, Півдня та Донбасу насамперед покладаються на президента.

Найменше у цьому питанні населення покладає надії на політичні партії, органи місцевої влади та на податкові органи.

“Коли запитували, чи готові люди особисто брати участь у боротьбі проти корупції, приєднуючи до ГО, то більшість сказала “ні”. І я вважаю, це велика проблема, коли люди очікують, що хтось інший буде робити, але не вони. При цьому, влада не зробить – владі ми не віримо”, – каже Ірина Бекешкіна.

Вадим Міський зазначає, що Реанімаційний пакет реформ переважно працює з високопосадовою корупцією, створюючи систему протидії їй.

“Утворене Національне агентство із запобігання корупції. Запущена система електронного декларування, будується окрема вертикаль притягнення до відповідальності: Національне антикорупційне бюро, спеціалізована антикорупційна прокуратура. І ми дуже чекаємо, що найближчим часом з’явиться антикорупційний суд”.

Він додає, що стосується побутової корупції, то у кожній сфері інструмент подолання є унікальним. Він має орієнтуватися на зменшення дискреції чиновника і на обмеження людського фактору, де можливе зловживання. Приклад такої системи – електронні закупівлі, які відбуваються онлайн.

Якщо говорити про корупцію у медицині, то один із варіантів її подолання – це автоматизація і легалізація процесів, стверджують експерти.

Більшість опитаних вірять, що можна позбавитися корупції в охороні здоров’я. Лише 9% відповіли, що це неможливо. Найчастіше відповідали – “звільняти і садити за грати”. 43% відсотки підтримують страхову медицину. У те, що медична реформа подолає корупцію, вірять мало.

“Але у тому, що реформа медицини потрібна, переконана більшість українців. Ця реформа повинна сприяти зменшенню корупції, адже ті лікарі, до яких йде найбільше пацієнтів, тепер справді зароблятимуть більше. Водночас реформа не дає відповіді, як будуть заробляти керівники у медичній сфері”, – зазначила Бекешкіна.

“Побутова корупція – інтоксикація суспільства”

Щодо побутової корупції загалом, вона додала, що це – інтоксикація суспільства загалом. Адже це явище поширює серед населення думку, що все і всі продаються. Ірина Бекешкіна також наголосила, що високопосадова корупція пов’язана з побутовою і без усунення одного явища не можна побороти інше.

“Коли система працює добре, то корупція як іржа – вона її руйнує. Якщо система не працює, то корупція виступає у ролі мастила”, – додав політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” Андрій Сухарина.

Експерти зазначили, що майже 25% опитаних вважають, що після 2014 року корупція зросла. Ще 38% переконані, що вона залишилася на такому ж рівні.

“Просто зараз почали частіше говорити про корупцію. Ми кожного дня чуємо про це явище з телевізорів, читаємо у газетах. Але це перебільшення, навіть якщо дивитися на наші результати. Наприклад, половина відповіла, що вважають поширеною корупцію у школах, але лише 14% відповіли, що давали там хабарі. Люди дуже часто думають, що беруть всюди і беруть завжди. Вони бачать безкарність корупції, і це породжує таке уявлення”, – каже Ірина Бекешкіна.

 

Довідка: Опитування проводили з 18 вересня по 3 жовтня 2017 року Усього було опитано 2000 респондентів за вибіркою, яка репрезентує доросле населення України (за винятком окупованих територій Криму та окремих територій у Донецькій та Луганській областях). Похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Оригінал: Український інтерес

Фото: Galinfo

Top