Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 1761
16 липня 2017

Україна-ЄС: саміт без декларації

ХІХ щорічний саміт Україна-ЄС, що відбувся у Києві 12-13 липня, не завершився ухваленням традиційної для цієї події декларації. Але ми не повинні драматизувати цього факту. Спільна декларація не прийнята з однієї причини: Київ наполягав, щоб у декларації була повторена фраза з Угоди про асоціацію — про підтримку «європейських прагнень» України.

Саме ж значення саміту полягає в тому, що він відкрив новий етап співробітництва між нашою країною та ЄС. Адже повністю і остаточно ратифікована Угода про асоціацію, тобто вона починає діяти не тільки де-факто, а відтепер повністю юридично закріплена. Це означає, що ми отримали «дорожню карту» наших перетворень, які будемо здійснювати спільно з ЄС. Почав діяти безвізовий режим для короткотермінових поїздок українців до ЄС. Все це дійсно переводить наші стосунки з ЄС на новий етап.

За тими закритими повідомленнями, які лунали, у ході саміту передбачалося підписання дуже розгорнутої декларації — на сім сторінок, де імплементація всіх цих питань мала бути детально прописана, відповідно до положень, закладених в Угоді про асоціацію.

Чому ж декларація не підписана, і чому до неї не увійшло положення про підтримку європейських прагнень України? На мою думку, це більше пов’язано з внутрішньополітичними міркуваннями. Відомо, що це була позиція Нідерландів — не повторювати це формулювання. Ми пам’ятаємо, що у Нідерландах раніше відбувся консультативний референдум, який ускладнив нам процес остаточної ратифікації Угоди про асоціацію (зараз вже відомо і про російське втручання в підготовку референдуму, про що ми здогадувалися і раніше). Але ми вийшли з цієї ситуації за допомогою ЄС, голландців та української дипломатії.

Тим не менше, у Нідерландів залишилося застереження — вони не хочуть обіцяти Україні перспективу членства в ЄС. Зрештою, позицію Нідерландів підтримали, за закритими повідомленнями, Німеччина і Франція. Але все це, скоріше, апеляція до виборців цих країн і до тієї частини суспільства цих країн, які побоюються розширення Європейського Союзу.

Але ж «європейські прагнення» України не означають, що Україна автоматично просувається до членства в ЄС. Це просто фіксація нинішнього етапу.

Так, у ЄС, як і у нас самих, є претензії до української влади. Скажімо, щодо того, чому уповільнюється боротьба з корупцією. Ці претензії є, вони обговорюються і лунають на вищому рівні. І, я вважаю, що це непогано, що ЄС тисне на нас, аби Україна здійснювала необхідні зміни.

Але українська сторона в даній ситуації була поставлена перед дилемою — або підписати велику декларацію за підсумками саміту без цієї фрази, або не підписувати нічого. Зваживши «за» і «проти», Україна вирішила, що для неї вкрай принципово записати це положення. І якщо європейці, а точніше — три країни, не хочуть цього робити, нехай вони подумають над тим, чому саме. Таким чином, Київ, певною мірою, загострив ситуацію, поставив питання руба, сказавши ЄС: «Європейський Союзе, а де ж ваша принциповість? Якщо це записано в Угоді про асоціацію, чому ви боїтеся це повторити?».

Так ми показали європейцям, що не будемо підписувати все, тільки виходячи з міркувань ЄС. У нас є своя власна внутрішньополітична консолідована позиція, у нас є підтримка суспільства, зрештою, українці помирали і помирають на фронті за європейську ідею. Тому ми перекинули м’яч на поле ЄС і сказали: «Європейський Союзе, думайте про ваші цінності. Адже ваша позиція має бути принциповою і послідовною».

Наголошую, що в плані імплементації Угоди про асоціацію це не змінює нічого. Ми будемо продовжувати рухатися далі, ми будемо і далі отримувати допомогу від ЄС, ми будемо виконувати наше «домашнє завдання», бо це, насамперед, у наших інтересах.

