Олексій Гарань
Політолог, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду Демократичні ініціативи
Медіа
Перегляди: 419
28 вересня 2017

Експерт назвав оптимальну політичну систему для України

Чому Україні не підійде державний устрій Німеччини й хто зацікавлений у зміні нашої політичної системи, розповів Gazeta.ua професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.

Парламентська модель з обмеженими повноваженнями президента працює, коли є сформовані політичні партії. Коли вони потужні, стабільні та орієнтовані на виконання своїх програм. В Україні вони формуються під вибори. Щоразу змінюється склад парламенту. Зараз там лише одна партія, яка була у Верховній Раді минулого скликання. Це "Батьківщина". Всі інші — нові. Ми не можемо передбачити, які політсили утворяться під наступі вибори. У нас партійна система не сформована. Відтак за парламентської моделі країна буде нестабільною.

За парламентську модель в Україні виступають Кремль і Віктор Медведчук (лідер проросійського руху "Український вибір", кум президента РФ Володимира Путіна. - Gazeta.ua). А щодо федералізації України — це те, що хоче Кремль.

Ангела Меркель учетверте буде канцлером. А в Україні людина може очолити державу тільки двічі підряд. Що краще?

Ангела Меркель — не президент, а голова уряду, тому справа не у формальній обмеженості термінів. А в тому, на скільки політик відповідає настроям народу. Чи залишається демократичним. Люди хочуть, щоб Меркель знову була прем'єром. Водночас є приклади західних країн, де глави урядів перетворювалися на авторитарних, популістських лідерів. Наприклад, Віктор Орбан в Угорщині й Сільвіо Берлусконі в Італії (був прем'єром з 1994-го по 2011 рік - із перервами. - Gazeta.ua).

Чим особлива німецька виборча система?

Вона настільки складна, що її не розуміють навіть німці.

Це так звана персоналізована пропорційна система, своєрідна суміш мажоритарної і пропорційної систем. Але не така, як у нас, що ділиться на дві частини: одну обирають за партійним списком, другу — по мажоритарці. І в нас, і в них виборець ставить два хрестика : за партію і за певного кандидата, як у мажоритарному окрузі. Та в Німеччині загальне число обраних депутатів від партії визначається від кількості голосів, які вона отримує в цілому. Але якщо якийсь депутат перемагає у мажоритарному окрузі, то він стає депутатом автоматично. Незалежно від того, скільки набрала його партія. Тому кількість депутатів у німецькому парламенті може "плавати" (новообраний Бундестаг із 709 членами буде найбільшим у сучасній історії ФРН. У попередньому скликанні до нього входили 630 депутатів. - Gazeta.ua).

Яка політична система оптимальна для України?

Все ж таки теперішня. Українці не хочуть повернення до моделі сильного президента, яку мали за Кучми та Януковича. Зараз його влада обмежена. Верховна Рада формується за результатами виборів, у ній має бути коаліція. Коаліційні уряди, їхня відповідальність перед парламентом — це європейська риса. Вона в нас є. Наступний крок — потрібні усталені політичні партії.

 

24 вересня у Німеччині відбулися вибори до Бундестагу. Блок партій Християнсько-демократичний союз та Християнсько-соціальний союз набрав найбільше голосів - 33%. Його очолює Ангела Меркель. Вона вчетверте стане канцлером.

З 1949 року в країні діє політична система парламентської демократії. Бундестаґ обирає голову федерального уряду — канцлера. Той визначає внутрішню і зовнішню політику, кандидатури міністрів. Президент у Німеччині не має права вето й не впливає на прийняття рішень щодо складу уряду. Він Представляє країну на міжнародній арені, акредитує дипломатів, має право помилувати ув'язнених.

Top