Оригінал: УНІАН

Ми не повинні драматизувати того факту, що за підсумками саміту Україна — ЄС не була прийнята спільна декларація, як це робиться зазвичай. Вона, власне, не прийнята з однієї причини: Київ наполягав, щоб у декларації була повторена фраза з Угоди про асоціацію — про підтримку європейських прагнень України. Саме ж значення саміту полягає в тому, що він відкрив новий етап співробітництва між нашою країною та ЄС, пов’язаний із тим, що вже повністю і остаточно ратифікована Угода про асоціацію, тобто вона починає діяти не тільки де-факто, а відтепер повністю легально оформлена, і все юридично закріплено. Це означає, що ми отримали «дорожню карту» наших перетворень, які будемо здійснювати спільно з Європейським Союзом. Це дійсно переводить наші стосунки з ЄС на новий етап. Читайте також В ЄС не дійшли згоди щодо формулювання про європейські прагнення України, заявивши про важливість результатів, а не слів За тими закритими повідомленнями, які лунали, після саміту передбачалося підписання дуже розгорнутої декларації — на сім сторінок, де всі ці питання мали бути виписані і повторені, як в Угоді про асоціацію. Чому декларація не підписана, і чому в неї не увійшло положення про підтримку європейських прагнень України? На мою думку, це більше пов’язано з внутрішньополітичними міркуваннями. Відомо, що це була позиція Нідерландів — не повторювати це формулювання. Ми пам’ятаємо, що у Нідерландах раніше відбувся консультативний референдум, який ускладнив нам процес остаточної ратифікації Угоди про асоціацію. Але ми вийшли з цієї ситуації за допомогою ЄС, голландців та української дипломатії. Тим не менше, у Нідерландів залишилося застереження — вони не хочуть обіцяти Україні перспективу членства в ЄС. Зрештою, позицію Нідерландів підтримали, за закритими повідомленнями, Німеччина і Франція. Але все це, скоріше, апеляція до виборців цих країн і до тієї частини суспільства цих країн, які побоюються розширення Європейського Союзу. Насправді це речення не означає, що Україна автоматично рухається до членства в ЄС. Це просто фіксація нинішнього етапу. Так, у ЄС, як і у нас, є претензії до української влади. Скажімо, щодо того, чому уповільнюється боротьба з корупцією. Ці претензії є, вони обговорюються і лунають на вищому рівні. І, я вважаю, що це непогано, що ЄС тисне на нас, аби Україна здійснювала необхідні зміни. Це нормально. Але в даному випадку все пов’язано з принциповістю української сторони. Українська сторона в даній ситуації була поставлена перед дилемою — або підписати велику декларацію за підсумками саміту без цієї фрази, або не підписувати нічого. Зваживши «за» і «проти», вона вирішила, що варто поставити питання принципово. Тому що все, що прописано в декларації, реально є в Угоді про асоціацію та робитиметься і так. Очевидно, Україна вирішила, що для неї вкрай принципово записати це положення. І якщо європейці, а точніше — три країни, не хочуть цього робити, нехай вони подумають над тим, чому саме. Таким чином, Київ, певною мірою, загострив ситуацію, поставив питання руба, сказавши ЄС: «Європейський Союзе, а де ж ваша принциповість? Якщо це записано в Угоді про асоціацію, чому ви боїтеся це повторити?». Читайте також Порошенко обговорив з керівництвом ЄС "план Маршалла" для України Так ми показали європейцям, що не будемо підписувати все, тільки виходячи з міркувань ЄС. У нас є своя власна внутрішньополітична консолідована позиція, у нас є підтримка суспільства, зрештою, українці помирали і помирають на фронті за європейську ідею. Тому ми перекинули м’яч на поле ЄС і сказали: «Європейський Союзе, думайте про ваші цінності. Адже ваша позиція має бути принциповою і послідовною». Наголошую, що в плані імплементації Угоди про асоціацію це не змінює нічого. Ми будемо продовжувати рухатися далі, ми будемо і далі отримувати допомогу від ЄС, ми будемо виконувати наше «домашнє завдання», бо це, насамперед, у наших інтересах. Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор політології НаУКМА

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/2030079-ukrajina-es-samit-bez-deklaratsiji.html
Ми не повинні драматизувати того факту, що за підсумками саміту Україна — ЄС не була прийнята спільна декларація, як це робиться зазвичай. Вона, власне, не прийнята з однієї причини: Київ наполягав, щоб у декларації була повторена фраза з Угоди про асоціацію — про підтримку європейських прагнень України. Саме ж значення саміту полягає в тому, що він відкрив новий етап співробітництва між нашою країною та ЄС, пов’язаний із тим, що вже повністю і остаточно ратифікована Угода про асоціацію, тобто вона починає діяти не тільки де-факто, а відтепер повністю легально оформлена, і все юридично закріплено. Це означає, що ми отримали «дорожню карту» наших перетворень, які будемо здійснювати спільно з Європейським Союзом. Це дійсно переводить наші стосунки з ЄС на новий етап. Читайте також В ЄС не дійшли згоди щодо формулювання про європейські прагнення України, заявивши про важливість результатів, а не слів За тими закритими повідомленнями, які лунали, після саміту передбачалося підписання дуже розгорнутої декларації — на сім сторінок, де всі ці питання мали бути виписані і повторені, як в Угоді про асоціацію. Чому декларація не підписана, і чому в неї не увійшло положення про підтримку європейських прагнень України? На мою думку, це більше пов’язано з внутрішньополітичними міркуваннями. Відомо, що це була позиція Нідерландів — не повторювати це формулювання. Ми пам’ятаємо, що у Нідерландах раніше відбувся консультативний референдум, який ускладнив нам процес остаточної ратифікації Угоди про асоціацію. Але ми вийшли з цієї ситуації за допомогою ЄС, голландців та української дипломатії. Тим не менше, у Нідерландів залишилося застереження — вони не хочуть обіцяти Україні перспективу членства в ЄС. Зрештою, позицію Нідерландів підтримали, за закритими повідомленнями, Німеччина і Франція. Але все це, скоріше, апеляція до виборців цих країн і до тієї частини суспільства цих країн, які побоюються розширення Європейського Союзу. Насправді це речення не означає, що Україна автоматично рухається до членства в ЄС. Це просто фіксація нинішнього етапу. Так, у ЄС, як і у нас, є претензії до української влади. Скажімо, щодо того, чому уповільнюється боротьба з корупцією. Ці претензії є, вони обговорюються і лунають на вищому рівні. І, я вважаю, що це непогано, що ЄС тисне на нас, аби Україна здійснювала необхідні зміни. Це нормально. Але в даному випадку все пов’язано з принциповістю української сторони. Українська сторона в даній ситуації була поставлена перед дилемою — або підписати велику декларацію за підсумками саміту без цієї фрази, або не підписувати нічого. Зваживши «за» і «проти», вона вирішила, що варто поставити питання принципово. Тому що все, що прописано в декларації, реально є в Угоді про асоціацію та робитиметься і так. Очевидно, Україна вирішила, що для неї вкрай принципово записати це положення. І якщо європейці, а точніше — три країни, не хочуть цього робити, нехай вони подумають над тим, чому саме. Таким чином, Київ, певною мірою, загострив ситуацію, поставив питання руба, сказавши ЄС: «Європейський Союзе, а де ж ваша принциповість? Якщо це записано в Угоді про асоціацію, чому ви боїтеся це повторити?». Читайте також Порошенко обговорив з керівництвом ЄС "план Маршалла" для України Так ми показали європейцям, що не будемо підписувати все, тільки виходячи з міркувань ЄС. У нас є своя власна внутрішньополітична консолідована позиція, у нас є підтримка суспільства, зрештою, українці помирали і помирають на фронті за європейську ідею. Тому ми перекинули м’яч на поле ЄС і сказали: «Європейський Союзе, думайте про ваші цінності. Адже ваша позиція має бути принциповою і послідовною». Наголошую, що в плані імплементації Угоди про асоціацію це не змінює нічого. Ми будемо продовжувати рухатися далі, ми будемо і далі отримувати допомогу від ЄС, ми будемо виконувати наше «домашнє завдання», бо це, насамперед, у наших інтересах. Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор політології НаУКМА

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/2030079-ukrajina-es-samit-bez-deklaratsiji.html

Останні новини з категорії Коментарі

На Заході є страх перед ескалацією між Росією і країнами НАТО, і Росія вдало грає на цій слабкості Заходу – Марія Золкіна

Марія Золкіна в інтерв'ю Радіо Свобода про те, чому Захід стурбований передачею Іраном балістичних ракет Росії і чи очікувати Україні на доз...
16 вересня 2024

Чи виграє Україна війну без ударів балістикою по РФ і чому союзники не хочуть зняти всі заборони. Велика розмова з безпековим аналітиком Тарасом Жовтенком

Як та навіщо ворог експериментує зі своїми та чужими балістичними ракетами? Чим може відповісти Україна? На ці та інші питання в інтерв'ю Vi...
14 вересня 2024

Ґрунтовних змін немає – Петро Бурковський про найбільшу перестановку в уряді з початку війни

Петро Бурковський прокоментував для видання El Español перестановки в уряді, поставивши під сумнів їх значущість
13 вересня 2024

Як дебати Трампа та Гарріс відгукнуться Україні? Прогноз від політолога Олексія Гараня

Олексій гарань вважає, що дебати між Дональдом Трампом та Камалою Гарріс не суттєво змінять позицію американських виборців щодо України. Осн...
12 вересня 2024